Справа № 2-а-1268/11

2-а/1223/29/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2012 року Суддя Ровеньківського міського суду Луганської області Жадан О.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в місті Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області про визнання незаконними дій Управління пенсійного фонду в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язати здійснити перерахунок та виплати щомісячного довічного грошового утримання, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в місті Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області про визнання незаконними дій Управління пенсійного фонду в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язати здійснити перерахунок та виплати щомісячного довічного грошового утримання, в якому зазначила, що з 23 грудня 2010 року на підставі протоколу 5051 від 24 грудня 2010 року Управління пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області виплачує їй у зв'язку з виходом у відставку щомісячне довічне грошове утримання з заробітної плати 5112 грн.

Згідно ст. 43 Закону України «Про статус суддів»від 15.12.1992 року, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці виплачується з заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді в розмірі встановлених йому відсотків.

В жовтні 2011 року підвищилась заробітна плата працюючого на відповідній посаді судді і склала 6816 грн.

16 листопада 2011 року позивач звернулась до Управління пенсійного фонду України в місті Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці у зв'язку з підвищенням заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді відповідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області №72 від 03.11.2011 року, але їй було відмовлено у зв'язку з тим, що відповідно до ст. 43 Закону України «Про статус суддів»та «Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України», затвердженого постановою Правління пенсійного фонду України №3-1 від 25.01.2008 року, перерахунок довічного грошового утримання суддям у відставці не передбачений.

Позивач вважає, що зазначена відмова є незаконною, оскільки відповідач повинний був провести перерахунок позивачу, як судді у відставці, та виплату довічного грошового утримання з 01 жовтня 2011 року, виходячи з заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області №72 від 03.11.2011 року.

У зв'язку з викладеним, позивач просить суд визнати дії посадових осіб Управління пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до ст. 43 Закону України «Про статус суддів»від 15.12.1992 року незаконними. Рішення Управління пенсійного фонду України в місті Антрацит та Антрацитівському районі №312 від 24.11.2011 року про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1, судді у відставці -скасувати. Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в місті Антрацит та Антрацитівському районі провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 01 жовтня 2011 року щомісячного довічного утримання судді у відставці відповідно до ст. 43 Закону України «Про статус суддів»від 15.12.1992 року, виходячи з заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області №72 від 03.11.2011 року.

Представник відповідача -Управління пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області надав до суду письмові заперечення, у яких вказує, що позов не визнає, посилаючись на те, що згідно зі ст. 43 Закону України «Про статус суддів»від 15.12.1992 року, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці виплачується в розмірі встановлених йому відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. Але положень, які б передбачали проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, ст. 43 зазначеного закону не містить. Порядком подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління пенсійного фонду України №3-1 від 25.01.2008 року, також не передбачено проведення перерахунку щомісячного довідного грошового утримання судді у відставці. Зазначений порядок був прийнятий відповідно та на виконання положень Закону України «Про статус суддів», тому застосування управлінням положень вказаного порядку є обґрунтованим. Вважає рішення управління з відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці правомірним, вважає позовні вимоги безпідставними та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено і не заперечується відповідачем, що 24.11.2011 року ОСОБА_1 зверталась до Управління пенсійного фонду України в міста Антрацит та Антрацитівському району Луганської області із заявою про проведення перерахунку грошового утримання судді у відставці з жовтня 2011 року у зв'язку із підвищенням заробітної плати, працюючого на відповідній посаді судді (а.с. 5).

Рішенням Управління пенсійного фонду України в міста Антрацит та Антрацитівському району Луганської області №312 від 24.11.2011 року (а.с. 6), ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючому на відповідній посаді судді станом на 01.10.2011 року, оскільки перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці не передбачено.

Згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області №72 від 03.11.2011 року (а.с. 4), ОСОБА_1 дійсно працювала в Антрацитівському міськрайонному суді Луганської області на посаді судді, з якої призначено щомісячне довічне грошове утримання для її перерахунку з заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, яка становить за жовтень 2011 року 6134 грн. 40 коп.

Згідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгулу адміністративних справ.

Відповідно до статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів»№2862-ХІІ, судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.

Згідно до ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Суддя не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що відсутній нормативний документ, який регулює порядок здійсненння перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки Законом України «Про статус суддів»встановлена гарантія матеріального забезпечення судді у відставці, яка не може бути знівельована у зв'язку з тим, що органи влади України не встановили порядку, за яким зазначена гарантія повинна бути дотримана.

Враховуючи те, що згідно довідки ТУ ДСА в Луганській області заробітна плата працюючого судді на відповідній посаді в жовтні 2011 року складає 6134 грн. 40 коп., тоді як суддя у відставці ОСОБА_1 отримує щомісячне довічне грошове утримання, виходячи з розміру 5112 грн., то суддя приходить до висновку, що при вирішенні даного спору підлягає застосуванню стаття 43 Закону України «Про статус суддів», діюча до 01.01.2012 року, якою передбачено, що довічне грошове утримання судді у відставці виплачується в розмірі встановлених йому відсотків із заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.

Вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині проведення перерахунку та виплати щомісячного грошового утримання, виходячи з розміру заробітної плати працюючого судді у жовтні 2011 року в розмірі 6134,40 грн., оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що розмір заробітної плати працюючого судді Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області в листопаді 2011 року і в подальшому складав 6134, 40 грн.

Підвищення заробітної плати суддів Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області в жовтні 2011 року, порівняно з груднем 2010 року відбулось у зв'язку зі зміною надбавки за особливо важливу роботу та премії, а зазначені виплати не є постійними і залежать від фонду оплати праці та встановлюються відповідними керівниками згідно постанов Кабінету Міністрів України №268 від 09 березня 2006 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів»та №865 від 03 вересня 2005 року «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».

Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальних захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ та організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу(акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради АРК чи рішення Ради Міністрів АРК, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

З огляду на положення статей 21,105,162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Даючи оцінку встановленим обставинам справи та наданим сторонами доказам, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований частково і підлягає частковому задоволенню з наведених вище підстав.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22,24,46 Конституції України, ст.ст. 43 Закону України «Про статус суддів», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», ст.ст. 2, 8, 9, 44, 99, 105, 158-167, 183-2, 185, 186 КАС України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково. Визнати дії посадових осіб Управління пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до ст. 43 Закону України «Про статус суддів»від 15.12.1992 року - незаконними.

Рішення Управління пенсійного фонду України в місті Антрацит та Антрацитівському районі №312 від 24.11.2011 року про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1, судді у відставці -скасувати.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в місті Антрацит та Антрацитівському районі провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату за жовтень 2011 року щомісячного довічного утримання судді у відставці відповідно до ст. 43 Закону України «Про статус суддів»від 15.12.1992 року, виходячи з заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області №72 від 03.11.2011 року.

Копію постанови не пізніше наступного дня надіслати сторонам рекомендованим листом із повідомленням.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Ровеньківський міський суд Луганської області стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, протягом десяти днів з дня отримання її копії. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не буде подано.

Суддя О.П. Жадан