У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2012 рокум. Київ

Колегія суддів cудової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого: Пшонки М.П.,

Суддів: Леванчука А.О., Макарчука М.А., Матвєєвої О.А., Писаної Т.О.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика столярних інструментів «МАЕСТРО А.Г.», третя особа приватний нотаріус ДМНО Бондаренко Валентина Григорівна про визнання договорів недійсними,

за касаційною скаргою ОСОБА_6 в інтересах та за довіреністю публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2011 року позивач звернувся до суду та просив ухвалити рішення, яким договір про надання споживчого кредиту - визнати недійсним, застосувавши до його сторін двосторонню реституцію, визнати недійсними укладенні на його забезпечення договір іпотеки від 10 вересня 2008 року № 11392909000/1 та договір поруки від 10 вересня 2008 року № 228199, а також звільнити від обтяжень майно, що було предметом договору іпотеки від 10 вересня 2008 року № 11392909000/1.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що 10 вересня 2008 року між сторонами укладено договір, за умовами якої позивач отримав кредит в розмірі 331078 євро на строк до 9 вересня 2038 року зі сплатою за користування нею 14,50 % річних. У забезпечення виконання його зобов'язань за цим договором у той же день між тими ж сторонами був укладений договір іпотеки № 11392909000/1, предметом якого була квартира АДРЕСА_1. Виконання кредитної угоди забезпечено договором іпотеки № 11392909000/1 квартири АДРЕСА_1 та договором поруки між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Фабрика столярних виробів «МАЕСТРО А.Г.».

Вважає, що договір про надання споживчого кредиту від 10 вересня 2008 року № 11392909000 не відповідає вимогам закону, оскільки складається із договору та додатків і має суперечності в частині розміру процентів, обумовлених у тексті договору, та розрахованих до сплати згідно графіку платежів, що є невід'ємною частиною останнього.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволений частково.

Договір іпотеки від 10 вересня 2008 року № 11392909000/1, укладений між ОСОБА_4 та ПАТ «УкрСиббанк» визнано недійсним. Договір поруки від 10 вересня 2008 року № 228199, укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Фабрика столярних виробів «МАЕСТРО А.Г.» визнано недійсним. Зобов'язано приватного нотаріуса ДМНО Бондаренко В.Г. здійснити зняття заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1, внесеної до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек на підставі договору іпотеки від 10 вересня 2008 року № 11392909000/1, укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ «УкрСиббанк».

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 в інтересах та за довіреністю ПАТ «УкрСиббанк» просить рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2011 року і ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2012 року скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права та на неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи позивачу у визнанні недійсним кредитної угоди місцевий суд виходив з того, а апеляційний суд погодився, з тим що спірний договір є неукладеним оскільки сторони не дійшли згоди щодо розміру відсотків за користування кредитом. З огляду на ці обставини були визнані недійними і договір іпотеки та договір поруки.

Проте з таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак зазначеним вимогам закону ухвалені у справі судові рішення не відповідають.

Судами встановлено, що 10 вересня 2008 року між сторонами укладено договір, за умовами якої банк надав, а позивач отримав кредит в розмірі 331078 євро на строк до 9 вересня 2038 року. Відповідно п.1.2.9. кредитної угоди сторони визначили процентну ставку 14,50 % річних.

Судами також встановлено, що реальна ставка за кредитом становить 16,65% річних.

Встановивши ці обставини суди зробили висновок, що сторони не досягли домовленості щодо розміру процентної ставки за користування кредитом, а тому договір є неукладеним.

Таким, чином висновок суду суперечить встановленим обставинам щодо домовленості сторін.

При розгляді справи місцевим судом допущені і інші порушення норм процесуального права, які потягли ухвалення незаконного рішення.

Так відповідно до ст. 31 ЦПК сторони мають рівні процесуальні права і обов'язки.

Крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу.

Кожна із сторін має право вимагати виконання судового рішення в частині, що стосується цієї сторони.

Заявник та заінтересовані особи у справах окремого провадження мають права і обов'язки сторін, за винятками, встановленими у розділі IV цього Кодексу.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами у справі є позивач та ПАТ «УкрСиббанк» і ТОВ «Фабрика столярних інструментів «МАЕСТРО А.Г.».

Разом з тим судовим рішенням зобов'язано приватного нотаріуса ДМНО Бондаренко В.Г., який не є стороною у справі вчинити дії. Постановивши рішення з приводу обов'язків нотаріуса, який не є стороною у справі, місцевий суд не забезпечив реалізацію його прав передбачених ст. 31 ЦПК України.

Переглядаючи справу, апеляційний суд не звернув належної уваги на невідповідність висновків місцевого суду встановленим обставинам, та на інші порушення норм процесуального права і сам не усунув ці порушення.

Оскільки судами не встановлено обставини, що мають значення для справи, та прийнято рішення з приводу рішення особи, яка не є стороною у справі то судові рішення підлягають скасуванню з підстав передбачених ст. 338 ЦПК України з направленням справи на новий судовий розгляд до місцевого суду.

Керуючись ст.ст. 336, 338, 345 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду і цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_6 в інтересах та за довіреністю публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2012 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до місцевого суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Пшонка М.П.

Судді: Леванчук А.О.

Макарчук М.А.

Матвєєва О.А.

Писана Т.О.