Справа №1490/2854/12 04.07.2012 04.07.2012 04.07.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 Ц- 1490/1971/ 2012 р. Головуюча першої інстанції: Карикова Л.В.

Категорія- 5 Доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І

У Х В А Л А

Іменем україни

04 липня 2012 р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Галущенка О.І.

суддів: Крамаренко Т.В.

Лівінського І.В.

із секретарем

судового засідання:Бобуйок І.Ф.

з участю -

представника:

позивача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_5 на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 10.05.2012 р. у справі за

позовом

ОСОБА_5 до ОСОБА_6, про визнання угоди купівлі - продажу незакінченого будівництвом житлового будинку дійсною,

встановила:

21.10.2011 р. ОСОБА_5 звернувся з позовом до ОСОБА_6 про визнання угоди купівлі - продажу незакінченого будівництвом житлового будинку дійсною.

Позивач зазначав, що 27.12.2000 р. він уклав угоду купівлі-продажу незакінченого будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 з ОСОБА_6 за 1700 грн.

Останній був власником цього будинку на підставі рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09.11.2000 р.

Його технічна реєстрація була здійснена КП МБТІ 19.12.2000 р.

Сплативши у повному обсязі, визначені договором грошові кошти у розмірі 1700 грн., він виконав усі необхідні та суттєві умови угоди, зареєстрував договір на біржі «Миколаївська нерухомість» 27.12.2000 р. за № 2-23, але посвідчити угоду нотаріально не в змозі, оскільки продавець ухиляється від вчинення цих дій.

Посилаючись на ці обставини, позивач просив про задоволення позову.

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 10.05.2012 р. постановлено про відмову у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, з посиланням на те, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам норм процесуального і матеріального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннями ст. 5 ЦК України та п.4 Прикінцевих та Перехідних положень цього Кодексу правовий статус майна та правопорядок щодо його відчуження регулюється нормами матеріального права, які діяли на час створення майна та його відчуження.

Відповідно до приписів ст. 153 ЦК (1963 р.), який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, договір вважається укладеним, коли між сторонами в належній формі досягнуто домовленості з усіх суттєвих його умов. Згідно з вимогами ст. 227 ЦК (1963 р.) договір купівлі-продажу житлового будинку підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. Невиконання цих вимог, тягне недійсність такої угоди відповідно до приписів ст. 47 цього ж Кодексу.

В тому випадку, коли сторони домовилися з усіх істотних умов угоди, одна із сторін частково чи повністю виконала її, а продавець ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд може визнати таку угоду дійсною відповідно до вимог ч. 2 ст. 47 ЦК ( 1963 р.).

З системного аналізу цих норм випливає, що заміщення нотаріальної форми угоди судовим рішенням можливе лише тоді, коли укладена угода відповідає вимогам закону, не містить таких порушень, які в силу приписів ст. 48 ЦК ( 1963 р.) тягнуть її недійсність та наявні усі документи, які передбачені законом для нотаріального посвідчення такої угоди.

Набуття права власності на будинок законом пов'язується з необхідністю дотримання вимог щодо отримання дозволу на будівництво будинку, розробки відповідного проекту та надання у користування відповідної земельної ділянки, оскільки в іншому випадку будівництво є самовільним, а будинок не підлягає цивільно-правовому обороту.

Визнання судовим рішенням права власності на такий будинок не звільняє його від заборони щодо відчуження, передбаченої частиною першою ст. 105 ЦК ( 1963 р.)

З матеріалів цивільної справи № 2-829 за 2000 р. вбачається, що рішенням Миколаївського районного суду від 09.11.2000 р. за ОСОБА_6 визнано право власності на недобудований житловий будинок по АДРЕСА_1

Матеріали цивільних справ і зокрема, довідки Киріяківської сільської ради від 04.05.2012 р. та від 02.07.2012 р. не містять даних щодо рішення компетентного органу про надання у користування земельної ділянки для будівництва спірного будинку.

Представник позивача підтвердив відсутність таких рішень у відповідному архіві.

Встановлене свідчить про відсутність підстав вважати угоду укладеною, що перешкоджає визнанню договору купівлі-продажу незакінченого будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 дійсним.

Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив зазначені обставини справи, дав належну юридичну оцінку наданим доказам і прийшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання цієї угоди дійсною.

Доводи апелянта про наявність усіх документів, які необхідні для нотаріального посвідчення спірного договору не заслуговують на увагу, оскільки по- перше, пунктами 49 - 51 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України ( затв. наказом М.Ю.України № 18/5 від 18.06.1994 р.в редакції на час вчинення спірної угоди, далі - Інструкція) передбачено надання документу, що посвідчує право власності чи користування земельною дялянкою, в іншому випадку угода може бути посвідчена лише для продажу на знос.

Позивачем таких документів не надано

Наявний в матеріалах справи технічний паспорт будинку в розділі «експлікація земельної ділянки» також не містить даних про земельну ділянку, підстави володіння чи користування нею ( а.с. -6 звор.)

Не надано позивачем також і даних про наявність згоди органу місцевого самоврядування щодо відчуження незавершеного будівництвом житлового будинку як того вимагає п. 54 Інструкції та внесення до договору умови про прийняття набувачем усіх обов'язків забудовника.

Інші доводи апелянта також не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків суду щодо відсутності підстав для визнання угоди дійсною.

Встановлене не дає підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 314-315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити, а рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 10.05.2012 р. - залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, алез цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: О.І. Галущенко

Судді: Т.В. Крамаренко

І.В. Лівінський