УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2006року Апеляційний суд Київської області в складі:
головуючого - Бех М.О.,
суддів - Гайдай P.M., Романець Л.А.,
з участю прокурора - Чупринської Є.М.,
захисника - адвоката ОСОБА_1,
потерпілої - ОСОБА_2, розглянула в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 1 грудня 2005 року, яким
ОСОБА_3, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий,
засуджений за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 121 на 7 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_3 остаточно призначено 8 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь: потерпілої ОСОБА_2 50000 грн.; потерпілої ОСОБА_4 - 2788 грн. 64 коп.; Білоцерківської міської лікарні №2 -732 грн. 31 коп.
За вироком суду ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він 29 вересня 2002 року близько 16-ї год. 30 хв. біля гаражів навпроти 1-го під'їзду будинку АДРЕСА_1, під час суперечки з ОСОБА_5, на грунті особистих неприязних відносин умисно завдав останньому декілька ударів руками та ногами по тулубу і голові, а потім наніс йому два удари ножем в область грудей та обличчя, спричинивши ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, що потягли його смерть.
Після чого, ОСОБА_3 близько 16-ї год. 35 хв., умисно наніс удар ножем в область грудей ОСОБА_6, котрий прибіг на допомогу ОСОБА_5 та намагався його захистити, чим спричинивши потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
В апеляції захисник ОСОБА_1 просить скасувати вирок суду щодо ОСОБА_3, а справу закрити на підставі ст. 36 КК України та п.2 ч.1 ст.6 КПК України, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до безпідставного засудження ОСОБА_3, який під час події злочину перебував у стані необхідної оборони. Вказує, що вирок грунтується на показаннях заінтересованих осіб, які не були очевидцями події, та на доказах, що не були предметом дослідження в суді. Апелянт стверджує, що вини ОСОБА_3 в тому, що сталося немає, оскільки конфлікт був ініційований самим ОСОБА_5, потім йому на допомогу прибіг ОСОБА_6 із ножем і ззаду напав на ОСОБА_3, чим створив небезпеку його життю та здоров'ю, внаслідок чого той, захищаючись, заподіяв їм тілесні ушкодження.
Справа № 11 -970 Доповідач -Бех М.О.
Категорія - ст. 121 КК Головуючий в суді 1 -ї інстанції - Сливка В.В.
На підтвердження того, що подія сталася саме за таких обставин, захисник посилається на покази свідків, які суд безпідставно визнав неправдивими, і висновки експертиз, до яких суд не мотивовано поставився критично, а вирок обґрунтував показаннями свідків, які не були безпосередніми очевидцями бійки і до того ж є сусідами по будинку потерпілих, що ставить під сумнів об'єктивність їхніх свідчень.
Заслухавши суть вироку, повідомлення ким і в якому обсязі він оскаржується, думку захисника, який підтримав свою апеляцію і просить її задовольнити, потерпілу та прокурора, які вважають апеляцію безпідставною, а вирок суду щодо ОСОБА_3 законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції та заперечення на неї старшого помічника прокурора м. Біла Церква Кукси М.А. і потерпілої ОСОБА_2, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляції захисника.
У відповідності до ст. 367 КПК України підставами для скасування судового рішення є неповнота судового слідства і, зокрема, коли не повною мірою встановлені обставини, що входять до предмету доказування, не були досліджені обставини, які ставлять під сумнів версію обвинувачення та невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, зокрема коли вирок постановлено на доказах які містять істотні суперечності та не узгоджуються з матеріалами справи.
Так судом встановлено, що тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були заподіяні ОСОБА_3 умисно, на грунті неприязнених стосунків, під час суперечки.
Як на докази, що підтверджують ці обставини, суд посилається на покази потерпілого ОСОБА_6, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, висновки судово-медичних експертиз № 351/Д від 13.12.2002, № 591 від 04.10.2002, № 527-100 від 24.12.2002, висновки експерта-імунолога № 397 від 05.12.2002 та № 398 від 05.12.2002, протоколи відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_6 та ОСОБА_3, протокол очної ставки між цими особами.
