АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Чернівці «05 »липня 2012р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Дембіцька О. О.
суддів Марчака В.Я., Попова Г.Г.
секретаря Трасоруба А.О.
за участю прокурора Хоміцької Т.Б.
адвоката Кривич М.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора Шевченківського району м. Чернівців ОСОБА_2 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 28 квітня 2012 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, із незакінченою вищою освітою, розлучений, має на утриманні одну малолітню дитину, не працює, раніше судимий: 22.07.2010 року Першотравневим районним судом м. Чернівців за ст. 185 ч.1 КК України до 1500 гривень штрафу в дохід держави; 24.01.2012 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ст. 185 ч.2, 190 ч.2,70 КК України на три місяці арешту та 1500 грн. штрафу, звільнився 24 квітня 2012 року по відбуттю покарання,
- визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України і йому призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі.
На підставі ст. 71 ч.1 КК України до призначеного покарання приєднано невідбуте покарання за вироком Першотравневого районного суду м. Чернівців від 22.07.2010 року та призначено ОСОБА_3 за сукупністю вироків остаточне покарання у виді 1-го року позбавлення волі та 1500 грн. штрафу в дохід держави. Покарання у виді штрафу відповідно до ст. 72 КК України визначено виконувати самостійно.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3звільнено від відбування покарання з річним іспитовим строком та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Справа №2490/11-321/2012р. Головуючий у І інстанції: Богдан С.І.
Категорія: ст. 185 ч.2 КК України Доповідач: Дембіцька О.О.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено у виді підписки про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області судові витрати за проведення товарознавчої експертизи 225 грн. 12 коп.
Вирішено долю речових доказів.
Згідно вироку, ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що 28 листопада 2011 року в м. Чернівці по вул. З.Космодем'янської, знаходячись в приміщенні інтернет-клубу "Лідер",повторно, таємно викрав сумку чорного кольору потерпілого ОСОБА_4, вартістю 108 грн., всередині якої знаходились два зошити по 5 грн. кожний на суму 10 грн. та кулькова ручка, вартістю 3 грн., всього викрав майна на загальну суму 121 грн.
На вказаний вирок надійшла апеляція старшого помічника прокурора Шевченківського м. Чернівців ОСОБА_2,у якій апелянт, не заперечуючи кваліфікації дій засудженого та доведеності його вини, просить скасувати вирок районного суду та постановити новий внаслідок безпідставного застосування вимог ст.75 КК України та неправильного застосування кримінального закону при призначенні остаточного покарання ОСОБА_3
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав апеляцію, ОСОБА_3 та його захисника, які просили вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню,виходячи із наступного.
Апеляційним судом встановлено,що ОСОБА_3 28 листопада 2011 року повторно,знаходячись у приміщенні інтернет-клубу "Лідер" по вул. З.Космодем'янської у м.Чернівці,таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_4 на загальну суму 121 грн: сумку чорного кольору вартістю 108 грн.,у якій знаходились два зошити по 5 грн. кожний на суму 10 грн. та кулькова ручка, вартістю 3 грн.
Винуватість ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна(крадіжці),вчиненій повторно за обставин,викладених у вироку, доведена дослідженими судом першої інстанції доказами,яким дана вірна юридична оцінка та не оспорюється у апеляції.
За таких обставин судова колегія,керуючись п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 15.05.2006 року "Про практику постановлення судами вироків( постанов) при розгляді кримінальних справ у апеляційному порядку"не наводить у вироку докази на підтвердження винуватості засудженого у вчиненні злочину та кваліфікації діяння.
Разом із тим,при призначенні ОСОБА_3 покарання районний суд не дотримався вимог ст.65 КК України та неправильно застосував кримінальний закон,внаслідок чого вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню із постановленням нового.
У відповідності з положеннями ст.65 КК України суд призначає покарання,враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину,особу винного,обставини,що пом"якшують та обтяжують покарання.При цьому призначене покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Таких вимог закону суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_3 дотримався не у повній мірі.
Так,районний суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину,який є злочином середньої тяжкості,а також обставини,що пом"якшують покарання-визнання підсуднім вини у вчиненому,щире каяття,сприяння у розкритті злочину,відшкодування заподіяної потерпілому шкоди.
