Справа № 1309/1-33/11 Головуючий у 1 інстанції: Ригіна Л.М.
Провадження № 11/1390/278/12 Доповідач: Урдюк Т. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого - Урдюк Т.М.;
суддів - Танечника І.І., Михалюка В.О.;
з участю прокурора - Малиш Н.С.;
та адвоката - Роюк Л.І., Колодій Л.Б.;
при секретарі - Гирович В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4, засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 та помічника прокурора Залізничного району м. Львова ОСОБА_7 на вирок Залізничного районного суду м.Львова від 09.12.2011 року, -
в с т а н о в и л а:
ц и м в и р о к о м: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львова, українця, громадянина України, неодруженого, має на утриманні малолітню дитину, з середньою освітою, безпартійного, військовозобов'язаного, працюючого ТзОВ «ЕДЕМС», маляром-штукатуром, раніше судимого: 25.05.2006 року Бродівським районним судом Львівської області за ст.289 ч.3 з застосуванням ст.69, ст. 289 ч.2 КК України ст. 367 ч.3 КК України, ст. 70 КК України на чотири роки позбавлення волі, звільнений 13.11.2009 року за відбуттям строку покарання, судимість не погашена, проживаючого у АДРЕСА_1,
визнано винним та засуджено за ст. 186 ч.2 КК України на чотири роки та шість місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_6 слід рахувати моменту вступу вироку в законну силу та взяття під варту.
Міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд на взяття під варту ОСОБА_6 змінити з моменту вступу вироку в законну силу
ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, не працюючого, раніше судимого: 1). 25.10.1996 року Личаківським районним судом м. Львова за ст. 86 ч.1, ст. 89 ч.1 КК України до трьох років позбавлення волі, 2). 18.09.2003 року Залізничним районним судом м. Львова за ст. 187 ч.2 КК України до семи років позбавлення волі, звільнений 07.10.2008 року згідно ухвали Дрогобицького міського суду Львівської області від 29.09.2008 року умовно-достроково, невідбуте покарання один рік три місяці і шість днів, судимість не погашена, проживаючого у АДРЕСА_2,
визнано винним та засуджено за ст. 186 ч.2 КК України на чотири роки та шість місяців позбавлення волі.
Згідно ст. 71 КК України остаточну міру покарання до призначеного покарання приєднано невідбуте покарання за вироком Залізничного районного суду м. Львова від 18.09.2003 року у вигляді шести місяців позбавлення волі, обравши остаточну міру покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 слід рахувати з моменту фактичного затримання та взяття під варту з 06.05.2010 року, а не з 08.05.2010 року як зазначено в протоколі попереднього затримання.
Міру запобіжного заходу - утримання під вартою відносно ОСОБА_3- залишито без змін.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, працюючого двірником, раніше судимий: 1). 14.11.2006 року Залізничним районним судом м. Львова за ст. 185 ч.1, ст. 342 ч.2, ст. 70 КК України до двох років позбавлення волі, ст. 75 КК України з іспитовим терміном два роки, 2). 25.07.2008 року Залізничним районним судом м. Львова за ст. 186 ч.3 , ст. 69 КК України на два роки позбавлення волі, згідно постанови від 15.04.2009 року Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_5 замінено невідбуту частину покарання 11 місяців 3 дні більш м'яким на виправні роботи і відрахуванням в дохід держави 20% заробітку та звільнений з під варти, згідно довідки Кримінально-виконавчої інспекції Залізничного району м. Львова з 06.05.2009 року по 10.05.2011 року перебував на обліку в Кримінально-виконавчій інспекції Залізничного району м. Львова та знятий з обліку, у зв'язку з відбуттям покарання, судимість не погашена, проживаючого у АДРЕСА_3,
визнано винним та засуджено за ст. 186 ч.2 КК України на чотири роки шість місяців позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд на взяття під варту ОСОБА_5 змінити з моменту вступу вироку в законну силу.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_5 слід рахувати моменту вступу вироку в законну силу та взяття під варту
Речові докази по справі - мобільний телефон «Нокія-3230», №імеі НОМЕР_1, з карткою пам'яті ємкістю 128 МВ, МР-3 плеєр марки «SEEKWOOD», з навушниками, які складаються із проводів «SVEN»- повернути потерпілому ОСОБА_8 /а.с. 120 том 1/.
Як вбачається з вироку суду 27.12.2009 року приблизно о 02.30 год. підсудний ОСОБА_6, маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, із застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, за попередньою змовою в групі з підсудними ОСОБА_3 та ОСОБА_5 переслідуючи корисливу мету, проходячи по вул. Симоненка,4 у м. Львові, побачивши потерпілого ОСОБА_8, який йшов їм назустріч, згідно попередньої домовленості та розподілення ролей підсудний ОСОБА_6 наблизившись до потерпілого ОСОБА_8, збив останньому з голови шапку, наніс удар кулаком в район правої частини потилиці намагаючись повалити його на землю, разом з потерпілим ОСОБА_8 впали на землю, і почали між собою боротися. Однак, потерпілий вчиняючи активний опір, підвівся на ноги та намагався втекти, але його наздогнали підсудні ОСОБА_6 ОСОБА_3, та ОСОБА_5, які знову повалили потерпілого на землю. Продовжуючи свої злочинні дії, вони стали наносити удари кулаками рук по різних частинах тіла потерпілому ОСОБА_8 та побачивши, що потерпілий не чинить активного опору, підсудний ОСОБА_3 притиснув потерпілого до землі долонями донизу, підсудний ОСОБА_5 стояв в стороні спостерігаючи, щоб ніхто не надійшов, а підсудний ОСОБА_6 обшукував ОСОБА_8, в результаті чого відкрито заволоділи особистим майном останнього, а саме: курткою бежево-зеленого кольору з капюшоном, марки «Америка- ігел», вартістю 500 грн. мобільним телефоном Нокія 3230, «сіро-вишневого кольору», № ІМЕЙ НОМЕР_1. вартістю 1200 грн., в якому знаходилась карточка мобільного оператора «Лайф»НОМЕР_2, вартістю 35 грн. на рахунку якого було 10 грн., шкіряним гаманцем, вартістю 200 грн., в якому були гроші в сумі 350 грн., студентським квитком, студентською картонкою «ПриватБанк», вартістю 10 грн., картонкою «Метро»та «Локаль», музичним плеєром з навушниками, вартістю 500 грн., ключами в кількості 4 шт. вартістю 10 грн., на загальну суму 40 грн., кросівками, марки «Дісішуз», вартістю 350 грн., двома срібними перснями, вартістю по 100 грн. кожний, на загальну суму 200 грн., після чого з місця вчинення злочину скрились, чим завдали потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 3395 грн.
Крім того, підсудний ОСОБА_3 06.05.2010 року близько 18.30 год. повторно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні кафе-бару під назвою «Для тебе», що по вул. Мундяка,8 у м.Львові, умисно, з корисливих мотивів, маючи намір на відкрите викрадення чужого майна, зірвав із шиї потерпілого ОСОБА_9 золотий ланцюжок із хрестиком, вартістю 1200 грн. та викрав із гаманця гроші в сумі 46 грн. та 500 доларів США, однак після цього був затриманий працівниками міліції.
На даний вирок засудженим ОСОБА_3 та захисником ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 подано аналогічні апеляції, в яких не оспорюючи кваліфікації, просять змінити вирок, в частині призначення покарання. Зазначають, що судом не враховано щире каяття засудженого, а також явка у з повинною та сприяння у розкритті злочину. Разом з тим по епізоду 06.05.2010 року апелянти стверджують, що потерпілий ОСОБА_9 добровільно віддав ОСОБА_3 речі, без фізичного та морального тиску, а 500 доларів США засуджений у потерпілого взагалі не брав. Крім того звертають увагу, що судом залишено поза увагою характеристику ОСОБА_3 та наявність у останнього неповнолітніх дітей. Покарання визначене судом, за суворістю не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого
Засуджений ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у своїх апеляціях просять змінити вирок суду першої інстанції, в частині призначення покарання, звільнити їх від відбування покарання, застосувавши ст. 75 КК України. Не оспорюючи кваліфікації, вважають, що обране судом покарання є надто суворим, оскільки не взято до уваги їх сімейний стан, позитивну характеристику, як місця роботи, так і з місця проживання, щире каяття та допомогу у встановленні істини у справі. Звертають увагу на відсутність з боку потерпілого ОСОБА_8 будь яких претензій, як матеріального, так і морального характеру.
