ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  

                 

03 листопада 2006 р.   12 год. 30 хв.                               Справа  № 2/193

Головуючий  суддя:  Івашкович І.В.

                 суддя:  Ремецькі О.Ф.

                         суддя:  Кривка В.П.

Секретар судового засідання - Лукач А.В.

За позовом приватного підприємства „Колегіум", с.Минай Ужгородського району

до відповідача 1: Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача 2: Виконавчого комітету Ужгородської міської ради,                       м. Ужгород

про скасування ( визнання нечинним) рішення ХІ сесії ІY скликання Ужгородської міської ради від 05.11.2002 в частині продажу позиції 1, 2, 3 земельної ділянки площею 1,624га в м. Ужгород, Слов’янська набережна,23 та скасування ( визнання нечинним) розпорядження міського голови № 204 від 11.06.2003 в частині, що стосується продажу земельної ділянки загальною площею 1,624га в м. Ужгород, Слов’янська набережна,23 (позиції 1,2,3)

Представники:

від позивача:  Греца Я.В.   довіреність  від 12.10.2005 р.

від відповідача 1-го: Ужгородської міської ради –не з’явився

від відповідача 2-го:  виконавчого комітету Ужгородської міської ради –                                                             не з’явився

СУТЬ СПОРУ: позивач –приватне підприємство „Колегіум” (Ужгородський район, с. Минай) звернувся з позовом до Ужгородської міської ради, до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, вимоги по якому уточнив заявою (вх. № 04.02-9070 від 18.10.06) та відповідно до ч. 3 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України просить скасувати (визнати нечинним) рішення ХІ сесії ІУ скликання Ужгородської міської ради від 05.11.2002 р.  в частині, що стосується продажу позицій 1,2,3 земельної ділянки загальною площею 1,624 га  в  м. Ужгород, Слов’янська набережна, 23 та скасувати (визнати нечинним) розпорядження Ужгородського міського голови № 204 від 11.06.2003 р. в частині, що стосується продажу земельної ділянки в м. Ужгород, Слов’янська набережна, 23 (позиція 1,2,3).

          Позов мотивовано тим, що згідно з оскаржуваними актами Ужгородської міської ради та Ужгородського міського голови підлягає продажу шляхом аукціону земельна ділянка  по Слов’янській набережній в м. Ужгород           (позиції 1,2,3) загальною площею 1,624 га. Зазначає, що не погоджується з прийнятими актами, оскільки на зазначеній земельній ділянці знаходяться об’єкти нерухомості, на які ПП „Колегіум” набуло право власності на підставі укладених з підприємством „Будапешт-Імпекс”, м. Ужгород договорів купівлі-продажу № 1, № 2, № 3, № 4 від 17.01.2003 р. Згідно з цими договорами придбано для використання з метою здійснення підприємницької діяльності об’єкти нерухомості, а саме: незавершену будівництвом  будівлю торгового комплексу „Будапешт-центрум”; асфальтно-бетонну площадку для під’їзду, проїзду, розвороту, навантаження-розвантаження та паркування  автомобілів, огорожу, що відділяє територію будівництва торгівельного центру із сторони Слов’янської набережної та вулиці Радіщева; стаціонарну та фундаментну споруду супутникового  телебачення на території будівництва торгівельного центру. Звернення позивача до Ужгородської міської ради з питань врегулювання відносин щодо земельної ділянки, на якій знаходяться придбані у власність об’єкти нерухомості, було проігноровано, однак дано відповідь  про включення цієї земельної ділянки до переліку земельних ділянок, які підлягають продажу шляхом аукціону, згідно з рішенням ХІ сесії ІУ скликання Ужгородської міської ради від 05.11.02.

          Не погоджуючись з зазначеним рішенням Ужгородської міської ради в частині спірної земельної ділянки, позивач стверджує про своє право викупу або оренди цієї земельної ділянки відповідно до п. 2 Указу Президента України від 19.01.99 № 32/99 „Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського  призначення” та на підставі ст. ст. 93, 120, 128 Земельного кодексу України.

          Представником позивача в процесі судового  розгляду позовної вимоги                (з урахуванням уточнень, наведених відповідно до норм КАС України) підтримано в повному обсязі за викладеними у позові мотивами.

