Справа № 22-ц-1022/12 Головуючий у 1 інстанції: Ніткевич А.В.
Провадження № 22-ц/1390/1022/12 Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М. Я.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого судді: Богонюка М.Я.
Суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.
При секретарі: Кубішин І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ "ВТБ Банк" на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 13 жовтня 2011 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні позову ПАТ "ВТБ Банк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором.
В апеляційній скарзі ПАТ "ВТБ Банк" просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Апелянт вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Покликається на те, що поручителі були ознайомлені із додатковою угодою згідно якої процентну ставку визначено в розмірі 16,5 % річних, а відтак у суду не було правових підстав для відмови в задоволенні позову.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін на підтримання та заперечення скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню.
Судом та матеріалами справи встановлено, що 01 липня 2008 року між ВАТ ВТБ Банк (перейменовано у ПАТ "ВТБ Банк") та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №10.100/08-КЛ про надання кредиту у формі не відновлювальної кредитної лінії, згідно якого Банк надав ОСОБА_4 кредит на суму 1 450 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16 % річних з кінцевим терміном погашення 30 червня 2014 року. Згідно додаткової угоди від 14.11.2008 року про внесення змін до кредитного договору №10.100/08-КЛ від 01.07.2008 року процентну ставку визначено в розмірі 16,5 % річних. Зазначеним договором були передбачені права та відповідальність сторін.
Відповідно до договорів поруки №10.100/08-ДП-1 від 01.07.2008 року та №10.100/08-ДП-2 від 01.07.2008 року укладених між ВАТ ВТБ Банк та ОСОБА_2, ОСОБА_3 останні на добровільних засадах взяли на себе зобов'язання перед банком відповідати по борговим зобов'язанням боржника -ОСОБА_4, які виникають з умов кредитного договору №10.100/08-КЛ від 01.07.2008р., а саме: повернути кредит в розмірі 1450000дол. США, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штраф), в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.
Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення боргу за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що поручителі не надавали письмову згоду на збільшення розміру процентної ставки до 16,5% річних відповідно до додаткової угоди від 14.11.2008р. про внесення змін до кредитного договору №10.100/08-КЛ від 01.07.2008р., а відтак збільшився обсяг їх відповідальності, що не дає підстави покладати на поручителів відповідальність за невиконання або неналежне виконання позичальником зобов'язань перед банком.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна.
Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Частиною 1 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Відповідно до ст.. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Як вбачається з матеріалів справи, додатковою угодою про внесення змін до кредитного договору №10.100/08 -КЛ від 01.07.2011 року укладеною 14 листопада 2008 року внесено зміни щодо процентної ставки з 16 % на 16,5 % річних. Договором №1 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №10.100/08 -КЛ від 01.07.2008 року укладеного 29 липня 2010 року внесено зміни щодо обсягу зобов'язань та обсягу відповідальності.
Договір №1 про внесення змін до договору поруки №10.100/08-ДП-1 від 01 липня 2008 року укладеного 29 липня 2010 року та Договір №1 про внесення змін до договору поруки №10.100/08-ДП-2 від 1 липня 2008 року укладеного 29 липня 2010 року підписаними відповідно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджено, що поручителі ознайомлені з Кредитним договором №10.100/08-КЛ від 01.07.2008 року, Додатковою угодою про внесення змін до кредитного договору №10.100/08-КЛ від 01.07.2008 року укладеною 14 листопада 2008 року, яка є невід'ємною частиною кредитного договору, та Договором №1 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №10.100/08-КЛ від 01 липня 2008 року укладеним 29 липня 2010 року.
А відтак при підписанні договору №1 про внесення змін до договорів поруки укладених 29 листопада 2010 року відповідачам було відомо про умови Кредитного договору від 01.07.2008 року, Додаткової угоди від 14.11.2008 року, що стверджується їх підписами.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не може вважатися законним та обґрунтованим і таке підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог про стягнення боргу за кредитним договором, а саме з відповідачів слід стягнути солідарно 1 905 232,94 долари США з яких: 1 346 600 дол. США -неповернута сума основного боргу, 509 134,82 дол. США -заборгованість по відсотках за користування кредитом в період з 09.01.2009 року по 01.08.2011 року, 6 790,43 дол. США -пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 12.01.2010 року по 01.08.2011 року, 36 045, 88 дол. США -пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 09.01.2009 року по 01.08.2011 року, 1 153, 58 дол. США -три проценти річних за період з 12.01.2010 року по 01.08.2011 року нараховані за порушення строку повернення кредиту, 5 508, 23 дол. США -три проценти річних за період з 09.01.2009 року по 01.08.2011 року нараховані за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ "ВТБ Банк" підлягають стягненню понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 1700 грн. та витрати на оплату послуг з інформаційно -технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п. 2, 309 ч.1 п. п. 1-4, 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ПАТ "ВТБ Банк" -задовольнити.
Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 13 жовтня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ПАТ "ВТБ Банк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором -задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користь ПАТ "ВТБ Банк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 905 232,94 долари США, що еквівалентно 15 186 992, 83 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користь ПАТ "ВТБ Банк" судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 1700 грн. та витрати на оплату послуг з інформаційно -технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий:
Судді: