Справа № 11-723/2006                                                            Головуючий І інстанції: Соловей В.В.

категорія - ч.І ст. 121 КК України                                             Доповідач: Баглай І.П.

_УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2006 року                                                          Колегія суддів судової палати з

кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області у складі

головуючого                                  Салая Г.А.,

суддів                                              Баглая І.П., Зенченко Т.С.,

за участю прокурора                      Томилка М.П.,

адвоката                                          ОСОБА_2

засудженого                                   ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 10.08.2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, має двох неповнолітніх дітей, непрацюючий, мешкає в,АДРЕСА_1раніше судимий 04.12.2003 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України, до 1 року позбавлення волі,

засуджений за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі.

Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили, змінений з підписки про невиїзд на взяття під варту.

Судом, ОСОБА_1. засуджено за умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3., скоєне на ґрунті особистих неприязних відносин та в стані алкогольного сп'яніння 09 квітня 2006 року, близько 18 год. ЗО хв., по АДРЕСА_2.

1

Не погоджуючись з вироком суду, засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій просить вирок змінити та при призначенні покарання застосувати ст. 69 КК України. Просить врахувати його стан здоров'я, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, перебування на утриманні двох неповнолітніх дітей та тещі похилого віку. Вказує, що смерть потерпілої не пов'язана з нанесенням їй тілесних ушкоджень, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши доповідача, засудженого та його адвоката, які підтримали апеляцію, думку прокурора про необґрунтованість апеляції, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1. у скоєнні інкримінованого злочину, при обставинах викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи і повністю підтверджується сукупністю перевірених судом першої інстанції доказів та не заперечується самим засудженим.

Обираючи вид та міру покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого, негативну характеристику по місцю його проживання, що засуджений є батьком двох неповнолітніх дітей, визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому злочині, стан його здоров'я та сімейний стан, а також вчинення ним злочину у стані алкогольного сп'яніння і призначив мінімальне покарання, передбачене санкцією інкримінованої статті.

Таким чином, судом при призначенні покарання були враховані всі обставини, на які засуджений посилався в апеляції, та обґрунтовано прийшов до висновку про можливість його виправлення лише в умовах ізоляції від суспільства.

Посилання засудженого на те, що смерть потерпілої настала не внаслідок заподіяних ним тілесних ушкоджень, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки таке обвинувачення ОСОБА_1 не пред'являлося.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 10 серпня 2006 року щодо нього - без змін.