          Відповідач–1 та відповідач-2 проти позову  заперечили. Позиції заперечень відповідачів викладено у письмовій заяві від 16.10.06, поданій їх представником (відповідачів представляв один і той же представник згідно з виданими довіреностями).

          Зокрема, у запереченнях на позов, стверджується про те, що будівництво об’єктів, які є предметом договорів купівлі-продажу № 1,2,3,4 від 17.01.03 р., є самовільним і такі не є об’єктами нерухомого майна, оскільки  доказів про реєстрацію права власності відповідно  до Тимчасового положення про порядок реєстрації  права власності на нерухоме майно (затв. Наказом Мінюсту України від 07.02.02 № 7/5) позивачем не подано. Зазначено про безпідставне  посилання позивачем на норми ст. 120 Земельного  кодексу України, оскільки на час укладення  договорів купівлі-продажу спірна земельна ділянка була включена до  земель запасу, а підприємство „Будапешт-Імпекс” не володіло цією земельною ділянкою ні на праві власності, ні на правах оренди.

          Наголошено також на тому, що позивач безпідставно посилається на Указ Президента України від 19.01.99 № 32/99 „Про продаж земельних  ділянок несільськогогосподарського призначення”, оскільки такий приймався на підставі   п. 4 „Перехідних положень” Конституції  України та діяв до  набрання чинності законом, прийнятим Верховною Радою України з цих питань. Зазначає, що такі  питання врегульовані Земельним кодексом України, чинним з 01.01.2002. Окрім того, вказує, що  даний Указ посилається на норми Земельною кодексу, який втратив чинність.

          Представником відповідачів заперечення проти позову підтримано у судовому засіданні 16.10.06. Разом з тим, у наступні судові засідання 23.10.06 та 03.11.06 представник відповідачів не з’явився, будь-яких додаткових матеріалів від відповідачів не надійшло.

          Для спростування заперечень  відповідачів представником позивача подано письмові пояснення від 23.10.06.       

             Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, констатує такі висновки.

Із фактичних обставин та матеріалів справи вбачається, що на підставі договорів купівлі-продажу № 1, № 2, № 3, № 4 від 17.01.2003 р., укладених  між підприємством „Будапешт-Імпекс” КФТ в особі виконавчого директора, що діяв на підставі наказу керуючого санацією, та ПП „Колегіум”, с. Минай, останнім було придбано об’єкти нерухомості, що знаходяться в м. Ужгороді по Слов’янській набережній, 23, а саме: незавершену будівництвом будівлю торгівельного центру загальною площею 1610 кв. м.;  асфальтно-бетонну площадку для під’їзду, проїзду, розвороту, навантаження –розвантаження та паркування автомобілів площею 6500 кв.м.; огорожу довжиною 280 м., що відділяє територію будівництва  торгівельного центру „Будапешт-Центрум” зі сторони  Слов”янської набережної та вулиці Радіщева; стаціонарну на фундаменті споруду супутникового телебачення на території будівництва торгівельного центру „Будапешт-Центрум”.

Питання щодо законності зазначених договорів купівлі-продажу було предметом розгляду і оцінки  по справі господарського суду Закарпатської області № 4/205 за позовом  Ужгородської міської ради, м. Ужгород до приватного підприємства „Колегіум” та підприємства „Будапешт-Імпекс” КФТ про  визнання недійсними договорів купівлі-продажу №№ 1, 2, 3, 4  від 17.01.2003 р.

За результатами перегляду зазначеної справи у касаційному порядку, постановою Вищого господарського суду України від 06.07.04 по справі                      № 4/205 залишено без змін постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.04.04 по справі № 4/205, якою у позові відмовлено. Таким чином, зазначеними судовими актами підтверджено чинність договорів купівлі-продажу №№ 1, 2, 3, 4 від 17.01.03.