Помічник прокурора Залізничного району м. Львова у своїй апеляції ставить питання про скасування вироку районного суду, у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених, та постановити свій вирок, яким обрати підсудним більш суворе покарання, а саме призначити: ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 186 КК України - покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 186 КК України - покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років кожному. Вважає, що суд при призначенні покарання, не в повній мірі врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, оскільки такий відноситься до категорії важких.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав свою апеляцію та просить відхилити апеляції засуджених, думку засудженого ОСОБА_3 та захисника Колоді й Л.Б., які просять підтримати подані апеляції, і просять відхилити апеляцію прокурора, засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_5, їх захисника Роюк Л.І, які просять підтримати апеляції засуджених і відхилити апеляцію прокурора, обговоривши доводи апеляції, перевіривши матеріали справи, колегія суддів визнала, що апеляції засуджених ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_10 в його інтересах, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та прокурора до задоволення не підлягають.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується зібраними у справі та перевіреними у судовому засіданні доказами є обґрунтованими і в апеляціях не оспорюється.
Що стосується інкримінованого епізоду ОСОБА_3 за 06.05.2010 року у відкритому викраденні чужого майна потерпілого ОСОБА_9 то його вина доведена матеріалами справи, зокрема:
-показами потерпілого ОСОБА_9, який стверджує, що 06.05.2010 року саме ОСОБА_3 близько 18 год. 30 хв. у кафе-барі під назвою «Для тебе», що по вул. Мундяка,8 у м.Львові, заштовхав останнього в туалет, де схопивши за шию зірвав золотий ланцюжок, з гаманця забрав гроші в сумі 46 грн. та 500 доларів США;
-свідка ОСОБА_11, який показав, що 06.05.2010 року з товаришем відпочивали в кафе. Через деякий час, ОСОБА_9 йому повідомив, що невідомий на той час чоловік зірвав із шиї золотий ланцюжок та забрав гроші. В подальшому потерпілий вказав на особу, яка його пограбувала.
Свідок ОСОБА_12 пояснив, що 06.05.2010 року у кафе-барі «Для тебе»по вул. Мундяка, 8 у м.Львові, невідомий схопивши ОСОБА_9 за куртку насильно вивів його з бару та заштовхав у туалет. Через декілька хвилин ОСОБА_9 повідомив, що його пограбував невідомий, забравши гроші та золотий ланцюжок.
Аналогічні покази дали і свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ( а.с84-86, 87-89, 90-92 Т. 2)
Дане частково стверджується і явкою з повинною засудженого ОСОБА_3, який зазначив, що 06.05.2010 року в кафе-барі «Для тебе»по вул. Мундяка, 8 у м.Львові зірвав із шиї незнайомого золотий ланцюжок із хрестиком (а.с.21 Т. 2).
Покликання апелянта ОСОБА_3 про те, що потерпілий ОСОБА_9 сам добровільно віддав йому свої речі не заслуговує на увагу, як і те, що не брав у нього 500 доларів США, і суд першої інстанції належно надав віри саме показам потерпілого. В суді апеляційної інстанції , ОСОБА_3 зазначив, що з потерпілим ОСОБА_17 раніше не був знайомий і жодних відносин не підтримував. Колегія суддів вважає що у потерпілого немає підстав оговорювати засудженого. Хоча викрадені кошти у ОСОБА_3 не були вилучені, разом з тим після вчинення нападу на потерпілого, останній відлучався з місця події, зокрема з поля зору потерпілого, і тому мав можливість позбутися отриманих від пограбування коштів.
Призначаючи покарання засудженим ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 судом враховано суспільну небезпеку вчинених злочинів, що ними вчинено тяжкий злочин, ОСОБА_18 два епізоди. Всі троє раніше судимі, схильні до вчинення злочинів, у ОСОБА_6 та ОСОБА_5 попередні судимості не погашені, ОСОБА_3 вчинив злочин, не відбувши покарання за попереднім вироком суду, у стані алкогольного сп'яніння.
Судом першої інстанції враховано і особу засуджених. ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на утриманні мають неповнолітніх дітей, займаються суспільно-корисною працею, розкаюються у вчиненому, матеріальна шкода відшкодована.
При обранні покарання засудженим судом дотримано вимоги ст. 65-67 КК України і визначено покарання, яке буде достатнє для їх виправлення та перевиховання.
Підстав для зміни та скасування вироку, колегія суддів, не вбачає.
Керуючись ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
вирок Залізничного районного суду м.Львова від 09.12.2011 року, - відносно ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляції засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4, засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 та помічника прокурора Залізничного району м. Львова ОСОБА_7 -без задоволення.
Головуючий:
Судді: