РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 118/3845/12

04.07.2012 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Таврична фінансова взаємодопомога» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даною заявою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в результаті невиконання належним чином відповідачами умов кредитного договору та договорів поруки від 10.03.2011р. утворилась заборгованість на загальну суму 32435,50 грн., яку відповідачі-боржники у добровільному порядку не сплачують.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що між банком та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №18-03/11 від 10.03.2011 р., однак внаслідок невиконання кредитного договору ОСОБА_1 виникла заборгованість на суму 32435,50 грн. Оскільки ОСОБА_2, ОСОБА_1 згідно Договору поруки №10-03/11/1, №10-03/11/2 від 10.03.2011р. є поручителями ОСОБА_1 і зобов'язались відповідати по його зобов'язаннях перед банком, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за Кредитним договором №18-03/11 від 10.03.2011 року в сумі 32435,00 грн.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, пояснивши, що позивачем не доведено факт укладення кредитного договору, крім того, розмір нарахованої пені є завеликим.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, заяви про розгляд справи за його відсутністю або про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

10.03.2011 року між Кредитною спілкою «Таврична фінансова взаємодопомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 18-03/11, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 12000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 4,2 % щомісячно та пені за прострочення зобов'язань /а.с.6/.

На виконання кредитного договору між Кредитною спілкою «Таврична фінансова взаємодопомога» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №10-03/11/1 від 10.03.2011 року , згідно якого поручитель - ОСОБА_2 відповідає перед кредитором - Кредитною спілкою «Таврична фінансова взаємодопомога» за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором у тому же розмірі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків за користування кредитом, неустойки та інших платежів /а.с.8/.

Крім того, на виконання кредитного договору між Кредитною спілкою «Таврична фінансова взаємодопомога» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №10-03/11/2 від 10.03.2011 року, згідно якого поручитель - ОСОБА_1 відповідає перед кредитором - Кредитною спілкою «Таврична фінансова взаємодопомога» за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором у тому же розмірі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків за користування кредитом, неустойки та інших платежів /а.с.9/.

Як вбачається з видаткового касового ордеру від 10.03.2011р. ОСОБА_1 отримав від Кредитної спілки «Таврична фінансова взаємодопомога» 12000грн. /а.с.23/.

Відповідач ОСОБА_1 не виконував належним чином умови кредитного договору, у зв'язку з чим на 10.03.2012р. утворилась заборгованість на загальну суму 32435,50 грн. яка складається з наступного: 9530,60 грн. - заборгованість за кредитом; 2655,12 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 20249,грн. грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором /а.с.10-11/.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору № 18-03/11 від 10.03.2011р. позивачем було направлено відповідачам претензії з вимогами погасити заборгованість за кредитом, однак до теперішнього часу в добровільному порядку борг не погашено /а.с.12-14/.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких між сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами ( з простроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати достроково повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, а одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов зобов'язання згідно зі ст. 525 ЦК України не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1, укладаючи та підписуючи кредитний договір № 18-03/11 від 10.03.2011 року, погодився з зазначеними в ньому умовами.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1, укладаючи та підписуючи договори поруки № 10-03/11/1 та №10-03/11/2 від 10.03.2011 року, також погодились з зазначеними в них умовами і зобов'язалися нести солідарну з відповідачем ОСОБА_1 відповідальність за невиконання останнім зобов'язань (неповернення кредиту, несплати відсотків, пені) за основним договором.

Позивач виконав належним чином свої зобов'язання за договором, тобто надав відповідачеві обумовлену договором суму кредиту, відповідачі у свою чергу умови кредитного договору та договорів поруки належним чином не виконували, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Договором поруки передбачено, що поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, штрафів тощо.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну)відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Право позивача вимагати дострокового повернення кредиту передбачене ст. 1050 ЦК України.

Відповідачі не надали суду доказів відсутності їх вини у порушенні зобов'язання, а також того, що ними були вжитті всі залежні від них заходи щодо належного виконання зобов'язання.

Підстав, передбачених статтею 617 Цивільного кодексу України, для звільнення відповідачів від відповідальності за порушення зобов'язання судом не встановлено.

Оскільки відповідачі не виконали умов кредитного договору та договорів поруки, суд доходить висновку, що позивач має право на повернення кредиту, отримання відсотків та пені, а відповідачі зобов'язані погасити заборгованість згідно з умовами договору.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання зобов'язань за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 2,3 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки (пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Позивачем розрахована сума пені за прострочку виконання зобов'язань в розмірі 20249,78 грн.

Разом з тим, представник позивача не надав суду належних доказів спричинення значних збитків Кредитній спілки «Таврична фінансова взаємодопомога» у зв'язку з неналежним невиконанням відповідачем обов'язків за кредитним договором.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, суд вважає за необхідне у відповідності з ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшити обсяг штрафних санкцій, нарахованих позивачем за неналежне виконання відповідачем умов договору до 12100 грн., що буде відповідати засадам розумності та справедливості.

Таким чином, стягненню з відповідачів у солідарному порядку підлягає заборгованість за кредитом на суму 9530,60 грн., відсотків в сумі 2655,12 грн., пені за прострочення виконання зобов'язань за договором в розмірі 12100 грн., а всього 24285,72 грн.

Доводи представника відповідачів щодо недоведеності факту укладення договору спростовуються матеріалами справи. Крім того, як встановлено у судовому засіданні, на час розгляду справи кредитний договір від 10.03.2011р. не скасований, не визнаний недійсним у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд стягує з відповідачів на користь позивача сплачені та документально підтверджені судові витрати по справі пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки «Таврична фінансова взаємодопомога» заборгованість за кредитом 9530,60 грн., відсотки в сумі 2655,12 грн., пеню в розмірі 12100 грн., а всього - 24285,72 грн.

3. В задоволенні решти частини позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Таврична фінансова взаємодопомога» судові витрати в розмірі 80,95 грн.

5. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Таврична фінансова взаємодопомога» судові витрати в розмірі 80,95 грн.

6. Стягнути з ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки «Таврична фінансова взаємодопомога» судові витрати в розмірі 80,95 грн.

Рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя