Справа № 22-Ц-2750 /06 Головуючий в 1 інстанції Маркова О.М.
Категорія 38,39 Доповідач в 2 інстанції Сліпченко О.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі: головуючого Сліпченка О.І., суддів Коцюрби О.П., Голуб С.А., при секретарі Некорі А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 липня 2006 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, 3-я особа - Білоцерківський міськрайонний центр зайнятості про розірвання трудового договору та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по зарплаті, компенсації за затримку зарплати та за вимушений прогул, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2006 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з названим позовом, посилаючись на те,, що 14 лютого 2005 року між нею та відповідачкою ОСОБА_3 був укладений трудовий договір на невизначений строк в місті Біла Церква, який був зареєстрований в Білоцерківському міськрайонному центрі зайнятості Відповідачка працювала на зайнятій посаді до 31 березня 2005 року. Після цього на роботу не з'являлась. Трудова книжка знаходиться у відповідачкою ОСОБА_3 Вважає, що відповідачка вчинила прогул, тому просить розірвати трудовий договір з цих підстав з 01 квітня 2005 року.
У червні 2006 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що вона працювала у позивачки згідно трудового договору, була відсторонена від роботи. ОСОБА_1, 01 лютого 2006 року віддала їй трудову книжку, в якій було вказано, що вона звільнилась роботи за власним бажанням, хоч такої заяви вона не подавала, а тому цей запис був скасований як помилковий. Крім того їй також не виплачувалась заробітна плата за лютий, березень 2005 року, що складає в загальній сумі 393 грн.. Просить стягнути вказану суму, виплатити їй компенсацію за затримку зарплати в сумі 40.44 грн. та оплатити вимушений прогул за 16 місяців в сумі 4 192 грн.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 липня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання трудового договору відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3- 393 грн. заборгованості по заробітній платі, 3 930 грн. як компенсацію за вимушений прогул та 4.25 грн. судових витрат.
У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушенням норм процесуального і матеріального права, просить рішення скасувати, ухвалити по суті позову нове рішення, яким повністю задоволити її вимоги, а в задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 відмовити.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Постановляючи рішення і відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що 14 лютого 2005 року між сторонами буї укладений трудовий договір, який був розірваний 1 лютого 2006 року. Даний запис був скасований як помилковий в зв'язку з відмовою відповідачки написати заяву про звільнення за власним бажанням в зв'язку з невиплатою заробітної плати та вагітністю.
Колегія суддів вважає, що суд правомірно вважав, що між сторонами з 01 лютого 2006 року трудовий договір був продовжений, а тому відповідачка не може бути звільнена з роботи у відповідності із ст. 184 КЗпП України.
В іншій частині рішення суду не оскаржувалось.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку по те, що суд постановив рішення, яке відповідає обставинам справи; на повно і всебічно з'ясованих обставинах справи; з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 липня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.