09.07.2012

Справа № 2010/2-2808/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2012 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складіголовуючого -суддіКалиновської Л.В.,

за участюсекретаря судового засіданняБулах С.М.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Харківської обласної державної адміністрації до ОСОБА_3, Управління Держкомзему в Дергачівському районі Харківської області, Харківської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», третя особа: Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

Харківська обласна державна адміністрація звернулася до суду Дергачівського району Харківської області з позовом до ОСОБА_3, Управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області, Харківської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», третя особа: Дергачівська районна державна адміністрація, в якому просить визнати недійсним та скасувати державний акт серія ЯЕ №515983 на право власності на земельну ділянку, виданий 14.05.2008 року на ім'я ОСОБА_3, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010869300437, зобов'язати управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області скасувати державну реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №515983, зареєстрованого за №010869300437, зобов'язати Харківську регіональну філію Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" анулювати обмінний файл в автоматизованій системі державного земельного кадастру на громадянина ОСОБА_3; зобов'язати ОСОБА_3 звільнити, привести у придатний для використання стан та повернути Харківській обласній державній адміністрації земельну ділянку площею 0,9999 га, кадастровий номер 6322083000:04:003:0112, розташовану на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області.

В обґрунтування позову представник Харківської обласної державної адміністрації посилався на той факт, що розпорядженням голови Дергачівської районної державної адміністрації від 24.04.2008 року №461 «Про передачу земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства громадянам»затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам із земель запасу державної власності зі зміною цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області. Пунктом 2 зазначеного розпорядження, змінено цільове призначення земельних ділянок загальною площею 25,5245 га за межами населеного пункту на території Черкасько-Лозівської сільської ради, з переведенням їх із категорії земель лісогосподарського призначення до категорії земель сільськогосподарського призначення. Пунктом 3 розпорядження від 24.04.20008 року №461 передано безоплатно громадянам у власність земельні ділянки загальною площею 25,5245 га на території Черкасько-Лозівської сільської ради за межами населеного пункту для ведення особистого селянського господарства. На підставі розпорядження голови Дергачівської районної державної адміністрації від 24.04.2008 року №461 «Про передачу земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства громадянам»14.05.2008 року на ім'я ОСОБА_3 було видано державний акт серія ЯЕ №515983 на право власності на земельну ділянку, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010869300437. Розпорядження голови Дергачівської районної державної адміністрації від 24.04.2008 року №461 «Про передачу земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства громадянам» було скасовано розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації від 26.07.2011 року №417 як таке, що видано з порушенням вимог ст.20 Земельного кодексу України, ст. 57 Лісового кодексу України. Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства не надавало висновків до проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам зі зміною цільового призначення шляхом їх переведення із категорії земель лісогосподарського призначення до категорії земель сільськогосподарського призначення, що підтверджується листом від 15.06.2011 року №02-07/896. Харківська обласна державна адміністрація в даному випадку здійснює повноваження власника лісової ділянки та земельної лісової ділянки, а передачею земельної ділянки та видачею державних актів на право власності на земельну ділянку на підставі розпорядження голови Дергачівської районної державної адміністрації від 24.04.2008 року №461 «Про передачу земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства громадянам»порушено її права саме як власника. Незаконність підстави набуття права власності на земельну ділянку громадянином ОСОБА_3 встановлено в межах наданих повноважень органом державної виконавчої влади вищого рішення, розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 26.07.2011 року №417 ніким не оскаржено і є чинним станом дійсний час. В даному випадку порушене право підлягає відновленню також шляхом визнання недійсним та скасування в судовому порядку державного акту серія ЯЕ №515983 на право власності на земельну ділянку від 14.05.2008 року на ім'я ОСОБА_3 із застосуванням наслідків у вигляді скасування його державної реєстрації та анулювання обмінного файлу в автоматизованій системі державного земельного кадастру, оскільки надання земельної ділянки громадянину ОСОБА_3 відбулося всупереч вимогам чинного законодавства, а саме ст. 20 Земельного кодексу України, ст. 57 Лісового кодексу України. В даному випадку копію розпорядження голови Дергачівської районної державної адміністрації від 24.04.2008 року №461 та копії виданих на підставі нього державних актів на право власності на земельні ділянки було отримано Харківською обласною державною адміністрацією з листом Головного управління Держкомзему у Харківській області №1310-32/5108 від 01.06.2011 року, а саме розпорядження від 24.04.2008 року №461 було скасовано розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації від 26.07.2011 року №417. Тобто, можливості у Харківської районної державної адміністрації для звернення до суду з позовною заявою до 26.07.2011 року не було, що є поважною причиною пропущення позовної давності та є підставою для поновлення строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.

