копія
Справа № 11/2290/410/2012 Головуючий в 1-й інстанції Савчук Р.В.
Категорія: ч.2 ст.307 КК України Доповідач Дуфнік Л.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26.06.2012 Колегія суддів судової палатиз розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницького області в складі :
головуючого -судді Дуфнік Л.М.,
суддів Вітюка В.Ж., Козачка С.В.,
прокурора Лугового О.П.,
захисника ОСОБА_1,
засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи, на вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 27 березня 2012 року, -
В с т а н о в и л а:
Вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 27 березня 2012 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, в силу ст.89 КК України не судимого,
засуджено за ч.2 ст. 307 КК України із застосуванням ст.69 КК України, з врахуванням ст.77 КК України, на 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців.
На підставі ст. 76. КК України зобов"язано засудженого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньою-технічною освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого,
засуджено за ч.2 ст. 307 КК України із застосуванням ст.69 КК України, з врахуванням ст.77 КК України, на 4 роки позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 3 роки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язано засудженого ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові витрати по справі в сумі 1181 грн.88 коп..
Арешт, накладений на ? квартири АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2, скасовано.
Долю речових доказів вирішено відповідно до ст.81 КПК України.
Запобіжний захід засудженим ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - підписку про невиїзд. Постановлено зарахувати в строк покарання кожному тримання під вартою з 11.01.2012 по 13.01.2012 року включно.
Згідно з вироком суду ОСОБА_3 на початку вересня 2011 року на пустирі, неподалік с.Велика Слобода Кам'янець-Подільського району, виявив дикорослий кущ рослини коноплі, обірвав з нього листя та суцвіття і того ж дня перевіз до місця свого проживання за адресою - АДРЕСА_2, де шляхом перетирання руками, виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який зберігав в паперовому згортку з метою збуту в зазначеній квартирі.
10.11.2011 року близько 13 год. 50 хв. ОСОБА_3 в АДРЕСА_2, з паперового згортку, в якому зберігав раніше незаконно придбаний та виготовлений у вересні 2011 року наркотичний засіб, відсипав частину та збув ОСОБА_2 за 100 грн. речовину рослинного походження зеленого кольору в сухому подрібненому стані, що містить тетрагідроканабінол і є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, маса якого у перерахунку на суху речовину становить 2,05 грама. В той же день близько 14 год., перебуваючи на проспекті Грушевського, 13 в м.Кам'янці-Подільському біля входу в магазин «Дельфін», ОСОБА_2 незаконно збув придбаний у ОСОБА_3 наркотичний засіб -канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 2,05 г , особі під псевдонімом ОСОБА_4 за 100 грн.
Крім того, 10.01.2012 року близько 12 год. 50 хв. за аналогічних обставин ОСОБА_3 збув, а ОСОБА_2 придбав у нього з метою збуту за 50 грн. особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, маса якого у перерахунку на суху речовину становить 1,58 г , який в той же день близько 13 год., перебуваючи на проспекті АДРЕСА_2 незаконно збув особі під псевдонімом ОСОБА_5 за 50 грн.
Крім того , ОСОБА_3 незаконно придбав і зберігав за місцем проживання з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс , масою в перерахунку на суху речовину 3,25 г та 4,48 г, який було виявлено та вилучено в нього працівниками міліції під час обшуку 10.01.2012 року в період часу з 20 год. 20 хв. до 22 год. 25 хв.
У поданій апеляції та доповненні до неї прокурор, який брав участь у розгляді справі, просить вирок місцевого суду скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, що потягло м"якість призначеного засудженим покарання, та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, просить постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за ч.2 ст.307 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві власності майна, крім житла, кожного.
Зокрема, прокурор вказує, що призначене ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання не відповідає вимогам ст.65 КК України, оскільки місцевим судом не в повній мірі враховано суспільну небезпечність та тяжкість скоєного ними злочину, дані про їх особу та конкретні обставини справи: засуджені вчинили тяжкий злочин, збували особливо небезпечний наркотичний засіб неодноразово, ОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за корисливий злочин. Наведені у вироку обставини , що пом"якшують їх покарання, на думку прокурора, є недостатніми підставами для призначення більш м"якого покарання, ніж передбачено законом, і звільнення від його відбування з випробуванням. Прокурор також вважає, що в порушення вимог ст.334 КПК України, мотивувальна частина вироку не містить даних про те, які обставини суд визнає пом"якшуючими покарання , а які обтяжуючими, чи про їх відсутність.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора, який підтримав апеляцію з доповненням до неї, а також заперечення засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх захисника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, підтверджуються зібраними у справі та дослідженими в суді доказами і учасниками судового розгляду не оспорюються.
Доводи апеляції прокурора про неправильне застосування місцевим судом кримінального закону, що потягло м"якість призначеного ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Відповідно до вимог ст.65 КК України місцевий суд, як вбачається з мотивувальної частини вироку, при призначенні покарання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 врахував ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, дані, що характеризують їх особу, а також обставини, що пом"якшують покарання, зокрема, прямо передбачені ст.66 КК України - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також те, що злочин вчинений під контролем працівників міліції і негативних наслідків внаслідок скоєного не настало. За наявності вказаних декількох обставини , що пом"якшують покарання, суд обґрунтовано прийшов до висновку про можливість призначення засудженим відповідно до ст.69 ч.1 КК України покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст.307 КК України , з врахуванням конкретних обставин вчинення злочину кожним з них.
Крім обставин, що пом'якшують покарання, суд першої інстанції врахував молодий вік ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які раніше не судимі, позитивно характеризуються, і прийшов до висновку про можливість їх виправлення без відбування покарання. Будь-яких обставин, які б обтяжували покарання засуджених, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, ні органами досудового слідства, ні судом не встановлено. Таким чином, посилання прокурора в апеляції на недостатність підстав , зазначених у вироку суду , для застосування ст.75 КК України, колегія суддів вважає безпідставними.
Порушень ст.334 КПК України, які б стали підставою для скасування вироку, також не вбачається, оскільки фактично у вироку зазначені обставини, які пом"якшують покарання засуджених, на що вказує прокурор в своїй апеляції при посиланні на недостатність таких обставин для звільнення засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням.
Відповідно до вимог ч.2 ст.93 КПК України при визнанні підсудного винним суд постановляє стягнути з нього судові витрати. В тому разі, якщо винними буде визнано декілька осіб, суд постановляє, в якому розмірі повинні бути стягнені витрати з кожного з них, ураховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан засуджених. Вказаних вимог закону місцевий суд не виконав, постановивши рішення про стягнення судових витрат в сумі 1188 грн.88 коп. з обох засуджених солідарно, в зв"язку з чим в порядку ст.365 КПК України вирок в цій частині підлягає зміні. Колегія суддів вважає, що судові витрати із засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 мають бути стягнуті в рівних частинах, враховуючи ступінь вини та майновий стан кожного.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а:
Апеляцію прокурора залишити без задоволення.
Вирок Кам"янець-Подільського міськрайонного суду від 27 березня 2012 року щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в порядку ст.365 КПК України в частині вирішення питання про судові витрати змінити.
Стягнути судові витрати по справі з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в сумі по 590 грн.94 коп.
В решті вирок залишити без зміни.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області Дуфнік Л.М.