Крім цього,суд першої інстанції зважив на те,що підсудній позитивно характеризується, має на утриманні малолітню дитину. Обставин,які б обтяжували покарання, не встановлено.
Зазначені обставини судова колегія також враховує та приймає,крім того, до уваги молодий вік ОСОБА_3та розмір викраденого,який є незначним.
За таких обставин колегія вважає,що районний суд безпідставно призначив ОСОБА_3 найбільш суворий вид покарання-позбавлення волі- із тих,що передбачені санкцією ч.2 ст.185 КК України,тому погоджується із вимогами апеляції прокурора про призначення покарання у виді арешту,яке у повній мірі відповідатиме вимогам закону .
На думку судової колегії,районним судом не враховано,що ОСОБА_3 на момент вчинення крадіжки 28.11.2011року був раніше судимий за вчинення умисного злочину проти власності,в період непогашеної судимості вчинив новий умисний корисливий злочин,що свідчить про рецидив злочинів та вказує на те,що останній не зробив належних для себе висновків,вперто не бажає стати на шлях виправлення.Після викрадення майна потерпілого ОСОБА_4 ОСОБА_3 був засуджений за злочини,передбачені ст.ст.185 ч.2,190 ч.2 КК України та відбував реальне покарання у виді арешту.
За таких обставин судова колегія вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про можливість звільнення підсуднього від відбування покарання з випробуванням із застосуванням вимог ст.75 КК України,тому вирок суду в цій частині підлягає скасуванню з підстав,передбачених п.5 ч.1 ст.367, ст.378 КПК України із постановленням нового,а подана прокурором апеляція -задоволенню щодо заявлених в цій частині апеляційних вимог.
Крім того,при призначенні покарання районний суд неправильно застосував кримінальний закон,що має наслідком невідповідність вироку вимогам закону.
Зокрема,із матеріалів справи встановлено,що вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.01.2012 року ОСОБА_3 був засуджений за ст.ст.190 ч.2,185 ч.2,70 КК України на 3 місяці арешту.На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання приєднано невідбуте покарання за вироком Першотравневого районного суду м.Чернівці від 22.07.2010 року та остаточно призначене покарання у виді 3 місяців арешту та 1500грн штрафу,який постановлено виконувати самостійно.(а.с.62)Покарання у виді арешту ОСОБА_3 відбув повністю.
Злочин,за який ОСОБА_3 засуджений вироком Шевченківського районного суду від 28.04.2012 року,був вчинений останнім 28.11.2011 року,тобто до винесення вироку Івано-Франківським міським судом 24.01.2012.
За таких обставин суд,призначивши покарання за ст.185 ч.2 КК України,повинен був застосувати вимоги ст.70 ч.4 КК України та остаточне покарання призначити за сукупністю злочинів,а не вироків.
Підстави для застосування також вимог ст.71 КК України,як про те просить прокурор у апеляції,у даному випадку відсутні,тому в цій частині подана апеляція є необгрунтованою.
Керуючись ст.ст. 365, 366,367,378 КПК України колегія суддів судової палати у кримінальних справах, апеляційного суду Чернівецької області, -
З А С У Д И Л А :
Апеляцію старшого помічника прокурора Шевченківського району м. Чернівців ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 28 квітня 2012 року відносно ОСОБА_3 в частині призначення покарання скасувати.
Вважати ОСОБА_3 засудженим за ст.185 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді 4(чотирьох) місяців арешту.
На підставі ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань за даним вироком та вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.01.2012 року остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 5(п"яти) місяців арешту та штрафу у розмірі 1500(одна тисяча п"ятсот) грн у дохід держави.Покарання у виді штрафу відповідно до вимог ст.72 КК України виконувати самостійно.
У строк відбування покарання зарахувати відбуте покарання за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.01.2012 року у виді трьох місяців арешту.
Запобіжний захід залишити у виді підписки про невиїзд до вступу вироку у законну силу.
В іншій частині вирок районного суду залишити без змін.
Вирок апеляційного суду може бути оскаржений у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України із розгляду цивільних та кримінальних справ протягом місяця з моменту його проголошення.
Головуючий: О.О.Дембіцька
Судді: В.Я.Марчак
Г.Г.Попов