АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Провадження 22ц/2090/4347/2012р. Головуючий 1 інст. Тарасенко Л.М.
Справа № 2-1773/2011 Доповідач - Хорошевський О.М.
Категорія: договірні
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 липня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого, судді - Хорошевського О.М.,
суддів: Зазулинської Т.П., Кругової С.С.
при секретарі - Шпарага О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 10 травня 2012 року за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»про визнання умов кредитного договору несправедливими, про зміну умов кредитного договору, -
встановила:
У червні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»про визнання умов кредитного договору № ML-701/744/2007 від 17 серпня 2007 року несправедливими та просив змінити умови вказаного кредитного договору шляхом зміни валюти кредитування з швейцарського франку на українську гривню.
В обгрунтування позовних вимог посилається на несправедливість умов кредитного договору щодо погашення передбачених договором платежів у валюті кредиту -швейцарських франках, що на його переконання, утворює істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду позивача.
Також, просив встановити щомісячний ануїтентний платіж за договором у розмірі 2043,27 грн. протягом дії договору та зарахувати зайво сплачені кошти у розмірі 53890,21 грн. в рахунок погашення кредиту.
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 10 травня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати, як незаконе і необгрунтоване і ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Скарга містить посилання на те, що судом неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи; обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими не встановлені; висновки суду не відповідають обставинам справи; суд порушив та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначає, що відповідно цивільного законодавства України, гривня -єдиний законний засіб платежу на території України.
Зобов'язання, у тому числі, сума кредиту в договорі, має бути виражене у грошовій одиниці України -гривні.
В Законі України «Про захист прав споживачів»встановлено порядок визнання недійсними умов договорів, які обмежують права споживачів. Ці норми визнаються несправедливими та мають бути змінені або визнані недійсними, як і весь договір.
Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Договори, які передбачають отримання позичальником суми кредиту в іноземній валюті є такими, що суперечать закону навіть в тому разі, якшо в них визначений еквівалент в національній валюті. Еквівалент предмету договору споживчого кредиту в національній валюті не може сприйматися як предмет цього договору, оскільки ним є іноземна валюта.
Договори споживчого кредитування в іноземній валюті за своєю юридичною природою не є кредитними договорами, а є класичним прикладом договорів позики, предметом яких можуть бути як гроші, так і інші речі, визначені родовими ознаками.
Надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти, як засобу платежу можливо при дотриманні суб'єктами господарських відносин імперативних вимог законодавства, щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії.
Банк не попередив позивача, що його послуги, зважаючи на їх ціну(вартість), явно не задовольнятимуть інтереси та вимоги позивача, також Банк не попередив і про те, що вартість кредиту може істотно зрости, ніж це очікувалось під час укладення договору.
Позивачу з боку Банку не надано жодної інформації про можливість різкого і значного подорожчення кредиту через зміну курсу швейцарського франку до гривні, не надано інформації про вірогідність і наслідки такого подорожчення, що спричинило придбання позивачем кредиту, яка не має потрібних властивостей, а саме стійкої вартості оплати за кредит. Договір страждає суттєвими пороками невідповідності його змісту актам законодавства України, ці невідповідності свідомо допущені Банком і націлені проти прав та інтересів позивача.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено передбачених чинним законодавством підстав для зміни умов кредитного договору, а саме, істотного порушення відповідачем умов кредитного договору чи настання сукупності чотирьох умов, передбачених ст. 652 Цивільного Кодексу України, що надають підстави вважати, що відбулася істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладанні кредитного договору. Крім того, позивачем не було здійснено звернення до банку про зміну умов кредитного договору та не сплачено комісію за внесення змін такого характеру.
Судова колегія з таком висновком погоджується, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.
З матеріалів справи вбачається, що між ЗАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ML-701/744/2007 від 17 серпня 2007 року, згідно умов якого, позивачу було надано кредитеі кошти у розмірі 60515,33 швейцарських франків зі сплатою 8,49 % річних на 300 місяців з кінцевим терміном повернення кредиту до 17 серпня 2032 року (а.с. 6-15).
Згідно ст. 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а ст. 192 ЦК України передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку встановлених законом.
Як вбачається з матеріалів справи ПАТ «ОТП Банк»має генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій від 05.10. 2011 року № 191 видану Національним банком України (а.с. 72).
Не доведено позивачем підстав для зміни умов кредитного договору передбачених чинним законодавством. Звернень до банку про зміну умов цього договору від ОСОБА_1 не надходило.
Підстави для зміни або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин передбачені ст. 652 ЦК України.
Відповідно до п.15, п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року, при вирішенні спорів щодо розірвання кредитного договору з посиланням, зокрема, на світову фінансову кризу чи інші суттєві обставини суд має враховувати положення ч.2 ст. 652 ЦК і виходити з того, що закон пов8язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявності одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою цієї статті, при істотній зміні обставин.
Саме по собі зростання/коливання курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для розірвання кредитного договору на підставі ст. 652 ЦК, оскільки зазначене стосується обох сторін договору.
Вимога, про зміну валютного курсу виконання кредитних зобов'язань шляхом встановлення курсу виконання грошових зобов'язань на дату укладання кредитного договору не відповідає положенням ст.ст. 1054, 533 ЦК України.
Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, судова колегія з урахуванням вимог ч. 1 ст. 308 ЦПК України не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 10 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий - /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя