Справа № 1202/3089/2012

09.07.2012

Провадження № 2/1202/1018/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2012 року Антрацитівський міськрайонний суд луганської області

у складі:

судді: Афанасьєва В. О.

при секретарі : Лисенко Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрацит цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним правочину та визнання права власності на нерухомість

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання дійсним правочину та визнання права власності на нерухомість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 02 квітня 2012 року в залік платежів за договором купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 вона передала відповідачу авансом 15000 грн., про що останній надав розписку. За їх домовленістю передана відповідачу сума складає повну вартість нерухомості. В зазначеній розписці ОСОБА_2 зобов'язався оформити договір купівлі-продажу означеної нерухомості до 20 квітня 2012 року та в ознаку добровільності свого наміру продати будинок відповідач передав їй копію паспорту, технічний паспорт на квартиру, правовстановлюючі та інші документи, ключі від квартири. Але всупереч взятим на себе зобов'язанням відповідач до теперішнього часту правочин у встановленому законом порядку не уклав, зустрічі з нею уникає.

У судове засідання сторони не з'явилися надавши заяви про слухання справи за їх відсутності, позивач заявлені позовні вимоги підтримує, представник відповідача позов визнає в повному обсязі.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти до свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно положень ст. 220 ЦК України якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним, у цьому разі наступне посвідчення договору не вимагається.

За договором купівлі-продажу згідно ст.. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

На підставі ч.3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно зі ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, то з подружжя, який його пережив, та батьки.

На підставі ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого ст. 1270ЦК України він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно технічного паспорту від 11.02.2009 року на житловий будинок розташований за адресою АДРЕСА_1 його власником зазначений ОСОБА_3 (а.с.9-11), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6). На момент смерті з ОСОБА_3 в зазначеному будинку постійно проживав його син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7), з яким вони вели спільне господарство (а.с.5) та який є згідно ст.. 1261 ЦК України спадкоємцем першої черги на спадкування за законом. На момент відкриття спадщини ОСОБА_2 постійно проживав зі спадкодавцем та до нотаріальної контори з заявою про відмову від спадщини не звертався, тому прийняв спадщину на спадкове майно в вигляді житлового будинку з господарськими спорудами розташованого за адресою: АДРЕСА_1 після смерті на підставі ч.3 ст.. 1258 ЦК України. 02 квітня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу зазначеного нерухомого майна згідно якого сторони домовилися про всі істотні умови договору, а саме ОСОБА_1 зобов'язалася сплатити за нерухоме майно його вартість в зв'язку з чим передала ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 15000 грн., а останній зобов'язався оформити зазначений договір нотаріально до 20 квітня 2012 року (а.с.4). Але до теперішнього часу зазначений договір купівлі-продажу нотаріально оформлений не був.

Суд, враховуючи вказані обставини, оскільки сторони домовившись про всі істотні умови уклали договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими спорудами та земельну ділянку, при цьому позивач виконала всі зобов'язання за зазначеним договором, а саме прийняла зазначене нерухоме майно та сплатила його вартість відповідачу, але останній від виконання зобов'язання щодо нотаріального оформлення договору купівлі-продажу нерухомого майна який згідно законодавства підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації ухиляється, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна укладений 02 квітня 2012 року та визнати за нею право власності на будинок АДРЕСА_1 загальною площею 51,7 кв.м., житловою площею 28,9 кв.м., допоміжною площею 22,8 кв.м. та господарські споруди Б- сарай, В- сарай, Пг-погреб, №1-3 - побудови.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 174, 197, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 220,ч.3, 316, 319, 334, 392, 655, 1261, ч.3 ст. 1268, ч.1 ст. 1270 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним правочину та визнання права власності на нерухомість - задовольнити повністю.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 укладений 02 квітня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2..

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок АДРЕСА_1 загальною площею 51,7 кв.м., житловою площею 28,9 кв.м., допоміжною площею 22,8 кв.м. та господарські споруди Б- сарай, В- сарай, Пг-погреб, №1-3 - побудови.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом десяти днів з моменту його проголошення.

Особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення надруковано у нарадчій кімнаті.

Суддя

Антрацитівського міськрайонного суду В. О. Афанасьєв