У судове засідання представник Харківської обласної державної адміністрації Загорулько Є.С. не з'явився, надав до суду заяву в які просив розглядати справу без його участі, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав, які зазначені у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_6, яка діє згідно довіреності, в судове засідання не з'явилася, подала до суду письмові заперечення, в яких вказала, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі. Підґрунтям викладеної позовної заяви, як вважає позивач є порушення відповідачем ст.20 Земельного кодексу України, ст.57 Лісового кодексу України, які передбачають наявність висновку органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства до проекту землеустрою, щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам у разі зміни цільового призначення земельних лісових ділянок. Позовна заява є необґрунтованою, вимоги позивача є незаконними, та безпідставними виходячи з наступного. Конституція України як основний Закон ст.14 та Земельний кодекс України ст.1 визнають землю основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Законодавець констатує пріоритетну роль землі з урахуванням функцій, які вона виконує у процесі життєдіяльності людини та примноження національної спадщини. Відтак земля - різновид об'єктів матеріального світу, але особливий за своїм походженням, що потребує особливого режиму охорони у процесі використання та відтворення саме з боку держави, оскільки вона становить матеріально-просторову базу державно-територіального устрою, її незалежності, суверенітету, територіальної цілісності і національної безпеки. Так, Конституція України містить імперативні норми в ст.14, 41 про те, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара. Ст.116 Земельного кодексу України встановлює, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Так, розпорядженням Дергачівської районної адміністрації від 10 січня 2008 року №03 було надано громадянам дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу державної власності зі зміною цільового призначення, загальною площею 25,33 га із категорії земель лісогосподарського призначення на категорію земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на території Черкасько-Лозівської сільської ради за межами населеного пункту. Згідно списку громадян, що додається до зазначеного розпорядження відповідачу ОСОБА_3 визначена земельна ділянка розміром 0,89 га. Дергачівським районним відділом земельних ресурсів було видане технічне завдання на виконання робіт по складанню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та, у чіткій відповідності до положень Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій»та Постанови KM України від 26.05.2004 року №677 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок»був розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність, що підтверджується погодженнями проекту землеустрою з усіма передбаченими державними органами (ДП «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», Управління культури і туризму, відділ містобудування та архітектури, Державне управління охорони навколишнього середовища в Харківській області, Управління земельних ресурсів у Дергачівському районі Харківської області, Дергачівська районна санітарно-епідеміологічна станція), в тому числі з Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства. При складанні проекту землеустрою відповідач отримав висновок Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства №02-07/289 від 12.03.2008 року, в якому зазначено, що обласне управління погоджує відведення земельних ділянок за рахунок земель лісогосподарського призначення, що перебувають в запасі, із зміною їх цільового призначення для потреб не пов'язаних з веденням лісового господарства. 08.04.2008 року був отриманий висновок державної експертизи землевпорядної документації Головного управління земельних ресурсів у Харківській області, в якому зазначено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам із земель запасу державної власності розроблений згідно з розпорядженням Дергачівської райдержадміністрації від 10.01.2008 року №3 та погоджений з Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства - висновок від 12.03.2008 року №02-07/289. Висновком зазначеного документа є те, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, оцінюється позитивно та погоджується. На підставі розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації від 24.04.2008 року №461 проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність був затверджений та переданий у власність відповідача земельна ділянка розміром 0,89 га. 14.05.2008 року був виготовлений відповідачу державний акт серія ЯЕ №515983 на право власності на земельну ділянку (зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010869300437). Разом з тим на вимогу Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства відповідач відшкодував втрати та збитки лісогосподарського виробництва у зв'язку зі зміною цільового призначення для потреб не пов'язаних з веденням лісового господарства, що підтверджується банківськими квитанціями №РL 95814 від 24.06.2008 року, №РL 95796 від 24.06.2008 року, №РL 95702 від 24.06.2008 року. Окрім того, представник відповідача наполягала на відмові у задоволенні позову з підстав пропущення строку позовної давності, оскільки строк звернення до суду сплинув 14.05.2011 року.

