копія
Справа № 10/1/2290/95/2012 Головуючий в 1-й інстанції Вітушинська О.О.
Категорія: постанова Доповідач Дуфнік Л.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02.07.2012 Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницького області в складі :
головуючого -судді Дуфнік Л.М.,
суддів Козачка С.В, Болотіна С.М.,
прокурора Гронського В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у справі на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 30 травня 2012 року,-
В с т а н о в и л а:
08.02.2012 року ОСОБА_2 звернувся до прокуратури м.Хмельницького з заявою про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб управління ЖКГ за зловживання службовим становищем.
В травні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду зі скаргою на бездіяльність прокурора м.Хмельницького та зобов'язання його розглянути скаргу про злочин і порушити кримінальну справу відносно посадових осіб Управління ЖКГ за зловживання службовим становищем, посилаючись на те, що перевірка по його заяві від 08.02.2012 року не проводилася, а надана заступником прокурора м.Хмельницького Л. Леськів відповідь є необґрунтованою та не відповідає вимогам ст.97 КПК України.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_2, суд мотивував своє рішення тим, що прокуратурою м.Хмельницького при проведенні наглядового провадження за зверненням ОСОБА_2 будь-якої перевірки за заявою останнього від 08.02.2012 року проведено не було та обґрунтованого рішення в порядку ст.97 КПК прийнято не було.
Як вбачається зі змісту апеляції прокурора, який брав участь у справі, він просить скасувати постанову місцевого суду, вважаючи її необґрунтованою та винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, зазначаючи, що суд безпідставно послався на ст.236 КПК України, якою врегульовано оскарження дій прокурора при проведенні ним досудового слідства або окремих слідчих дій, оскільки даною статтею, а також нормами статей 110, 234 КПК України передбачений лише порядок оскарження дій та постанов органів дізнання, слідчого та прокурора в процесі кримінального провадження та не передбачено порядку розгляду скарг за відсутності такого. Прокурор також вказує на те, що судом не враховано, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про звернення громадян»органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, просив скасувати постанову місцевого суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Місцевим судом повно і всебічно з'ясовані обставини справи, дано їм правильну правову оцінку і прийнято обґрунтоване рішення.
Відповідно до ст.97 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню.
По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:
1) порушити кримінальну справу;
2) відмовити в порушенні кримінальної справи;
3) направити заяву або повідомлення за належністю.
Встановлено, що ОСОБА_2 вважаючи злочинною відмову в отриманні свідоцтва про право власності на приміщення, хоча для його видачі, як він вважає, були всі правові підстави, звернувся до прокуратури м.Хмельницького з заявою про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб управління ЖКГ Хмельницької міської ради за зловживання службовим становищем.
Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтованого рішення за заявою ОСОБА_2 в порядку статті 97 КПК України прокуратурою м.Хмельницкього не прийнято.
Доводи апеляції прокурора про те, що нормами КПК України не встановлений порядок оскарження дій чи бездіяльності органів дізнання, слідчого чи прокурора поза провадженням по кримінальній справі, не можуть бути взяті до уваги.
Загальний припис ст. 236 КПК України щодо можливості оскарження дій прокурора до суду узгоджується з іншими положеннями цього Кодексу, який не містить обмежень щодо оскарження всіх або окремих дій, рішень чи бездіяльності прокурора.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Беручи до уваги положення ст.55 Конституції України згідно з якими кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, немає підстав для обмеження права на оскарження дій, рішень чи бездіяльності прокурора, якщо таке обмеження прямо не зазначене у КПК України.
У п.4.2 Рішення Конституційного суду України від 23 травня 2001 року N 6-рп/2001 висловлена правова позиція, згідно з якою положення статті 55 Конституції України щодо можливості громадянина звернутись за захистом своїх прав і свобод однаково стосується можливості судового оскарження актів, дій чи бездіяльності посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури, оскільки ними можуть порушуватись його права і свободи. Недосконалість інституту судового контролю за досудовим слідством не може бути перепоною для оскарження актів, дій чи бездіяльності посадових осіб зазначених органів.
Відповідно до офіційного тлумачення норм ст.ст. 110, 234, 236 КПК України даного у п.4.3 Рішення Конституційного суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011, здійснюючи перевірку заяв і повідомлень про злочини, прокурор, слідчий, орган дізнання діють до порушення кримінальної справи, однак вдаються до тих же способів і прийомів, що й під час збирання доказів у кримінальній справі. Отже, правовідносини, що мають місце під час розгляду заяв про злочини, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними. Тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність вказаних суб'єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ. Зазначене обумовлює висновок, що компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд скарг щодо прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини, є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ.
З урахуванням вказаного, підстав для скасування постанови місцевого суду не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст. 19, 55 Конституції України, ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а:
Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 30 травня 2012 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_2 і зобов'язано прокурора м.Хмельницького провести перевірку заяви про злочин та прийняти рішення згідно з ст.97 КПК України залишити без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області Дуфнік Л.М.