Після придбання на підставі вищевказаних договорів об’єктів нерухомості у власність, ПП „Колегіум” звернулось до Ужгородської міської ради із заявами  № 007 від 21.03.03, № 008 від 21.03.03 з питань  оформлення земельних відносин стосовно земельних ділянок, на яких зазначені об’єкти розташовані. Зокрема, заявою  № 008 від 21.03.03 позивач, посилаючись на норми ч. 2                          ст. 127, ч. 2 ст. 128 Земельного кодексу України просив Ужгородську міську раду прийняти рішення про продаж шляхом викупу земельної ділянки, що відноситься до його об’єктів нерухомості, загальною площею 1,624 га в                         м. Ужгород по Слов’янській набережній, 23. На звернення ПП „Колегіум” було дано відповідь  № 558/02-20 від 09.04.03, за підписом в.о. міського голови, якою для придбання спірної земельної ділянки запропоновано взяти участь у аукціоні з продажу земельних ділянок відповідно до рішення ХІ сесії ІУ скликання від 05.11.02 Ужгородської міської ради.

Відповідно до рішення ХІ сесії ІУ скликання Ужгородської міської ради від 05.11.02 „Про затвердження переліку земельних ділянок несільськогосподарського  призначення, які підлягають продажу шляхом аукціону” та розпорядження Ужгородського міського голови № 204 від                  11.06.03 „Про проведення аукціону з продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення”, земельна ділянка по Слов’янській набережній, 23 (позиції 1,2,3) загальною площею 1,6781 га (в т.ч. 1,624 га земельної ділянки, що знаходиться під об’єктами позивача) підлягає продажу шляхом аукціону.

       Фактично, зазначеними актами для продажу на конкурентних засадах (шляхом аукціону) виставлено земельні ділянки під належними позивачу на праві власності об’єктами нерухомості.

        Нормами ст. 127 Земельного кодексу України встановлено, що продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та  юридичним особам здійснюється на конкурентних  засадах (аукціон, конкурс), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок. За змістом вищенаведених норм Земельного кодексу України не допускається продаж на конкурентних засадах земельних ділянок під будівлями та спорудами, оскільки такі земельні ділянки підлягають продажу власнику таких об’єктів шляхом викупу.

      Окрім того, ст. 120 Земельного кодексу України встановлено загальні правила, за яких при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування –на підставі договору оренди.

Спірні земельні ділянки перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Ужгород. Відповідно до положень                                  ст. 12 Земельного кодексу України Ужгородська міська рада здійснює повноваження в галузі земельних відносин, в т.ч. розпорядження землями територіальної громади міста, передачу земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, або надання у користування відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” вирішення відповідно до  закону питань  регулювання земельних відносин є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування, зокрема. міських рад, а у відповідності до ст. 33 вказаного Закону виконавчі органи міських рад в межах делегованих їм повноважень здійснюють підготовку висновків щодо надання в установленому порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Із з’ясованих судом фактичних обставин вбачається, що питання  оформлення земельних відносин щодо спірної земельної ділянки із позивачем, як власником будівель, розташованих на цих ділянках, по суті не розглядалось, відповідне рішення Ужгородською міською радою або виконкомом Ужгородської міської ради  не приймалось. До розгляду зазначених питань по суті спірна земельна ділянка, що знаходиться під будівлями і спорудами позивача, не може підлягати продажу з аукціону.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що оспорювані позивачем акти, в частині, що стосується спірної земельної ділянки, не відповідають вищенаведеним вимогам Земельного кодексу України, а отже такі мають бути визнані нечинними.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 86, 128, 158, 160, 161, 162, 163, 167, судова колегія

                  ПОСТАНОВИЛА:

1.    Адміністративний позов задоволити повністю.

2.   Визнати нечинним рішення ХІ сесії ІУ скликання Ужгородської міської ради від 05.11.2002 р. „Про затвердження переліку земельних  ділянок несільськогосподарського призначення, які підлягають продажу шляхом аукціону”, в частині, що стосується земельної ділянки (позиції 1,2,3) загальною площею 1,624 га, розташованої по Слов’янській набережній.

3. Визнати нечинним розпорядження Ужгородського міського голови                   № 204 від 11.06.2003 р. „Про проведення аукціону з продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення” в частині, що стосується продажу земельної ділянки (позиції 1, 2, 3) по Слов’янській набережній.

Повний текст постанови виготовлений і підписаний  09.11.06

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254                          КАС України.

Постанову може бути оскаржено в порядку ст. 186 КАС України.

      

Головуючий  суддя                                                        Івашкович І.В.

                суддя                                                         Ремецькі О.Ф.

                        суддя                                                         Кривка В.П.