Справа № 1-75/07

В И Р О К

іменем   УКРАЇНИ

                31 травня 2007 року            Красилівський районний суд Хмельницької області в складі : головуючого - судді Красняка В.І., при секретарі Федченко Л.В., з участю прокурора Ліщука А., захисника ОСОБА_1., представника потерпілого Заєнца А.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красилові  кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Великі Зозулинці Красилівського району Хмельницької області , жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта середня, не одруженого,  працюючого різноробочим в приватному підприємстві „Євроліс” в м. Київ, невійськовозобов'язаного ,  не судимого,   в скоєні злочинів, передбачених ст.ст. 122 ч.1, 135 ч.1,  296 ч.1 КК України ,

в с т а н о в и в  :

05 січня 2007 року біля 21 години в с. Малі Зозулинці Красилівського району Хмельницької області ОСОБА_3.,  ОСОБА_2. разом з іншими особами  в приміщенні літньої кухні ОСОБА_4. розпивали спиртні напої. В цей час між ОСОБА_3. і ОСОБА_2., які обоє перебували в стані алкогольного сп'яніння, виникла сварка. Під час сварки ОСОБА_3. рукою вдарив ОСОБА_2. в обличчя, на що останній, обурившись його діями, з помсти відповів йому таким же ударом. Після цього вони вийшли на вулицю села, де продовжили обопільну бійку.  При цьому ОСОБА_1. умисно наніс ОСОБА_3. удари руками та ногами по тулубу та в обличчя, внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 11 ребра зліва по середній підпахвиній лінії, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такий, що потягнув за собою тривалий розлад здоров'я більше 21 доби, струс головного мозку, рани правої бровної дуги, гематоми, крововиливу в конюктиві правого ока, садна в ділянці обличчя, які за своїм характером відносяться до ступеня легких, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, а також синці і садна в ділянці тулуба, які були розташовані поза проекцією перелому 11 ребра зліва, і відносяться до ступеня легких тілесних ушкоджень. Від нанесених йому тілесних ушкоджень ОСОБА_3.  впав на землю і знепритомнів на обочині дороги. Усвідомлюючи, що ОСОБА_3. перебуває у небезпечному для життя стані, в який своїми протиправними діями він сам його поставив, і позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження через свій безпорадний стан,  маючи  можливість  надати   йому допомогу,   ОСОБА_1. залишив потерпілого на місці події, а сам пішов додому. ОСОБА_3. пролежав на місці події  в умовах низької температури оточуючого середовища до ранку 6 січня 2007 року,  внаслідок чого настало переохолодження його тіла,  що за своїм характером відноситься до ступеня легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

Крім того, ОСОБА_1. обвинувачується в тому, що вищевказані дії він вчинив з хуліганських спонукань, грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

В судовому засіданні підсудний  винним себе в нанесенні потерпілому тілесних ушкоджень і залишені його в небезпеці при вказаних обставинах визнав повністю, показав, що побив останнього в стані алкогольного сп'яніння з помсти за те, що той першим його вдарив. Після цього, усвідомлюючи, що ОСОБА_3. без свідомості перебуває в нічний зимовий час на вулиці і позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження через свій безпорадний стан, в який він його поставив, маючи  можливість забрати його в тепле приміщення  і надати  допомогу,  він цього не зробив, оскільки був злий на ОСОБА_3... В своїх діях підсудний щиро розкаявся та заявив клопотання про недоцільність дослідження фактичних обставин справи, з чим погодився і прокурор.

Потерпілий ОСОБА_3. в судовому засіданні показав, що він першим розпочав сварку і бійку з підсудним, за що останній його потім побив. Він просив ОСОБА_2. суворо не карати, пояснив, що останній частково відшкодував йому завдану шкоду, заявив про залишення його позову до підсудного без розгляду.

Оцінивши покази підсудного, що узгоджуються з матеріалами справи, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2. і кваліфікує  його дії за: ст.122 ч.1 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я потерпілого; ст.135 ч.1 КК України, як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану,  в який він сам поставив потерпілого.

Разом з тим, суд вважає, що обвинувачення органами досудового слідства  ОСОБА_2. в злісному хуліганстві є безпідставним, оскільки воно не грунтується на матеріалах справи і не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні. Покази потерпілого і підсудного свідчать про те, що вони раніше не були знайомі. ОСОБА_3. першим розпочав сварку і бійку з підсудним. Наведене свідчить про те, що ОСОБА_1. заподіяв  потерпілому тілесні ушкодження не з хуліганських мотивів, а з помсти, що виникла на ґрунті особистих  неприязних стосунків. Конфлікт тривав незначний час, громадський порядок порушено не було.

З наведених підстав суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2. складу злочину, передбаченого ст. 296 ч.1 КК України.

При призначенні підсудному міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєних злочинів, особу винного, обставини справи, що обтяжують і пом'якшують  його покарання.

                Вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, суд визнає як обставина, що обтяжує покарання підсудного  ОСОБА_2.

Підсудний є особою молодого віку,  вперше притягується до кримінальної відповідальності, в скоєному щиро розкаявся, добровільно частково відшкодував потерпілому заподіяну шкоду, що визнається судом як обставини, які пом'якшують його покарання.

Враховуючи наведене, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливо без ізоляції його від суспільства, призначає йому покарання  у вигляді обмеження волі

Заявлений прокурором Красилівського району  в інтересах Красилівської районної лікарні  до підсудного цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого підлягає повному задоволенню, оскільки ОСОБА_1. визнав позов, його вина в заподіянні ОСОБА_3. тілесних ушкоджень знайшла своє підтвердження в суді, розмір позовних вимог підтверджується  відповідною довідкою Красилівської ЦРЛ.

Цивільний позовОСОБА_3. за заявою останнього підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

засудив :

ОСОБА_2за ст.  296 ч.1 КК України виправдати за відсутністю в його діях складу злочину.

ОСОБА_2 за  ст. 122 ч.1 КК України на 2 (два) роки  обмеження волі, за ст.135 ч.1 КК України на 1(один)рік обмеження волі, за сукупністю цих злочинів на підставі ст. 70 КК України шляхом  поглинення менш суворого покарання більш суворим  покаранням -  на 2 (два) роки обмеження волі.

Строк покарання ОСОБА_2.  обчислювати з  моменту приведення вироку у виконання.

                До вступу вироку в законну силу запобіжний захід  ОСОБА_2. залишити попередній - підписку про невиїзд з постійного місця проживання. 

                Позов прокурора Красилівського району задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Красилівської центральної районної лікарні Хмельницької області (розрахунковий рахунок № 35421001001631 в ГУДКУ в Хмельницькій області,  МФО 815013, код 02004350)  1347 (одну тисячу триста сорок сім) гривень 34 копійки в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого  ОСОБА_3.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди залишити без розгляду.

                На вирок може бути подана апеляція  до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський  районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

                Суддя