У судове засідання представник управління Держкомзему в Дергачівському районі Харківської області Корсун-Цуркан О.Б. не з'явився, позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, з підстав, які зазначені у письмових запереченнях.

У судове засідання представник Харківської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру»не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися заздалегідь і належним чином.

У судове засідання представник третьої особи Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися заздалегідь і належним чином.

Згідно ч.2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази в сукупності, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, води та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.

Згідно ст.14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави та об'єктом права власності Українського народу. Від імені народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

У відповідності до ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності а права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.б ст.. 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, для ведення особистого селянського господарства -не більше 2,0 га.

Розпорядженням Дергачівської райдержадміністрації Харківської області від 24 квітня 2008 року №461 ОСОБА_3 безоплатно передано земельну ділянку площею 0,9999 га на території Черкасько-Лозівської сільської ради за межами населеного пункту для ведення особистого селянського господарства.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №515983, ОСОБА_3 на підставі розпорядження Дергачівської райдержадміністрації Харківської області від 24 квітня 2008 року №461 є власником земельної ділянки площею 0,9999 га на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до розпорядження голови Харківської облдержадміністрації від 26 липня 2011 року №417, було скасовано розпорядження Дергачівської райдержадміністрації Харківської області від 24 квітня 2008 року №461 «Про передачу земельних ділянок у власність для ведення особистого господарства громадянам».

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.12 Розділу Х Перехідних положень ЗК України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_3 на підставі розпорядження Дергачівської райдержадміністрації Харківської області від 24 квітня 2008 року №461 «Про передачу земельних ділянок у власність для ведення особистого господарства громадянам»в установленому порядку 14 травня 2008 року отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №515983, який відповідним чином був зареєстрований.

Згідно ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Таким чином, ОСОБА_3 в установленому порядку набув право власності на земельну ділянку площею 0,9999 га на території Черкасько-Лозівської сільської ради за межами населеного пункту для ведення особистого селянського господарства. Зазначене право власності підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №515983.

Розпорядження Дергачівської райдержадміністрації Харківської області від 24 квітня 2008 року №461 «Про передачу земельних ділянок у власність для ведення особистого господарства громадянам» в частині передачі земельної ділянки ОСОБА_3 є ненормативним актом, застосувалось одноразово та після його реалізації, а саме отриманням ОСОБА_3 державного акту, вичерпало свою дію.

Це узгоджується з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною в пункті 4 мотивувальної частини №7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року, в якій Конституційний Суд України дійшов висновку, що ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Тому, як зазначено у пункті 5 мотивувальної частини цього рішення, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Таким чином, станом на 26 липня 2011 року, тобто на дату прийняття розпорядження голови Харківської облдержадміністрації №417 розпорядження Дергачівської райдержадміністрації Харківської області від 24 квітня 2008 року №461 в частині передачі земельної ділянки ОСОБА_3 вичерпало свою дію.

До того ж, позивачем не надано доказів того, що зазначене розпорядження Дергачівської райдержадміністрації Харківської області визнано судом недійсним.

