27.06.2012
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц-2790-1586/2012р. Головуючий в першій
інстанції Опанасюк О.Д.
Категорія 46 Доповідач в апеляційній
інстанції Колбіна Т.П.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 червня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:
головуючого судді - Колбіної Т.П.,
суддів - Птіціної В.І., Моцного М.В.,
при секретарі - Соменко О.П.
за участю: - ОСОБА_3,її представника -ОСОБА_4,ОСОБА_5, його представника - ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 26 квітня 2012 року, по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про розподіл майна подружжя, -
В С Т А Н О В И Л А:
В жовтні 2010 року позивачка звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача, в якому просила визнати за нею право власності на 1\2 частку спільного майна подружжя, а саме квартири АДРЕСА_1.
Вимоги мотивовані тим, що спірна квартира придбана сторонами у шлюбі в 1997 році та являється сумісним майном подружжя. В січні 2009 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано. Оскільки відповідач не бажає вирішити питання про поділ сумісного майна подружжя, позивач звернулась до суду.
Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 26 квітня 2012 року позовні вимоги задоволено частково, проведений розподіл майна подружжя, що є об'єктом права спільної сумісної власності, визнано за позивачем право власності на 1/3 частку спірної квартири, за відповідачем - право власності на 2/3 частки квартири. Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його в частині визначення розміру частки в майні подружжя, та постановити нове рішення про задоволення позову. Вказує, що судом порушені норми матеріального і процесуального права, а також не в повному обсязі з'ясовані всі обставини, які мають значення для вирішення справи.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.213,214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання:чи мали місце обставини,якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення,якими доказами вони підтверджуються;чи є інші фактичні дані,які мають значення для вирішення справи,та докази на їх підтвердження;які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Оскаржуване у справі судове рішення ухвалено з порушенням цих вимог.
Ухвалюючи рішення про розподіл сумісно нажитого майна подружжя та визнання за позивачкою право власності на 1/3 частку спірної квартири, суд першої інстанції виходив з того, що з відповідачем залишилась проживати неповнолітня дочка сторін, а тому частка відповідача повинна бути збільшена.
Однак погодитись з такими висновками суду не можливо, оскільки вони зроблені при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
За змістом ст.22 Кодексу про шлюб та сім'ю України (дія якого розповсюджується на правовідносини з питань щодо розділу майна подружжя, яке було придбане до набрання чинності Сімейного Кодексу України, тобто до 01 січня 2004 року) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст.ст.28,29 КпШС України, в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 20.04.1991 р. по 21.01.2009 р.(а.с.7,9). Від сумісного життя мають неповнолітню дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).
В період сумісного життя, 18.04.1997 р., сторонами придбана квартира АДРЕСА_1 яка зареєстрована на праві власності за відповідачем ОСОБА_5(а.с.22).
Враховуючи, що спірна квартира придбана сторонами в період шлюбу, суд правильно прийшов до висновку, що остання є сумісним майном подружжя та підлягає розподілу.
Висновок суду про необхідність збільшення частки відповідача, в зв'язку з тим, що з ним залишилась проживати донька, не відповідає фактичним обставинам справи.
В судовому засіданні сторони підтвердили, що після розірвання шлюбу, питання щодо місця проживання неповнолітньої дитини не вирішувалось, в добровільному порядку відповідач сплачує позивачці аліменти на утримання неповнолітньої дочки, сторони залишились проживати в спірній квартирі. За домовленістю між ними склався порядок користування спірною квартирою, неповнолітня дочка проживає в кімнаті з відповідачем.
Таким чином, колегія вважає, що підстав для збільшення частки відповідача при розподілі майна не вбачається.
Довід апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального права не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки судом правильно застосовані положення КпШС України, який був чинним на час придбання подружжям спірного майна.
Помилкове зазначення судом в резолютивній частині рішення норм СК України не може бути підставою для скасування судового рішення .
За таких обставин, рішення суду першої інстанції, як таке, що ухвалене з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.303, ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.309, ст.ст.313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України ЦПК України,колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 26 квітня 2012 року скасувати.
Ухвалити нове рішення. Позов ОСОБА_3 задовольнити. Провести розподіл майна подружжя. Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_5 право власності по 1\2 частці квартири АДРЕСА_1
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: /підпис/ Т.П.Колбіна
Судді: /підпис/ В.І.Птіціна
/підпис/ М.В.Моцний
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
м. Севастополя Т.П. Колбіна