Водночас покази свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18, які стверджували, що на допомогу ОСОБА_5 ОСОБА_6 прибіг із ножем у руці і став наносити ним ОСОБА_3 удари по спині, суд визнав неправдивими лише тому, що вони з'явилися у справі після оголошення по телебаченню, а програма ТРК "Бест", яка його передавала, не транслюється в місцях проживання свідків. Такі мотиви заперечення правдивості показів цих свідків самі по собі, без спростування їх іншими доказами, не можуть визнаватися переконливими.
Разом з тим судом залишені поза увагою ті обставини, що покази свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_17, щодо нанесення ОСОБА_6 ОСОБА_3 ударів ножем в спину не узгоджуються з показами ОСОБА_3, який вказує, що ОСОБА_6 ножем рвав його куртку, висновками трасологічної та судово-медичної криміналістичної експертиз (відповідно від 03.11.2002 та від 06.12.2004), згідно яких деякі пошкодження, виявлені на шкіряній куртці, вилученій у ОСОБА_3, виникли в результаті розрізу (а.с. 114 т.1; а.с. 101 т.З) та висновком судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_3, в ході проведення якої будь-яких тілесних ушкоджень в області спини у гр. ОСОБА_3 виявлено не було (а.с. 103 т.1).
При оцінці покази цих свідків, а також покази ОСОБА_3, щодо обставин заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 не були співставлено з даними акту судово-медичного дослідження № 527, з якого вбачається, що в ОСОБА_5 виявлено „ в ділянці лівої щоки на 2 см від вуха наперед різане поранення розміром до 3-х см, яке помірно зяє і кровоточить. На рані на обличчі видалено змінені тканини і ушито наглухо". Діагностовано це пошкодження, як колото-різана рана ділянки скули зліва (а.с. 98 т.1).
Крім того при судово-медичній експертизі трупа гр. ОСОБА_5 виявлена і подряпина обличчя (в міжбрівній ділянці справа) ( висновок СМЕ № 1/К від 20.01.2005 р на а.с. 106-111 т.З) .Як зазначається у цьому висновку рана обличчя та подряпина обличчя утворилися від дій гострого предмету . Суд не врахував, що висновок експертів про те, що судово-медичні дані тілесних ушкоджень, виявлених при експертизі трупа ОСОБА_5, більше відповідають показам ОСОБА_3 і не відповідають показам ОСОБА_6, є по суті суперечливими і упередженими, оскільки не враховують наявність описаними цими ж експертами інших поранень у ОСОБА_5( від дій гострого предмету) і показів ОСОБА_3, що ним при падінні на ОСОБА_5 нанесене тільки одне колото-різане поранення ножем потерпілому.
Також не узгоджується з актом судово-медичного дослідження № 527 від 31.10.2002 р. і висновок судово-медичної експертної комісії № 1/К від 20.01.2005 p., в частині що стосується нанесення поранення, оскільки судово-медичний експерт, який проводив дослідження трупа ОСОБА_5 зафіксував, що „ при ревізії рани серця раневий канал іде спереду назад, знизу догори", а у висновку експертної комісії, який є похідним від акту, зазначається тільки, що раневе поранення нанесене спереду назад.
Не усунуто в ході судового слідства і протиріччя в показах свідків.
Так згідно матеріалів кримінальної справи, за бійкою між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 спостерігали ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_14 , ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_10, ОСОБА_18, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9.
Із свідчень ОСОБА_18 вбачається, що вона навіть намагалася відібрати у ОСОБА_6 ножа, хоча така обставина не згадувалася ні самим потерпілим ОСОБА_6, ні кимось із свідків . Заперечує знаходження такої кількості свідків 29.09.2002 р. біля будинку АДРЕСА_1і свідок ОСОБА_13, яка зазначає, що неподалік від місця події бачила лише ОСОБА_9 та ОСОБА_7 і більше нікого не бачила (а.с. 71-73 т.З, а.с.111т.4). Також нікого, крім ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та двох дівчат, не бачила на місці події і ОСОБА_15 (а.с.67-69 т.З). Із показів інших осіб, які заявляють, що були біля місця бійки і спостерігали за нею, також не вбачається що там була присутня така кількість людей (одинадцять осіб).