Щодо посилання позивача, що зміна цільового призначення спірною земельної ділянки була проведена з порушенням.

Відповідно до ч.4 ст. 20 ЗК України, зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Позивачем не доведено та не надано суду належних та допустимих доказів того, що зміна цільового призначення земельних ділянок була проведена з порушенням чинного законодавства.

При цьому суд відмічає, що ОСОБА_3 відшкодував втрати та збитки лісогосподарського виробництва у зв'язку зі зміною цільового призначення для потреб не пов'язаних з веденням лісового господарства, що підтверджується банківськими квитанціями №РL 95814 від 24.06.2008 року, №РL 95796 від 24.06.2008 року, №РL 95702 від 24.06.2008 року.

До того ж, відповідно до п.а) ч.1 ст. 21 ЗК України, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що розпорядження Дергачівської райдержадміністрації Харківської області від 24 квітня 2008 року №461 «Про передачу земельних ділянок у власність для ведення особистого господарства громадянам»відповідно до п.а) ч.1 ст. 21 ЗК України визнано недійсним.

Враховуючи, що відповідач у встановленому законом порядку набув право власності на земельну ділянку, крім того, підстава, за якої позивач набув права власності, а саме розпорядження Дергачівської райдержадміністрації Харківської області від 24 квітня 2008 року №461 «Про передачу земельних ділянок у власність для ведення особистого господарства громадянам» судом недійсним не визнано, то відсутні підстави для визнання державного акту недійсним, скасування його та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову в частині визнання недійсним та скасування державного акту, то у суду відсутні правові підстави для задоволення позову в частині зобов'язання управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області скасувати державну реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №515983, зареєстрованого за №010869300437, та зобов'язання Харківську регіональну філію Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" анулювати обмінний файл в автоматизованій системі державного земельного кадастру на громадянина ОСОБА_3.

Згідно ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Окрім того, суд вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.

Згідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до ст. 261 ч.1 ЦК України, тривалість позовної давності починається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права.

В обґрунтування пропуску строку позовної давності представник позивача зазначав, що копію розпорядження голови Дергачівської районної державної адміністрації від 24.04.2008 року №461 та копії виданих на підставі нього державних актів на право власності на земельні ділянки було отримано Харківською обласною державною адміністрацією з листом Головного управління Держкомзему у Харківській області №1310-32/5108 від 01.06.2011 року, а саме розпорядження від 24.04.2008 року №461 було скасовано розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації від 26.07.2011 року №417, за твердженням представника позивача, можливості у Харківської обласної державної адміністрації для звернення до суду з позовною заявою до 26.07.2011 року не було.

Суд не погоджується з доводами представника позивача про поважність пропуску строку звернення до суду, оскільки відповідно до ст.. 33 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій та здійснюють контроль за їх діяльністю. Голови районних державних адміністрацій регулярно інформують про свою діяльність голів обласних державних адміністрацій, щорічно та на вимогу звітують перед ними.

Оспорюваний державний акт серія ЯЕ № 515983 на право власності ОСОБА_3на земельну ділянку був виданий 14.05.2008 року, таким чином строк звернення до суду з даним позовом сплинув 14.05.2011 року.

Зазначені обставини справи та вищевикладені норми законодавства дають підстави суду дійти висновку, що оскільки позивач не звернувся до суду з вимогою про захист своїх порушених прав у встановлений законом строк, то є підстави для відмови у позові в зв'язку зі спливом позовної давності.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 14, 121, 123 Конституцією України, ст.ст. 12, 80, 83, 118, 121 Земельного Кодексу України Перехідними положеннями Земельного кодексу України, ст.ст. 20, 57 Лісового Кодексу України, ст.ст.16, 72, 257, 261, 378, 387, 388, ЦК України, ст.ст.10; 11; 27, 31, 79 88, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову Харківської обласної державної адміністрації -відмовити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами , які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Надруковано в нарадчій кімнаті.

Суддя Л.В. Калиновська