Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2006 року Справа № АС-03/108-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Шепітько І.І., судді Лакізи В.В., судді Токара М.В.
при секретарі Саутенко К.О.
за участю представників:
позивача - Драліної А.А. за дорученням б/н від 27.03.2006 року, Вахрушевої Н.М.
за дорученням б/н від 01.01.2006 року
відповідача - Бажанова С.І. за дорученням № 2702/10/10-025 від 20.09.2005 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вхідний № 1890Х/1) відповідача на постанову господарського суду Харківської області від 04 травня 2006 року по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Світ розваг”, м.Харків
до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції, м.Дергачі, Харківська обл.
про зобов’язання до вчинення певних дій
встановила:
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про зобов’язання до вчинення певних дій
Постановою господарського суду Харківської області від 04 травня 2006 року (суддя Подобайло З.Г.) позов задоволено. Зобов’язано Дергачівську МДПІ в Харківській області внести зміни до облікової картки платника податків –ТОВ „Світ розваг” за платежем –оплата за торгові патенти шляхом зменшення суми нарахувань за ІІ квартал 2005 року та збільшення суми переплати станом на 10.03.2006 року в розмірі 1050,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ „Світ розваг” державне мито у розмірі 3,40 грн. Клопотання позивача задоволено частково. Видано ТОВ „Світ розваг” довідку на повернення з Державного бюджету України зайво сплаченого державного мита в розмірі 85,00 грн.
Відповідач з постановою господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Харківської області скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права. ТОВ „Світ розваг” вказує на те, що відповідно до ст.47 Закону України „Про Державний бюджет на 2005 рік” вартість торгового патенту на надання послуг у сфері грального бізнесу у 2005 році збільшено, тобто вартість торгового патенту для використання грального автомату з грошовим або майновим виграшем становить 4200 гривень за рік. За таких обставин, суб’єкти підприємництва для здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу з використанням гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем згідно з нормами Закону України „Про Державний бюджет на 2005 рік” повинні щоквартально сплачувати вартість торгових патентів з розрахунку встановленої вартості 1050 грн. за квартал у 2005 році ( 1050х4=4200).
У запереченнях на апеляційну скаргу позивач зазначає, що постанова господарського суду Харківської області прийнята при повному та всебічному з’ясуванні обставин справи, законна та обґрунтована. На цій підставі просить постанову господарського суду Харківської області від 04 травня 2006 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення. Вказує на те, що вартість торгового патенту з надання послуг у сфері грального бізнесу, яка збільшена Законом України „Про Державний бюджет на 2005 рік” і становила 4200,00 грн. на рік не може бути застосована у 2-му кварталі 2005 року, оскільки відповідно до ст.1 Закону України „ Про систему оподаткування”, ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими Законами України, крім законів про оподаткування. Всі зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року. Також зазначає, що зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет на відповідний рік.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, колегія суддів встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ „Світ розваг” надає послуги у сфері грального бізнесу. Відповідно до Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” № 98/96-ВР від 23.03.1996 року із змінами та доповненнями ТОВ „Світ розваг” придбало в Харківській ОДПІ у Харківській області 3 торгових патенти.
Позивачем згідно платіжного доручення № 134 від 14.03.2005р. здійснена оплата вартості 1 торгового патенту за 2 квартал 2005 року на суму 1750,00 грн. Також позивач листом № 193 від 11.03.2005р. повідомив відповідача про те, що він просить анулювати 2 торгових патентів з 01.04.2005р., первісна плата за ці патенти була зроблена згідно платіжних доручень № 1338 від 14.10.04р., № 1355 від 15.10.04р., отже відповідно до ст. 5 Закону України „ Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" сума у розмірі 1400,00 грн. була зарахована як оплата вартості торгових патентів на II -й квартал 2005р.
Позивачем була здійснена оплата вартості торгових патентів на II квартал 2005р. в загальній сумі 3150,00 грн. виходячи із вартості 1 патенту за рік в сумі 4200,00 грн., така оплата була зроблена в 1-му кварталі 2005р.
Таким чином, вартість торгового патенту з надання послуг у сфері грального бізнесу, яка збільшена Законом України Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України", який набрав чинності 31.03.2005р., і становила 4200,00грн. на рік (тобто 1050 грн. за один торговий патент в квартал) не може бути застосована у 2-му кварталі 2005 року за умови його сплати в 1-му кварталі.
Враховуючи, що позивачем здійснена оплата вартості торгових патентів на 2 квартал 2005р. виходячи із вартості 1050,00 грн. за один торговий патент в квартал, у позивача виникла переплата за 2 квартал 2005р. зі сплати вартості торгових патентів у сумі 1050,00 грн.
17.02.2006 року позивач звернувся до відповідача заявою № 85 в якій просив внести зміни до облікової картки платника податків за платежем –оплата за торгові патенти шляхом зменшення суми нарахувань за ІІ квартал 2005 року та збільшення суми переплати станом на 10.03.2006 року в розмірі 1050,00 грн. Проте, вказана заява залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Згідно ст.47 Закону України від 23.12.2004р. № 2285-ІУ "Про Державний бюджет України на 2005 рік", встановлено, що у 2005 році збільшується вартість торгового патенту на здійснення діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, надання послуг у сфері грального бізнесу. Встановлені частиною третьою статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" стосовно вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу цифри "1400", "64000", "48000", "2000", "600", "2400" замінити відповідно цифрами "4200", "192000", "144000", "6000", "1800", "7200". Закон набрав чинності з 1 січня 2005 року.
Законом України "Про державний бюджет на 2004 рік", статтею 57 була збільшена вартість патенту зі 1400,00 грн. до 2800,00 грн. та потім Законом України "Про державний бюджет на 2005 рік", ст.47 з 2800,00 грн. до 4200,00 грн., але законом про оподаткування та змінами до закону з оподаткування вартість патенту не змінювалася.
25.03.2005 р. був прийнятий Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України", і лише ним були внесені зміни в вартість патенту, безпосередньо до Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності". Таким чином, ставки патенту були встановлені не Законом України про Державний бюджет на відповідний рік, який не відноситься до законодавства про оподаткування, а шляхом внесення змін до відповідного закону про оподаткування, а саме до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності". Зміни набрали чинності 331.03.2005 р.
Відповідно до п.19 ч.1 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування в Україні», плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності відноситься до загальнодержавних податків і зборів (загальнообов’язкових платежів).
Згідно ч.3 ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування в Україні», ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платників) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Як зазначено в ч.7 ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування в Україні», зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов’язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку бюджетного року і набирає чинності з початку нового бюджетного року.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про систему оподатковування" зміни податкових ставок і механізм стягування податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть впроваджуватись Законом України про Державний бюджет на відповідний рік.
Згідно ч. З ст. 27 Бюджетного кодексу України, Закони України, що впливають на формування дохідної чи видаткової частин бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому.
Таким чином, збільшення вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу Законом України "Про Державний бюджет на 2005 рік" суперечить приписам ст. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України "Про систему оподаткування" і ч. З ст. 27 Бюджетного кодексу України.
Судом встановлено, що облік і контроль щодо платежів, що надходять до бюджету, проводяться органами державної податкової служби згідно з "Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджетів, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України", затвердженою Наказом ДПА України від 03.09.2001року № 342. Відповідно до приписів цієї Інструкції з метою обліку нарахованих та сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. У картках особових рахунків відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків; Інформація про податкові зобов'язання...; стан розрахунків платників з бюджетами та інше. Саме на підставі облікових даних карток особових даних платника податків інспекцією в автоматичному режимі формуються податкові вимоги. Зазначене свідчить про наявність такого способу захисту порушеного права, як зобов’язання інспекції внести зміни до картки особового рахунку платника податків.
Наведені положення законодавства дають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд Харківської області правильно встановив обставини справи та прийняв постанову від 04 травня 2006 року з додержанням норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для її скасування, у зв’язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст.165, 195, 196, п. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалила:
Постанову господарського суду Харківської області від 04 травня 2006 року у справі № АС-03/108-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання ухвали у повному обсязі.
Справу повернути до господарського суду Харківської області.
Ухвалу складено у повному обсязі 03 липня 2006 року.
Головуючий суддя Шепітько І.І.
суддя Лакіза В.В.
суддя Токар М.В.