УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 2/118/697/12Головуючий суду першої інстанції:Биховець М.О.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Сіротюк В. Г.
"05" липня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіСіротюка В.Г.
СуддівРошка М.В., Хмарук Н.С.,
При секретаріПостікової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Сімферопольського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим про встановлення факту не проживання та визнання особи такою, що втратила право користування житлом, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 березня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 березня 2012 року позов задоволено частково.
Визнано ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування житловою площею у будинку № 2 по вулиці Прикордонній в селі Добре, Сімферопольського району.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з названим судовим рішенням в частині задоволення позову, ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріальної права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з наступних правових підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наявності правових підстав для визнання ОСОБА_7 такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам закону, який регулює спірні правовідносини.
Відповідно до положень частини другої статті 405 Цивільного кодексу України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, 02 лютого 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, третя особа - Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Сімферопольського РВ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим про встановлення факту не проживання та визнання відповідачки такою, що втратила право користування житлом, а саме житловим будинком АДРЕСА_1, посилаючись на те, що він є власником вказаного житлового будинку, а відповідачка, яка зареєстрована в ньому і яка є колишньою дружиною його сина, тривалий час фактично не проживає за названою адресою.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 17 листопада 1989 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 і зареєстрованого в реєстрі за № 669, позивач є власником будинку АДРЕСА_1 (арк. справи 4-5).
З 02 жовтня 2002 року відповідачка перебувала в зареєстрованому Добровською сільською радою Сімферопольського району шлюбі з сином позивача - ОСОБА_9 та рішенням Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 02 листопада 2010 року цей шлюб між ними був розірваний (арк. справи 8).
Згідно домової книги на назване домоволодіння, відповідачка ОСОБА_7 з 04 квітня 2003 року зареєстрована за вищезазначеною адресою, що підтверджується також і відомостями адресно-довідкового сектору ВГІРФО ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим № 26 від 08 лютого 2012 року (арк. справи 6-7, 10).
Зі змісту наданої позивачем копії відповіді начальника Сімферопольського РВ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим № 68/И-5 від 20 березня 2012 року вбачається, що в ході проведеної перевірки працівниками міліції, встановлено, що відповідачка ОСОБА_7 за адресою:. АДРЕСА_1 не проживає; з жовтня 2009 року та з липня 2010 року проживає разом зі своєю донькою у своїх батьків за адресою: АДРЕСА_2 (арк. справи 20).
Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 28 листопада 2011 року, зокрема, за ОСОБА_7 визнано право власності на Ѕ частку будинку АДРЕСА_3 (арк. справи 35-37).
Крім того, колегія суддів не може не зазначити на те, що факт тривалого не проживання ОСОБА_7 у будинку позивача підтверджується також і змістом апеляційної скарги відповідачки, в якій вона зазначає, що проживала разом з донькою та колишнім чоловіком за адресою своєї реєстрації до жовтня 2009 року, надалі ними був збудований будинок в якому вони проживали, за адресою: АДРЕСА_3 (арк. справи 32).
При такому положенні, рішення суду першої інстанції про визнання ОСОБА_7 такою, що втратила право користування житловою площею будинку АДРЕСА_1, є законним та обґрунтованим.
Інші доводи апеляційної скарги відповідачки не містять правових підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 303, 304, пунктом 1 частини першої статті 307, частиною першою статті 308, статтями 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
УХВАЛИ Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 березня 2012 року в частині задоволення позову залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді:
М. Рошка В. Сіротюк Н. Хмарук