Справа № 11-623 2005 року                                                          Головуючий в 1-й інстанції Черепахін В.О.

Категорія: ст. 286 ч. 2 КК України                                                                 Доповідач Козачок С.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Шершуна В.В. суддів Козачка С.В., Цугеля І.М. з участю прокурора Леськіва В.О. адвоката ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією пом. прокурора м. Кам'янця-Подільського на вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 25 липня 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Кам'янця-Подільського Хмельницької області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, суб'єкта підприємницької діяльності, раніше не судимого,

засуджено за ст. 286 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком 1 рік.

Запобіжний захід - підписка про невиїзд.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь: -    ОСОБА_3 10000 грн. в рахунок морального відшкодування; ОСОБА_4 15000 грн. в рахунок морального відшкодування.

Долю речових доказів вирішено згідно вимог ст. 81 КПК України.

За вироком суду, 16 жовтня 2005 року близько 14 години в м. Кам'янці-Подільському ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Ауді-100», держномер НОМЕР_1 рухаючись по вул. Лесі Українки від перехрестя з вулицею І. Франка до перехрестя з вул. Годованця, в порушення п.п. 1.5, 2.3, 12.1, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, проявив неуважність, при виникненні небезпеки для руху не зменшив швидкість, не прийняв заходів для зупинки керованого ним автомобіля і вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_5, яка знаходилась на смузі руху автомобіля та пересікала її зліва направо по ходу руху авто. В результаті наїзду потерпілій спричинено тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння і від яких настала смерть потерпілої.

2

 Порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього   руху   знаходиться   в   прямому причинному зв'язку з наступившими наслідками.

В апеляції прокурор просить вирок суду скасувати і постановити новий, яким визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України та призначити покарання за вказаною статтею у вигляді 4 років позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки. При цьому він посилається на неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого, що потягло обрання занадто м'якого покарання. Вказує, що звільняючи засудженого від відбування покарання з встановленням іспитового строку, суд не в повній мірі врахував суспільну небезпеку та тяжкість наслідків вчиненого злочину, що ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин, заподіявши смерть потерпілої.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора про необхідність задоволення апеляції, засудженого і адвоката проти, вивчивши матеріали справи, судова палата підстав для її задоволення не вбачає.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 у ДТП, в результаті якої загинула ОСОБА_5, при наведених у вироку обставинах, грунтуються на зібраних по справі і досліджених в судовому засіданні доказах.

Сам засуджений, як видно із матеріалів кримінальної справи, визнав що 16 жовтня 2005 року близько 14 години керуючи автомобілем „Ауді-100", рухаючись по вул. Л. Українки в м. Кам'янці-Подільському, поблизу перехрестя з вулицею Годованця побачив, що на переріз керованого ним автомобіля перебігає проїзну частину дороги жінка. Він подав їй звуковий сигнал, однак остання не зупинилась, а почала бігти ще швидше. Він застосував екстрене гальмування, але уникнути зіткнення не вдалось.

З показів потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_4 видно, що ОСОБА_5 являється відповідно їхньою матір'ю та дружиною. 16 жовтня 2005 року їм стало відомо, що останню збив автомобіль, внаслідок чого вона отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких пізніше померла в лікарні. Матеріальну шкоду засуджений відшкодував їм повністю, а моральну - частково.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що восени 2005 року він був очевидцем того, як легковий автомобіль на перехресті вулиць Л. Українки - Годованця своєю лівою частиною збив жінку.

Об'єктивно вина засудженого підтверджується даними протоколу огляду місця події, згідно якого гальмівний шлях автомобіля „Ауді-100", держномер НОМЕР_2 становить 38,3 м, а до місця наїзду на пішохода - 28 м. На місці наїзду на пішохода виявлено скло фари вказаного авто (а.с. 2-9).

Згідно даних протоколу огляду і затримання транспортного засобу, в автомобілі „Ауді-100", держномер НОМЕР_1 виявлено пошкодження передньої лівої фари (а.с. 15).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 216 від 17 жовтня 2005 року, в результаті ДТП потерпілій ОСОБА_5 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент спричинення, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з наступившою смертю. Дані тілесні ушкодження могли утворитись внаслідок удару твердими тупими предметами, можливо бампером та переднім краєм капоту легкового

з

автомобіля   при    наїзді   з    прикладанням значної сили та з подальшим падінням на асфальтне покриття в день поступлення в лікарню, тобто 16 жовтня 2005 року (а.с. 24-27).

Згідно даних висновку авто технічної експертизи, в умовах місця пригоди, слідів гальмівного шляху автомобіля „Ауді-100", держномер НОМЕР_1 довжиною 38,3 м відповідає швидкості його руку приблизно 84,1-87,8 км/год. В даній дорожній обстановці водій автомобіля „Ауді-100" ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 1.5 (ч.І), 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України і він мав можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_5 (а.с. 66-68).

Проаналізувавши вчинене та оцінивши в сукупності усі докази суд дав їм належну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні автопригоди, вірно кваліфікувавши його дії за ст. 286 ч.2 КК України.

Призначене судом покарання ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів. При цьому суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, конкретні обставини справи.

ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, покаявся, загалом майже відшкодував заподіяні злочином збитки, має двох неповнолітніх дітей.

Із поданого на апеляцію заперечення видно, що потерпіла ОСОБА_3 вважає вирок місцевого суду законним та справедливим. Вона вказує, що міра покарання, обрана ОСОБА_1 є достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів, оскільки засуджений щиро розкаявся у скоєному, повністю відшкодував матеріальні збитки та частково моральну шкоду, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні двох неповнолітніх дітей. Реальне позбавлення волі ОСОБА_1 зробить неможливим вирішення питання про повне погашення моральних збитків.

За вказаних обставин, призначене ОСОБА_1 покарання, колегія суддів вважає цілком справедливим, а тому не може погодитись із доводами прокурора про скасування вироку.

З врахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 25 липня 2006 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, апеляцію пом. прокурора м. Кам'янця-Подільського - без задоволення.

Головуючий-суддя /підпис/ Судді /підписи/

Копія вірна: суддя апеляційного суду                      С.В. Козачок