Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 10/1190/299/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Ревякіна О.В.

Категорія - Подання про обрання, зміну запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою, про проведення обшуку Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Петрова І. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2012 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Драного О.П.,

суддів: Кабанової В.В., Петрової І.М.,

за участю прокурора: Салюка С.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 27 червня 2012 року, якою стосовно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бобринець Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, працює директором ТОВ «Таврія», одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

обрано запобіжний захід у виді застави в сумі 18 000 гривень.

Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, а саме в тому, що він 03.05.2012 року вступив в злочинну змову з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, спрямовану на таємне викрадення мінеральних добрив «нітроамофоска»з приміщення складу, який належав ПП «ОСОБА_8.», розташованого з південного боку неподалік с. Володимирівка, Компаніївського району, Кіровоградської області.

Реалізовуючи злочинний намір, учасники змови в нічний час 03.05.2012 року на двох автомобілях під керуванням ОСОБА_5 та ОСОБА_3 приїхали до складу, який орендує ПП «ОСОБА_8.», де, шляхом відгинання вхідних дверей, проникли до приміщення вказаного складу, звідки викрали 41 мішок мінеральних добрив «нітромофоска». З місця вчинення злочину зникли, а викраденим розпорядилися на власний розсуд, завдавши ПП «ОСОБА_8.»матеріального збитку.

Відмовляючи в обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту ОСОБА_3 суд першої інстанції зазначив, що останній обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, до затримання працював на посаді директора ТОВ «Таврія», за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, одружений має двох малолітніх дітей, добровільно зізнався у скоєному злочині, в матеріалах подання і кримінальної справи відсутні доказі, які б стверджували, що обвинувачений буде ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі, а також продовжувати злочинну діяльність. Натомість, суд першої інстанції обрав ОСОБА_3 запобіжний захід - заставу, оскільки заставодавець ОСОБА_9 надав заяву про внесення такої застави та вніс на рахунок ТУ ДСА України в Кіровоградській області заставу в сумі 18000 гривень, тому суд переконаний, що належна поведінка обвинуваченого на досудовому слідстві та в суді може бути забезпечена вказаним видом запобіжного заходу.

В апеляції прокурор просить скасувати постанову суду, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду. Свої доводи обґрунтовує тим, що судом не враховано, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, вину не визнає, під час проведення слідчих дій не щирий, за місцем проживання характеризується негативно, не працює.

Заслухавши доповідача, у дебатах думку прокурора, який просив скасувати постанову суду та направити справу на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи, зваживши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляцію необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без зміни, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст.155 КПК України запобіжний захід у виді взяття під варту застосовується у випадку, коли нормою кримінального закону, який інкримінується особі, передбачено покарання у виді позбавлення волі строком більше трьох років. ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 6 років.

Крім того, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно враховано, на підставі ст.150 КПК України, обставини, що характеризують особу ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, до затримання працював на посаді директора ТОВ «Таврія», за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, має двох малолітніх дітей, добровільно зізнався у вчиненому злочині, раніше не судимий.

Аналіз матеріалів кримінальної справи свідчить, що належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового слідства, можливо забезпечити іншим запобіжним заходом, не пов'язаним з триманням під вартою, а саме заставою.

Доводи апеляції прокурора про те, що обвинувачений вину не визнає, під час проведення слідчих дій не щирий спростовуються вищевикладеним, а також матеріалами подання, а саме: протоколом допиту підозрюваного (а.с.10) та іншими матеріалами справи. Доказів, що за місцем проживання обвинувачений характеризується негативно суду не надано. Аргументи апеляції, що обвинувачений скоїв тяжкий злочин, без наявності інших істотних підстав в сукупності, зазначених в ч.2 ст.148 КПК України, не можуть бути підставою для обрання останньому міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст.148, 150 КПК України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в обранні обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді взяття під варту та обрав запобіжний захід - заставу.

Підстав для зміни чи скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.155, 165-2, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення, а постанову Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 27 червня 2012 року про відмову в обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту ОСОБА_3 та обранні відносно нього запобіжного заходу - заставу в сумі 18000 гривень - без зміни.

Судді: