Справа 11-742 \ 2006р.         Головуючий 1 інстанції: Приліпко В.М.

Категорія - 121 ч.2 КК України                                             Доповідач: Оседач М.М.

УХВАЛА І М ЕНЕ М     УКРАЇНИ

5 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого: Навозенко Л.С. суддів: Акуленко CO., Оседача М.М. за участю прокурора: Щербака О.В. адвоката: ОСОБА_1 засудженого: ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1. в інтересах засудженого на вирок Бахмацького районного суду від 7 серпня 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, освіта середня, одружений, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, не працюючий, житель АДРЕСА_1, раніше не судимий в силу ст.. 89 КК України,

засуджений за ст.121 ч. 2 КК України до 7 років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 20 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Судом засуджений ОСОБА_2. визнаний винним в тому, що 9 травня 2006 року близько 23 години, він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в будинку своєї матері ОСОБА_4 в АДРЕСА_2, на грунті неприязних відносин, що виникли в процесі сварки, яка переросла в бійку, умисно руками,   ногами   та   цеглою   наніс   декілька  ударів   в   область   голови   та  тулубу

2

ОСОБА_3., в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження, які за висновком судово-медичної експертизи віднесені до тяжких, що спричинили смерть потерпілого 10 травня 2006 року.

В апеляціях:

Адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого просить вирок змінити, призначивши покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією статті. Свої вимоги аргументує тим, що суд не повністю врахував позитивні характеристики засудженого, його молодий вік, а також те, що потерпілий перший наніс удар, спричинивши тілесні ушкодження засудженому. Вважає, що виправлення засудженого можливе і при призначенні меншого строку покарання.

Засуджений ОСОБА_2 також просить вирок суду змінити, призначивши йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України. Вважає вирок суду надто суворим, так як свою вину він визнав повністю, щиро кається у вчиненому, всебічно сприяв встановленню істини по справі під час досудового слідства, на своєму утриманні має двох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується та має незадовільний стан здоровя. Прохає звернути увагу на те, що вчинений злочин став результатом неправомірних дій з боку потерпілого. В доповненні до апеляції, як можно розуміти з його змісту, апелянт вважає неправильним його засудження за ч.2 ст. 121 КК України і прохає перекваліфікувати його дії на ст.. 116 або ст.. 118 вказаного закону.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого, який підтримав вимоги апеляції, з урахуванням змін - відмови від вимог щодо неправильності кваліфікації його дій, адвоката, який вважав за необхідне задовольнити апеляцію, міркування прокурора про залишення апеляцій без задоволення, дослідивши матеріали кримінальної справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню виходячи із наступного.

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи і зроблений обгрунтований висновок про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні злочину, що по суті не заперечується у апеляції захисника в інтересах засудженого та апеляції самого засудженого, з урахуванням внесених до неї змін.

Такий висновок ґрунтується на зібраних у встановленому порядку і перевірених судом доказах, зокрема, показах самого ОСОБА_2.„ який не заперечував факту умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3. Інші докази щодо фактичних обставин справи не були предметом дослідження у суді, оскільки ніким з учасників судового розгляду не оспорювались.

За таких обставин кваліфікація дій засудженого за ч.2 ст.  121  КК України є правильною.

Що  стосується  міри  покарання,  обраної судом  першої інстанції засудженому ОСОБА_2, то, на думку колегії суддів, її обрано без ретельного урахування всіх

з

обставин вчиненого злочину та даних про особу засудженого. Судом враховані позитивні характеристики засудженого, перебування на його утриманні неповнолітніх дітей, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Про те, поза увагою суду залишились обставини, за яких Левшонок став ініціатором конфліктної поведінки, а саме - перебування в будинку матері сторонньої особи в нічний час, подальшої поведінки самого потерпілого, який активно діяв під час конфлікту і перший завдав ОСОБА_2побоїв.

Виходячи з цього, колегія суддів визнає зазначені обставини на ряду з викладеними вище, як такі, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і дають підстави для призначення засудженому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1. в інтересах засудженого - задовольнити.

Вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 7 серпня 2006 року відносно ОСОБА_2 - змінити.

Вважати засудженим ОСОБА_2 за ст.. 121 ч.2 КК України з застосуванням ст.. 69 КК України до п'яти років позбавлення волі.

В решті цей вирок залишити без змін.