АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/2462/2012 Головуючий по 1-й інстанції Косик С.М.
Суддя-доповідач: Пилипчук Л. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого: судді Пилипчук Л.І.,
суддів: Дряниці Ю.В., Обідіної О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою Відділу державної виконавчої служби Машівського районного управління юстиції
на ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 28 травня 2012 року
за матеріалами скарги ОСОБА_2 на неправомірні дії старшого державного виконавця, -
в с т а н о в и л а:
Ухвалою Машівського районного суду Полтавської області від 28 травня 2012 року скаргу ОСОБА_2 на неправомірні дії старшого державного виконавця задоволено.
Постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Машівського районного управління юстиції від 20.014.2012 року про арешт коштів боржника ОСОБА_2 визнано неправомірною.
Зобов'язано головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Машівського районного управління юстиції зняти арешт з пенсійного карткового рахунку, що відкритий на ім'я ОСОБА_2 в Машівському відділенні ПАТ КБ «Приватбанк».
Зобов'язано головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Машівського районного управління юстиції відкликати постанову від 20.04.2012 року про арешт коштів боржника ОСОБА_2 з ПАТ КБ «Приватбанк».
Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив відповідач ВДВС Машівського МУЮ, який, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовити повністю.
Зазначає, що місцевий суд необґрунтовано не застосував до спірних правовідносин правові наслідки пропуску ОСОБА_2 10-денного строку на оскарження дій державного виконавця, оскільки позивачем не наведено поважних причин вказаного пропуску.
Вказує, що скасування постанови державного виконавця про арешт коштів боржника призведе до скасування арештів окрім пенсійного і на інші рахунки позивача, що створить для останнього можливість уникнути виконання рішення суду.
Також зазначає, що ОСОБА_2 не надано доказів, що саме в Машівському відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк» відкрито пенсійний рахунок на його ім'я, про що свідчить перелік додатків до його скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 11 січня 2012 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію в різниці часток в розмірі 140,00 грн., 1/2 частини депозитного вкладу, знятого відповідачем у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»в розмірі 16 500,00 грн., судовий збір в розмірі 716,86 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 86,40 грн., витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмір 3 281,60 грн.
На виконання вказаного рішення видано виконавчий лист №2-4/2012 від 06 березня 2012 року.
Постановою про відкриття виконавчого провадження від 14 березня 2012 року старшим державним виконавцем відділу ДВС Машівського районного управління юстиції в Полтавській області відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2-4/2012 від 06.03.2012 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суми боргу в розмірі 20 724,86 грн. /а.с. 24/.
24 квітня 2012 року головним державним виконавцем відділу ДВС Машівського районного управління юстиції Бондаренком С.В. винесено постанову про арешт коштів боржника -ОСОБА_2, на підставі чого заблоковано пенсійну картку боржника за № 6762 4688 1957 5741, відкриту на його ім'я в ПАТ КБ «Приватбанк»/а.с. 7,17/.
Звернення стягнення на пенсію боржника не є безумовним, законодавець передбачив конкретні умови, за яких воно допускається.
Відповідно до ч.ч.1,2 Закону України «Про виконавче провадження»стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати. За іншими виконавчими документами державний виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника за письмовою заявою стягувача.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_2 районний суд обґрунтовано виходив із того, що звернення стягнення на 100% пенсії є порушенням діючого законодавства зі сторони державного виконавця.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Посилання ВДВС на те, що районний суд необґрунтовано не застосував до спірних правовідносин наслідки пропуску процесуального строку є неспроможними, оскільки визначення поважності пропуску строку в кожному конкретному випадку вирішується судом. Місцевий суд вирішив вказане питання на користь боржника, встановивши, що останній оскаржував постанову державного виконавця до керівників державної виконавчої служби вищого рівня, а про блокування його пенсійного рахунку дізнався лише, коли не зміг отримати з нього кошти.
Оскаржувана постанова державного виконавця була винесена на підставі ст.52 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає звернення стягнення на майно боржника, однак оскільки фактично звернення стягнення відбулося на рахунок, що містив пенсійні надходження ОСОБА_2, то районний суд застосував до спірних правовідносин належну норму матеріального права -ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження», а відтак відповідні доводи апеляційної скарги не мають правового значення.
Також ВДВС зазначав, що ОСОБА_2 не виконав свого процесуального обов'язку щодо доказування, оскільки не додав до скарги доказів на підтвердження того, що під час виконання судового рішення мало місце блокування саме пенсійного рахунку.
За змістом ст.ст.27,31 ЦПК України позивач має право в судовому засіданні подавати докази та протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Відповідно до роз»яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року, викладених в абзаці 4 пункту 7, подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу.
Під час розгляду справи у судовому засіданні пенсійну картку скаржника було досліджено, до матеріалів справи додано її копію, яка містить вичерпну інформацію про номер карткового рахунку ОСОБА_2 та характер коштів, що на ньому знаходяться. Вірність копії посвідчена підписом судді.
Колегія суддів вказане посилання служби визнає необґрунтованим і таким, що спрямоване на спробу відстояти свою викривлену позицію щодо незаконності оскаржуваної ухвали.
Колегія суддів звертає увагу на те, що в апеляційні сказі законність постанови державного виконавця обґрунтована п.п. 4.1.9. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5.
Відповідно до зазначеної норми на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
ВДВС вибірково тлумачить цитовану норму, зазначаючи, що для успішного виконання рішення має єдиний механізм -накласти арешт на всі кошти на відкритих рахунках боржника. Насправді вона містить у собі альтернативу -накласти арешт на всі рахунки, або на деякі із них.
Таким чином, колегія суддів зауважує, що в межах виконавчого провадження реалізація повноважень державного виконавця не може відбуватися за рахунок порушення прав та законних інтересів боржника, що мало місце в конкретній ситуації з урахуванням соціальної природи пенсійних виплат.
На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог закону, а тому апеляційну скаргу відхиляє та залишає ухвалу без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, п.1 ч.1 ст. 312, ст.ст. 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Машівського районного управління юстиції -відхилити.
Ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 28 травня 2012 року -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги.
ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ Л.І. Пилипчук
СУДДІ: /підпис/ Ю.В. Дряниця
/підпис/ О.І. Обідіна
ЗГІДНО:
Суддя апеляційного суду
Полтавської області Л.І. Пилипчук