РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-2435/11

03.07.2012 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді : Захарченко Л.А.

при секретарі : Рожаєвої Ю.Г.

за участю представника позивача : ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання договору від 12.06.2008 року «Про передачу права погашення коштів за кредитним договором від 11.04.2008 року №6298264», стягнення коштів у сумі 317940 грн., судових витрат та витрат на правову допомогу , мотивуючи свої вимоги тим, що між сторонами укладений договір про передачу права погашення коштів за кредитним договором від 11.04.2008 року №6298264, який позивачка виконувала належним чином. Але відповідачка за власною ініціативою змінила умови його виконання, у зв'язку з чим позивачка просить стягнути виконане за договором у загальному розмірі 317940 грн.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні 03.07.2012 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пояснивши, що сума, яка підлягає стягненню, складається з авансу за придбання квартири у розмірі 25000 доларів США, витрат на ремонт у розмірі 20028 грн., оплати кредита та відсотків у розмірі 40211,36 грн. та суми страховки у розмірі 1570 грн., комунальні витрати у розмірі 1637,44 грн. Просив позов задовольнити.

Позивачка, відповідачка та її представник у судове засідання не з'явилися, сповіщалися у встановленому законом порядку про час і місце судового розгляду (л.с. 171-175) , конверти на їх ім'я повернуті з відміткою листоноші «за закінченням терміну зберігання» (л.с.176-179). Суд вважає судову повістку врученою позивачці, відповідачці та її представнику належним чином, а останніх сповіщеними про час і місце судового розгляду справи згідно до ч.5 ст.74 ЦПК України. Позивачка, відповідачка та її представник причини нез'явлення суду не повідомили.

Суд, на підставі ст.ст. 74, 77 ч.2, 169 ЦПК України вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, представника відповідачки, на підставі наявних у справі даних та доказів, з урахуванням того, що у справі бере участь представник позивачки, відповідачка вдруге не з'явилася у судове засідання, від неї не надійшла заява про відкладення розгляду справи та остання не повідомила про причини неявки у судове засідання.

Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані і не підлягають задоволенню.

Судом установлено, що 11.04.2008 р. між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк» та відповідачкою ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 6298264, згідно з яким Банк надав відповідачці кредит у сумі 390000 грн. строком до 11.04.2028 р. включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмір 14,49% річних на придбання квартири АДРЕСА_1 (далі - договір 1) (л.с. 24-27).

12.06.2009 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 укладено договір «Про передачу права погашення коштів за кредитним договором від 11.04.2008 року №6298264», відповідно до п. 1.1. якого ОСОБА_3 передала право на сплату суми згідно договору іпотеки №6313003 від 11.04.2008 року, оформленого і зареєстрованого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Стоковською Т.В. і кредитного договору №6298264 від 11.04.2008 року, ОСОБА_2 з 01.07.2009 року (далі - договір 2) (л.с. 14-18).

Крім того, ОСОБА_2 передала суму у розмірі 25000 доларів США ОСОБА_3 у якості передплати за квартиру АДРЕСА_1, яка є остаточною в розрахунках з ОСОБА_3

Як вбачається з позовної заяви, і підтверджено представником позивача у суді, у січні 2010 року ОСОБА_3 в усній формі змінила умови договору 2, зобов'язавши позивачку достроково сплатити залишок суми по кредитному договору. Оскільки позивачка відмовилась від дострокового погашення кредиту, відповідачка забрала у неї ключі від квартири та вселила інших людей.

Згідно зі ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. ст. 525, 629 ЦК України ).

Відповідно до ст. 651 ЦК України , зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 652 ЦК України, в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Позивач та її представник мотивують свої вимоги щодо розірвання договору тим, що відповідачка в односторонньому порядку змінила умови договору 2 в частині строків погашення зобов'язання, які є істотними за своїм змістом.

Але, відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вичиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Оскілки умови спірного договору, у тому числі і стосовно строків сплати платежів, укладені у письмовій формі, то і зміни до нього повинні були бути укладеними у письмовій формі.

Суд вважає, що у порушення ст. 60 ЦПК України , ні позивачка ні її представник не надали суду доказів на підтвердження того, що відповідачка змінила умови договору в односторонньому порядку.

Крім того суд вважає необхідним зазначити наступне.

Виконання зобов'язання має підтверджуватись певними доказами. Позивач вважає, що доказом прийняття відповідачем на себе виконання зобов'язання по кредитному договору слід вважати договір 2 від 12.06.2009 року.

Відповідно до ст. 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладене боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зі змісту зазначених норм слідує, що виконання зобов`язання повинно бути проведено належним боржником і належному кредитору. З цього правила є декілька виключень, відповідно до яких замість боржника або кредитора у виконанні може брати участь третя особа, тобто сторона, що не є учасником даного зобов`язання. Боржник може покласти виконання обов`язку, який лежить на ньому, на третю особу (передоручення виконання) з одним лише обмеженням: якщо із закону, інших правових актів, з умов договору, його суті не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає що оскільки відповідно до кредитного договору «Позичальником» є відповідачка, заміна боржника у зобов'язанні не проведена відповідно до ст. 520 ЦК України , договір № 2 взагалі не можна вважати дійсним та таким, що породжує будь - які наслідки, які передбачені діючим законодавством, та є нікчемним за своєю природою.

При цьому суд вважає неможливим застосувати наслідки недійсності правочину, відповідно до ст. 216 ЦК України , оскільки як вбачається з наданих суду копій квитанцій та прибуткових касових ордерів (л.с.29-36), платежі відповідно до умов кредитного договору здійснені саме відповідачкою ОСОБА_3, а не позивачкою ОСОБА_2

Що стосується наданих позивачкою копій квитанцій, товарних чеків та ордерів (л.с.37-84), то ні позивачкою ні її представником не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що зазначені матеріали були придбані позивачкою для проведення ремонту саме у АДРЕСА_1.

Стосовно вимог про повернення 25000 доларів США за придбання квартири, суд вважає, що в цій частині позивачу необхідно звернутися до суду за захистом прав у порядку, передбаченому главою 83 ЦК України.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 11, 15-16, 316-317, 328, 334, 525-526, 638, 639, 651-652, 654 ЦК України, ст. ст. 7, 10,11, 60, 88, 169, 208 - 209, 212 - 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у порядку, передбаченому ст. ст. 292, 294 ЦПК України.

Суддя