Разом з тим встановлення кола осіб, які були очевидцями бійки має важливе значення для правильного вирішення справи, оскільки частина цих свідків вказує на те, що в ході боротьби між ОСОБА_3 і ОСОБА_6, в руках останнього був ніж і ці особи падали на ОСОБА_5, який лежав на замлі, інші - заперечують факт такого падіння та не підтверджують наявності у ОСОБА_6 у руці ножа.
У вказаних свідків необхідно деталізувати обставини подій, ретельно співставити їхні покази між собою та з іншими об"єктивними доказами і дати показам кожного свідка оцінку на предмет їх правдивості.
Не було дано оцінки, на предмет її стосовності до справи, і виданої у 2005 році компанією „Бест" довідки про трансляцію телепрограм ТРК „Бест" ефірним способом , оскільки із змісту цього документа не вбачається чи транслювалися у такий спосіб телепрограми в 2002 році (а.с. 139 т.4).
Щодо висновків трасологічної експертизи від 03.11.2002 (а.с. 111-117 т.1) та судово-медичної криміналістичної експертизи від 06.12.2004 р.(99-104 т.З), то судом залишено поза увагою, що ці експертизи маючи один і той же предмет дослідження - шкіряну куртку - містять протиріччя щодо кількості пошкоджень, виявлених на ній, і ці протиріччя ніким усунуті не були, а самі експертизи, в зв"язку з цим, не були оцінені з точки зору їх допустимості, як доказів. Крім того дані цих експертиз та не співставлено з показами ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10 щодо відсутності пошкоджень на шкіряній куртці ОСОБА_3
Заперечення ж судом допустимості як доказу висновку експерта -криміналіста № 413 -мк від 06.12.2004 p., в зв"язку з тим, що цей висновок грунтується на даних отриманих від підсудного та його свідків, не можна визнати обгрунтованим, оскільки не відповідає матеріалам справи. Виявлені та зафіксовані цим експертом у висновку пошкодження шкіряної куртки ніяким чином не залежать від показів ОСОБА_3, свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_17 тощо.
Судом також не було вжито заходів для усунення недоліку досудового слідства -нез"ясування часу та обставин виникнення у ОСОБА_3 6-ти подряпин на долоні лівої кисті та рани на нігтьовій фаланзі на долоневій поверхні 2-го пальця правої кисті.
Таким чином апеляція адвоката ОСОБА_1 щодо недоліків судового слідства та вироку є обгрунтованою і вирок суду підлягає скасуванню.
Разом з тим твердження апелянта про те, що покази ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_14, ОСОБА_13, щодо того, що ОСОБА_6 прибіг до місця боротьби ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з ножем в руках, напав на нього і в процесі боротьби вони удвох упали на ОСОБА_5, заподіявши йому ножем поранення грудей, узгоджуються з висновками експертів № 468-мк від 14.01.2005 p., № 413-мк від 06.12.2004 p., висновком судово-медичної експертної комісії № 1/К від 20.01.2005 р. не можна вважати переконливими без більш детальнішого співставлення їх з іншими доказами та оцінкою кожного показання свідка, висновку експерта, без усунення протиріччя як між показами свідків та висновками експертиз, так і усунення протиріччя в самих висновках.
Також не грунтується на матеріалах справи твердження апелянта про неврахування судом нетверезого стану ОСОБА_5, так як за результатами судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_5 в крові трупа спирти та їх ізомери не знайдені (а.с.99 т.1).
Оскільки для більш детальнішого з'ясування всіх обставин справи необхідно провести судове слідство, а в апеляції ставиться питання тільки про скасування вироку, то керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляцію адвоката ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.12.2005 р. щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу направити до того ж суду на новий судовий розгляд іншим складом суддів.