АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2012 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого, судді - Одинця В.М.,

суддів - Глиняного В.П., Присяжнюка О.Б.

прокурора - Рубан Т.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляцію ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 21 травня 2012 року.

Вказаною постановою суду відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури, в якій він просив визнати протиправною бездіяльність Генерального прокуратура України Пшонки В.П. та Голови служби безпеки України Калініна В.О. щодо не розгляду його заяви від 13.10.2011 року в порядку ст. 97 КПК України та зобов'язати Генерального прокуратура України Пшонку В.П. та Голову Служби безпеки України Калініна В.О. розглянути його заяву від 13.10.2011 року в порядку ст. 97 КПК України, та направити копію прийнятого процесуального рішення.

В обґрунтування вказаного рішення суд зазначив, що заява ОСОБА_1, якій він просив порушити кримінальну справу щодо голови ДПА в АР Крим Охрименка В.П. та начальника ДПІ м. Ялта Гарагуци О.І., була направлена за належністю до прокуратури АР Крим, а тому зазначена заява вирішенню в порядку ст. 97 КПК України Генеральною прокуратурою не підлягала. Крім того, судом зазначено, що зобов'язання Генерального прокурора України та Голови Служби безпеки України Калініна В.О. щодо розгляду в порядку ст. 97 КПК України заяви ОСОБА_1 від 13.10.2011 року, та направлення копії повідомлення про результати її розгляду та копію прийнятого процесуального рішення, не лежать в площині компетенції суду, не ґрунтуються на вимогах чинного Кримінально-процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з вказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій просить скасувати постанову суду та повернути матеріали скарги в суд першої інстанції в іншому складі суду, зазначаючи при цьому, що судом були порушенні приписи Рішення Конституційного Суду України від 14.12.22011 року, оскільки у разі оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого, органу дізнання стосовно заяв і повідомлень про вчиненні або підготовлювані злочини, такі скарги суди повинні розглядати аналогічно до порядку оскарження до суду рішень і дій прокурора, слідчого, органу дізнання встановленого КПК України, проте при розгляді його скарги не були витребувані матеріали наглядового провадження, як передбачено ч. 2 ст. 236-8 КПК України, а постанова не містить посилань на дату та спосіб направлення моєї заяви від 13.10.2011 року Генеральною прокуратурою України до Прокуратури АР Крим.

Крім того, апелянт, зазначає, що суд взагалі не мотивував відмову в задоволення скарги до Голови Служби безпеки України, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 97 КПК України, а постанова не містить посилань на докази наявності процесуального рішення, яке б приймалось Генеральною прокуратурою України чи Службою безпеки України за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.10.2011 року.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою про визнання бездіяльності Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України щодо не розгляду в порядку ст. 97 КПК України його заяви про злочин від 13.10.2011 року та просив зобов'язати Генерального прокурора України та Голову Служби Безпеки України розглянути його заяву від 13.10.2011 року за правилами ст. 97 КПК України на направити йому копію повідомлення про результати її розгляду та копію прийнятого процесуального рішення.

Перевіряючи доводи апеляції в частині бездіяльності Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України, колегія суддів приходить до висновку, що судом вірно встановлено, що зазначена заява ОСОБА_1 була за належністю направлена до прокуратури АР Крим, оскільки керівництво прокуратури Автономної Республіки Крим не приймало рішення по заяві ОСОБА_1, про що, згідно супровідного листа (а.с. 11), було повідомлено заявнику, з чого вбачається, що Генеральною прокуратурою України дотримано вимоги ст. 97 КК України, згідно яких, за заявою або повідомленням про злочин, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані прийняти одне з таких рішень - порушити кримінальну справу; відмовити в порушенні кримінальної справи; направити повідомлення за належністю.

Доводи апеляції в частині безпідставної відмови у задоволенні скарги в частині зобов'язання керівництва Генеральної прокуратури України на реєстрацію заяви про злочин та прийняття по ній рішення в порядку ст. 97 КПК України не заслуговують на увагу, оскільки оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів дізнання, слідства та прокуратури під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини розглядаються у межах кримінального, а не адміністративного судочинства, так як суд не наділений правом зобов'язувати прокуратуру вчиняти певні дії, а тому суд першої інстанції обґрунтовано залишив скаргу в цій частині без задоволення.

Крім того, колегія суддів, визнає безпідставними доводи апеляції в частині не мотивованої відмови у задоволенні скарги до Голови служби Безпеки, оскільки в постанові зазначено, що ці вимоги не ґрунтуються на вимогах чинного кримінально-процесуального законодавства.

Враховуючи зазначене, підстав для задоволення апеляції ОСОБА_1 та скасування постанови суду колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 21 травня 2012 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання бездіяльності Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України щодо не розгляду його заяви від 13.10.2011 року в порядку ст. 97 КПК України протиправною, та зобов'язання керівництво Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України прийняти по заяві ОСОБА_1 від 13.10.2011 року рішення в порядку ст. 97 КПК України - залишити без змін.

СУДДІ:

__________________ ________________ _______________