№2-2222/2007p.

РІШЕННЯ

іменем  України

1 жовтня 2007року. Совєтський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі

головуючого: судді НІКІШИНАЮ.В.

при секретарі  МАКОВЕЦЬКІЙ М. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в п.Ханженково м. Макіївки цивільну справу за

позовом ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача 30 300 гривні,  що еквівалентно 6 000 доларам США. 27листопада 1997року він ці гроші передав відповідачу на зберігання на невизначений термін. У вересні 2004року він звернувся до відповідача повернути гроші,  на що відповідач сказала,  що грошей немає. На даний час гроші не повернуті.

Відповідач позов не визнала,  вона повернула позивачу гроші з відсотками за користування,  розписок немає.

У судовому засіданні встановлено.

Згідно  ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ,  яка передана їй другою стороною (поклажодавцем),  і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Договір зберігання згідно вимогам  ст. 937 ЦК України укладається у письмовій формі у випадках,  встановлених статтею 208 цього Кодексу.

Згідно розписки,  наданої суду позивачем,  він передав на зберігання відповідачу гроші національною валютою еквівалентно 6 000 доларам США на невизначений термін. Розписка підписана відповідачем,  що не заперечувала відповідач,  стоїть печатка торговельного будинку «ТЮЛЬПАН» /А.С. З/. Розписка датована 27листопада 1997року,  на вказаний час відповідач була директором торговельного будинку «ТЮЛЬПАН» /а.с. 7/. Таким чином,  договір між сторонами укладений як передбачено законом і є чинним.  Свідок ОСОБА_3 підтвердила той факт,  що відповідач отримала від позивача гроші по що була укладена розписка,  відповідач

З розписки убачається що термін зберігання встановлений на невизначений строк і згідно  ст. 938 ЦК України якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов,  зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Відповідач,  як зберігач речі,  а саме грошей на підставі  ст. 949 ЦК України забов'язана повернути поклажодавцеві,  у нашому випадку позивачу,  річ,  яка була передана на зберігання,  або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Свідок ОСОБА_4 показала,  що відповідач повертала гроші позивачу,  це їй відомо тому що відповідач кожного разу казала,  що винний прийти позивач за грошима. Проте чи була передача грошей вона сама не бачила.

Позивач стверджує,  що гроші  йому не повернуті. Доводи відповідача,  що вона повернула позивачу усю суму ще й з відсотками суд до уваги не приймає: згідно положень  ст. 218 ЦК України недотримання письмової форми правочинну,  яка встановлена законом,  а правочини між фізичними особами на суму,  що перевищує у двадцять і більше разів неоподаткований мінімум доходів громадян -  ст. 208 ч.1 п.3 ЦК України,  укладається у письмовій формі,  позбавляє особу можливості посилатися на докази у вигляді свідчень інших осіб.

Оскільки відповідач відмовляється позивачу гроші на підставі  ст. 950 ЦК України яка передбачає таке: за втрату (нестачу) або пошкодження речі,  прийнятої на зберігання,  зберігач відповідає на загальних підставах.

Стаття 953 ЦК України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ,  навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Виходячи з курсу гривні відносно долара США - 100 доларів США рівняються 505 гривням України,  до стягнення з відповідача належить ЗО 300 гривень (6 000 доларів США х 5, 05грн).

Таким чином,  суд вважає,  що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі  ст. 953 України,   ст. 88,  213,  215 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 30 300 (ТРИДЦЯТЬ ТИСЯЧ ТРИСТА) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір до державного бюджету 303гривні,  30 гривень - оплата інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи на р/р 31216259700004 в ГУ ДКУ у Донецькій області МФО 834016 ОКПО 34686537,  отримувач державний бюджет Ворошиловського р-ну м. Донецька.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі у 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копи до апеляційної інстанції або в порядку  ч.4  ст.  295 ЦПК України.