Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2006 року Справа №40/226-06
Колегія суддів у складі:головуючого судді Токара М.В.,
судді Лакізи В.В., судді Шепітько І.І.
при секретарі Саутенко К.О.
за участю представників:
позивача –не з”явився,
відповідача –Безрук Л.М. дов. №08-57/3044 від 21.09.2006 р., Власенко Н.М. дов. №03-29/2855 від 05.09.2006 р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду відповідача вх. № 2854Х/1-10 на рішення господарського суду Харківської області від 14.07.06 по справі № 40/226-06
за позовом Дергачівського державного моторобудівного заводу, м. Дергачі
до Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, м. Дергачі
про розірвання договору оренди нерухомого майна
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 14.07.2006 р. по справі №40/226-06 (суддя Хотенець П.В.) задоволені позовні вимоги позивача –розірвано договір оренди №1 від 29.08.2001 р., укладений між Дергачівським державним моторобудівним заводом та Управлінням праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області.
Відповідач не погодився з вказаним рішенням та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в зв"язку з чим просить суд рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 14.07.06 по справі № 40/226-06 залишити без змін, мотивуючи тим, що вказане рішення є законним та обгрунтованим.
20.09.2006 р. через канцелярію суду позивач надав заяву про розгляд справи за відсутністю в судовому засіданні представника позивача, за наявними матеріалами справи.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників відповідача, колегія суддів встановила наступне.
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд розірвати договір оренди № 1 від 29 серпня 2001 року, укладений між Дергачівським державним моторобудівним заводом та Управлінням праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, посилаючись на те, що відповідач постійно порушує умови зазначеного договору та не виконує своїх договірних зобов”язань.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 29 серпня 2001 року між Дергачівським державним моторобудівельним заводом та Управлінням праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області на підставі Закону України “Про оренду державного та комунального майна” було укладено договір оренди № 1, згідно якого відповідачу було надано в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення в адміністративно-побутовому корпусі, що знаходиться на балансі позивача, розташоване за адресою: м. Дергачі, вул. Залізнична, 31.
Згідно з актами приймання-піередачі від 29 серпня 2001 року передано майно загальною площею 540,45 кв.м, а 22 травня 2002 року з оренди повернуто одну кімнату площею 57,0 кв.м. Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області займає приміщення 483,45 кв.м.
Відповідно до пункту 3.1 розділу 3 вказаного договору оренди орендна плата визначалася на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 р. №786, і становила 1 (одну) грн. за рік. Згідно пункту 3.1 договору оренди орендна плата повинна перераховуватися орендарем орендодавцю щорічно, до 10 числа місяця, наступного за звітнім роком.
Згідно розділу 5 договору оренди №1 від 29.08.2001 р. орендар зобов”язувався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (п.5.2).
Істотні умови договору оренди визначено статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Так, до них відносяться страхування орендарем взятого їм в оренду майна та виконання зобов'язань. Згідно з пунктом 5.5 договору оренди № 1 від 29 серпня 2001 року, сторони встановили, що протягом місяця після укладення цього договору відповідач зобов”язався застрахувати орендоване майно на повну його вартість на весь строк дії договору оренди на користь орендодавця та надати до Регіонального відділення копію страхового полісу.
Відповідно умов договору відповідач також зобов”язувався укласти в 2-місячний термін з дати підписання договору оренди з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю з наданням орендодавцю копій цих договорів (п.5.7).
Пунктом 3 статті 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов”язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не були виконані обов”язки за договором оренди, викладені в пунктах 5.2, 5.5., 5.7 цього договору, а саме відповідач не сплачував у встановлені строки орендну плату, не уклав договір страхування орендованого державного майна, а також не уклав договір щодо відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна.
Таким чином, відповідач не надав суду доказів щодо виконання своїх обов”язків за договором оренди №1 від 29.08.2001 р., в зв”язку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 14.07.06 по справі №40/226-06 прийняте у відповідності до норм чинного процесуального та матеріального права і підстави для його скасування відсутні, у зв’язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -
постановила:
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 14.07.06 по справі № 40/226-06 залишити без змін.
Головуючий суддя Токар М.В.
суддя Лакіза В.В.
суддя Шепітько І.І.