9 жовтня 2006 року                                                                                     м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України у складі :

головуючого                                                                       Панталієнка П.В.,

суддів:                                                                                  Патрюка М.В.,

Романюка Я.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Білоцерківської житлово-експлуатаційної контори № 3 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської житлово-експлуатаційної контори № 3, виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання ордеру недійсним, скасування акта приватизації квартири та визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, визнання недійсним договору дарування частини квартири,  виселення і вселення та зміну договору найму, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Київської області від 3 березня 2006 року,

в с т а н о в и л а :

            Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 липня 2005 року позов Білоцерківської житлово-експлуатаційної контори № 3 задоволено. ОСОБА_1 визнано таким, що втратив право користування житловим приміщенням АДРЕСА_1в м. Біла Церква. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 3 березня 2006 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким Білоцерківській житлово-експлуатаційній конторі № 3 відмовлено у задоволенні позову. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування оскаржуваного судового рішення та залишення в силі рішення суду першої інстанції з підстав порушення судом норм процесуального права.

            Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України, як підстави для скасування або зміни судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

            Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України:                                                        П.В. Панталієнко

                                                                                                            М.В. Патрюк

                                                                                                            Я.М. Романюк