Справа № 1-49/07

В И Р О К

іменем   УКРАЇНИ

            26 березня 2007 року            Красилівський районний суд Хмельницької області в складі : головуючого - судді Красняка В.І., при секретарі Федченко Л.В., з участю прокурора Гавронського В.П.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красилові  кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новокемене Ейшимського району, Республіка Литва,  жителя  АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта середня-спеціальна, приватного підприємця, раніше не судимого, військовозобов'язаного , в скоєні злочину, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України ,

в с т а н о в и в  :

            ОСОБА_1  згідно виконавчого листа № АО-32 від 01.04.1997 року, виданого Красилівським районним судом, зобов'язаний сплачувати аліменти в розмірі ¼ частини з усіх видів заробітків на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Проте, ОСОБА_1., маючи змогу сплачувати аліменти, на протязі тривалого часу з 01.06.2000 року по 01.01.20007 року злісно ухиляється від сплати вказаних аліментів. З 1998 року по 2001 рік ОСОБА_1. перебував на заробітках в Російській Федерації, де отримував заробіток 300 доларів США  в місяць. З 2001 року по 2002 рік він працював в приватного підприємця ОСОБА_4,  де отримував в місяць по 350 гривень. З 2004 року по даний час ОСОБА_1. займається виробництвом столярних виробів. Його валовий дохід за 3-й квартал 2005 року склав 15630 гривень, за 4-й квартал 2005 року - 2000 гривень. Проте  з вказаних заробітків ОСОБА_1. аліменти не сплатив, внаслідок чого його заборгованість по аліментах з 01.06.2000 року по 01.01.20007 року становить 5974,35 грн..

            В судовому засіданні підсудний  повністю визнав себе винним в вчиненні злочину при вказаних обставинах, показав, що йому було відомо про необхідність сплачувати аліменти згідно рішення суду, але він, незважаючи  на наявність в нього заробітку, цього  не робив, оскільки витрачав кошти на свої потреби. Він заявив, що надалі так чинити не буде.

Висновок про доведеність вини підсудного в скоєні  інкримінованого йому злочину, крім повного визнання ним своєї вини,  ґрунтується на зібраних по справі доказах.

Так,   потерпіла ОСОБА_2. підтвердила в судовому засіданні, що підсудний ухиляється від сплати на утримання їх дочки аліментів, які йому присудив суд.  На даний час його заборгованість по аліментам складає  5974,35 грн.. Лише в судовому засіданні підсудний сплатив їй в рахунок аліментів 500 гривень

Відповідно до медичного висновку підсудний є здоровим і працездатним.

Заборгованість підсудного по аліментах в розмірі  5974,35 гривень підтверджується довідкою-розрахунком державного виконавця.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію і повідомлення начальника державної податкової інспекції в Красилівському районі, підсудний є приватним підприємцем  і його валовий дохід протягом 2005 року склав 17630 гривень.

Під час розгляду справи в суді підсудний добровільно сплатив  500 гривень в рахунок погашення боргу, що підтверджується розпискою потерпілої.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх  сукупності, суд вважає їх достовірними, а вину підсудного ОСОБА_1.   доведеною повністю і його дії необхідно кваліфікувати за ст. 164 ч.1 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

            При призначенні підсудному міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного, обставини справи, що обтяжують і пом'якшують  його покарання.

 Обставин, що обтяжували б покарання підсудного, не встановлено.

ОСОБА_1. щиро розкаявся в скоєному, частково добровільно сплатив борг по аліментам, має на утриманні  малолітню дитину,  позитивно характеризується за місцем проживання, що визнається судом як обставини, які пом'якшують його покарання.

Враховуючи наведене, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливо без ізоляції його від суспільства, призначає йому покарання  у вигляді обмеження волі і  визнає необхідним ухвалити про звільнення його від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст.76 КК України суд вважає за необхідне покласти на підсудного обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

засудив :

ОСОБА_1 за ст.164 ч. 1 КК України на  1 (один) рік обмеження волі.

 Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного  покарання, якщо він протягом  1(одного) року не вчинить нового злочину.

             На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи .

Міру запобіжного заходу  до вступу вироку в законну силу   ОСОБА_1. залишити попередню-підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок може бути подана апеляція  до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий