У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 19 жовтня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 4 жовтня 2005 року,

        в с т а н о в и л а:

  Зазначеним вироком:

ОСОБА_1, 1970року народження, не судимого,

- засуджено за ч.2 ст. 121 КК України на 8 років позбавлення волі.

На підставі ст.. 96 КК України до ОСОБА_1 застосоване примусове лікування від алкоголізму.

Постановлено стягнути ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 2973 грн., на відшкодування моральної шкоди -15000 грн.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він в період з 20 год. 45 хвилин 03 грудня 2004 року по 3 год. 04 грудня 2004 року на ґрунті неприязних відношень у АДРЕСА_1 м. Хмельницького побив свою дружину ОСОБА_3, заподіявши їй тяжкі тілесні ушкодження внаслідок яких потерпіла померла.

     Ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду   Хмельницької області від 2 грудня 2005 року вирок змінений: виключено з вироку застосування до ОСОБА_1 примусового лікування від алкоголізму на підставі ст. 96 КК України.

   У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, а справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину. Вважає, що  ні досудовим слідством ні судом не доведено, що саме він заподіяв дружині тілесні ушкодження від яких сталася її смерть.

   Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинені злочину за обставин, викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю розглянутих в судовому засіданні і наведених у вироку доказів.

Потерпіла ОСОБА_2, свідки ОСОБА_4, і ОСОБА_5- лікар потерпілої, показали, що у лікарні потерпіла повідомила їм, що її побив ОСОБА_1.

Відповідно до висновку та додаткового висновку судово-медичної експертизи на трупі ОСОБА_3. виявлено тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в підшкірно-жирову клітковину передньої поверхні живота, в стінку сечового міхура, розриву сечового міхура, які виникли від дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею, якими могли бути кулаки рук та ноги людини та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться в прямому причинному зв'язку  з  настанням смерті потерпілої.

Характер тілесних ушкоджень дозволяє виключити їх утворення при падінні з висоти власного зросту на стілець.

Судово-медичний експерт Хіблень С.В. у суді показав, що для спричинення такого тілесного ушкодження достатньо одного удару зі значною силою. Виявленні синяки на тілі потерпілої не могли бути спричиненні при накладенні кисневої маски, чи переміщенні потерпілої в лікарні. Утворення такого пошкодження при обставинах на які вказує ОСОБА_1 не є характерним.

Про те, що ОСОБА_1 неодноразово бив дружину ствердили свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

Наведеним спростовуються доводи засудженого про те, що він дружину не бив і тілесних ушкоджень не заподіював.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які тягли б за собою скасування чи зміну вироку, не встановлено.

Міра покарання призначена відповідно до вимог ст. 65 КК України.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України, не знайдено.

               Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

            У задоволенні касаційної засудженого ОСОБА_1 відмовити.                                                                

С у д д і:

            Верещак В.М.                    Лавренюк М.Ю.                                Пивовар В.Ф.