31 жовтня 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф.,  Лихути Л.М.,  Романюка Я.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом виконавчого комітету Алчевської міської ради Луганської області до ОСОБА_1 про усунення порушень при будівництві споруди, за касаційною скаргою представників ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Алчевського міського суду Луганської області від 3 листопада 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 6 травня 2004 року,

в с т а н о в и л а:

Представники ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Верховного Суду України з касаційною скаргою  на рішення Алчевського міського суду Луганської області від 3.11.2003 р., залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 6.05.2004 р., яким позов задоволено.

В обґрунтування касаційної скарги представники  посилаються на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невірну оцінку зібраних доказів, в зв'язку з чим ставлять питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в позові.

Заперечуючи  проти касаційної скарги,  позивач вказує на те, що рішення судів ґрунтуються на матеріалах справи і зібраних доказах та відповідають вимогам закону.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що рішенням виконавчого комітету Алчевської міської ради НОМЕР_1 від 24.04.2001 р. ОСОБА_1 було надано дозвіл на складання проекту відводу земельної ділянки для проектування і будівництва прибудованого приміщення, як об'єкта громадського харчування.

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що при будівництві цього об'єкту ОСОБА_1 відступив від вимог будівельних норм і правил, та допущені порушення в добровільному порядку не усунув.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 335 ЦПК України під  час  розгляду  справи  в  касаційному порядку суд перевіряє в межах  касаційної  скарги  правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може  встановлювати або (та) вважати доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухваленні з додержанням судами норм матеріального та процесуального права і відсутні передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу представників ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3  відхилити.

Рішення Алчевського міського суду Луганської області від 3 листопада                  2003 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 6 травня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :