Справа № 2-4717/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2012 року року Подільський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Зарицької Ю.Л.

при секретарі Шелковській М.О., Романченко С.О.,

Власенко Л.В., Лупіна Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, 3-я особа: Комунальне підприємство «Виноградар» про відшкодування витрат, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, 3-я особа: Комунальне підприємство «Виноградар» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з зазначеним вище позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно договору купівлі-продажу квартири, посвідченого державним нотаріусом Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори Стець Н.М., він та відповідачка є співвласниками трикімнатної квартири АДРЕСА_1. Зазначена вище квартира перебуває у їхній спільній частковій власності. Позивач зазначив, що після придбання квартири ними було здійснено самовільне перепланування. Після розірвання шлюбу між сторонами склалися неприязні стосунки, що унеможливило їх подальше спільне проживання. Самовільне перепланування квартири утруднювало встановити порядок користування житлом, тому позивач запропонував відповідачці відновити попередній стан квартири, але ОСОБА_4 відмовилась від пропозиції. Крім того, позивачка не звертала уваги і на припис КП «Виноградар», яким було зобов'язано відновити пошкоджені конструкції. Скориставшись відсутністю відповідачки у спільній квартирі, позивач за власний рахунок відновив пошкоджені конструкції. Відповідно до пункту договору купівлі-продажу квартири на сторін покладений солідарний обов'язок здійснювати за свій рахунок експлуатацію та ремонт придбаного нерухомого майна, тому позивач і просив на його користь стягнути з відповідачки її частку понесених ним витрат у сумі 10882 грн. 85 коп.

Відповідачка заперечуючи проти основного позову, звернулась з зустрічним позовом, мотивуючи його тим, що між нею та позивачем було укладено шлюб. 05.07.02 р. подружжям придбано на підставі договору купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_1. Згідно до умов договору сторони набули право власності на квартиру в рівних частинах кожний. Позивачка за зустрічним позовом зазначила, що квартира купувалася вже з здійсненим переплануванням, яке не було узаконено. Після придбання квартири сторонами було зроблено косметичний ремонт. У 2007 р. шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу в зазначеній квартирі проживали позивачка з двома неповнолітніми доньками, відповідач в квартирі не проживав, тільки іноді навідувався. Після повернення з відпочинку позивачка побачила, що квартира перебуває в непридатному для проживання стані, а саме: відсутнє електропостачання внаслідок пошкодження електропроводки, водопостачання гарячої та холодної води, кухонні меблі розгромленні, ванною кімнатою та туалетом не можливо користуватись, ванна стоїть на кухні, пошкоджено кахель, дверні полотна на дверному блоці до жилих кімнат відсутні, пошкоджені пороги, квартира перебуває в забрудненому стані. Оскільки, внаслідок протиправних дій відповідача, квартира стала непридатною для використання та експлуатації, позивачці потрібно здійснити ремонтно-будівельні роботи по відновленню попереднього стану конструктивних елементів квартири, вартість матеріальних збитків складає 61730 грн. Тому позивачка і звернулась до суду з зустрічним позовом для відновлення її порушеного права у користуванні квартирою та просила стягнути на її користь матеріальну шкоду в сумі 61730 грн., моральну шкоду в розмірі 30000 грн. та витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 2000 грн. та судовий збір.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав зазначених вище, просив позов задоволити та стягнути з відповідачки на користь позивача частку понесених витрат на ремонт майна в сумі 10882 грн. 85 коп. проти зустрічного позову заперечував, мотивуючи тим, що квартира була перепланована після її придбання, що підтверджує технічним паспортом на квартиру та приписом з вимогою відновити пошкоджені конструкції. Крім того, частки у спільній частковій власності рівні, а відповідачка в зустрічній позовній вимозі зазначила повну суму завданої матеріальної шкоди. Що стосується позовної вимоги в частині моральної шкоди, то вона є необґрунтованою, оскільки не зазначено в чому саме полягає незаконність та неправомірність дій позивача за основним позовом. Представники ОСОБА_4 зустрічний позов підтримали з підстав, зазначених вище, проти основного позову заперечувала, мотивуючи тим, що про припис позивачці за зустрічним позовом нічого не відомо, квартира пошкоджена з вини позивача за основним позовом, кошти узяті ОСОБА_3 в кредит пішли не на перепланування, а на косметичний ремонт. Представник КП «Виноградар» зазначив, що, такий припис видавався, однак будь-які документи, які б свідчили про підстави його надання на даний час знайти не змогли, тому не він не зміг повідомити суду хто саме звертався за захистом порушених прав..

Вислухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку про те, що позов ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, в зустрічному позові ОСОБА_4 необхідно також відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, що беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 07.08.99 р. по 24.04.07 р. (а.с. 7).

05.07.02 р. подружжям придбано квартиру АДРЕСА_1 договір купівлі-продажу був посвідчений державним нотаріусом Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори Стець Н.М. (а.с. 6).

Відповідно до умов договору сторони набули право власності на квартиру в рівних частинах кожний, дана квартира було придбана подружжям в спільну часткову власність.

Судом встановлено, що після розірвання шлюбу у сторін склались неприязні стосунки і ОСОБА_3 був вимушений проживати окремо, також йому були створені перешкоди у користуванням спільним житлом.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 25.01.09 р. було ОСОБА_3 був вселений до квартири АДРЕСА_1.

ОСОБА_3 отримав припис 3-ї особи від 03.11.09 р. з вимогами усунути недоліки та відновити пошкоджені конструкції, або надати документ на переобладнання квартири (а.с. 8).

Докази отримання зазначеного припису ОСОБА_4 в матеріалах справи відсутні, як відсутні і погодження з приводу проведення робіт по поверненню квартири в попередній стан між сторонами по справі.

Оскільки, перепланування квартири унеможливлює встановлення порядку користування квартирою та згідно припису КП «Виноградар», ОСОБА_3 уклав договір підряду № 5 від 21.08.11 р. на проведення ремонтно-будівельних робіт з СПД «ОСОБА_10.» для приведення квартири в попередній стан (а.с. 9-13).

ОСОБА_3 надані докази про придбання будівельних матеріалів на суму 5516 грн. 70 коп, однак доказів використання зазначених матеріалів під час проведення відновлювального ремонту, останнім в порушення вимог ст.. 60 ЦПК України - не надано (а.с. 17).

З матеріалів справи вбачається, що договірна ціна та графік виконання та фінансування робіт був розроблений АВР «Коморт», а не СПД «ОСОБА_10.».

Позивачем не надано доказів, підтверджуючих виконання робіт за договором підряду від 21.08.11 р. (акт прийомки-передачі виконаних робіт - відсутній), як відсутні і докази виконання будь-яких робіт СПД «ОСОБА_10.».

Зі змісту акту від 30.08.11 р. затвердженого в.о. директора КП «Виноградар» Бадаєвим В.І. вбачається, що при обстежені квартири АДРЕСА_1 комісією з трьох осіб: старшим майстром, майстром та робітником було зафіксовано, що в зазначеній вище квартирі відновлені пошкоджені конструкції, а саме: вирізаний отвір з кухні в кімнату, відновлено до попереднього стану (відповідно поверхового плану) (а.с. 18).

Судом встановлено, що комісія була складена на підставі заяви ОСОБА_3, хоча розпорядження про створення та направлення комісії не було.

Однак, технічний паспорт за 1995 р. на квартиру АДРЕСА_1 відрізняється від технічного паспорту від 26.08.11 р. на зазначену квартиру, оскільки вбачається зменшення розміру ванної та туалету (а.с.а.с. 90-91).

Аналізуючи в сукупності докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 та його представником в судовому засіданні не доведені, а тому задоволенню не підлягають.

30.08.11 р. після повернення з відпочинку ОСОБА_4 побачила, що квартира перебуває у непридатному для проживання стані: відсутнє електропостачання, водопостачання гарячої та холодної води, кухонні меблі розгромлені, ванною та туалетом не можливо користуватись.

Із змісту постанови ДІМ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві про відмову в порушенні кримінальної справи від 06.11.11 р. вбачається, що ОСОБА_4 зверталась із заявою, про те, що колишній чоловік ОСОБА_3 самовільно розпочав ремонт, при цьому пошкодив речі та меблі, зробив квартиру непридатною для користування змінив замки у вхідних дверях (а. с. 86).

Відповідно акту обстеження квартири АДРЕСА_1, затвердженого директором КП «Виноградар» від 06.02.12 р., встановлено, що даний акт складено на підставі заяви ОСОБА_4 на предмет наявності приладів сантехнічного обладнання та при обстежені квартири виявлено, що в туалеті відсутні трубопроводи підводу холодного та гарячого водопостачання; відсутній отвір каналізаційної системи; неможливо включити штучне освітлення із-за відсутності вимикача; в туалеті відсутнє освітлення, унітаз у робочому стані; відсутня ванна (демонтована і знаходиться в одній з кімнат). По габаритам демонтовану ванну неможливо встановити в ванній кімнаті; відсутній змішувач (демонтований та встановлений в туалеті); в кімнаті демонтована одна електрична розетка; на підлозі між коридором та кухнею виходять три силові електричні проводи (а.с. 154).

Згідно акту обстеження умов проживання від 07.02.12 р. за заявою ОСОБА_4 в складі двох членів комісії було проведено обстеження умов проживання в якому зазначалось: на кухні відсутні трубопроводи підводу холодного та гарячого водопостачання. Не має світла. В туалеті та кухні відсутні каналізація. Відсутнє світло, в ванній кімнаті відсутня ванна (демонтована та стоїть в одній з кімнат), відсутній змішувач. На підлозі є силові електричні проводи невідомого походження. Відсутній умивальник, не має плитки для приготування їжі. У дитини є місце для сну але проживання дітей не можливе у зв'язку з відсутністю умов для задоволення особистих потреб першої необхідності (приготування їжі та особистої гігієни) (а.с. 153).

Таким чином, позивачем за зустрічним позовом не було надано суду доказів підтверджуючі фактично понесені витрати.

Відповідно до ст. 154 ЖК України контроль за утриманням будинків (квартир), що належать громадянам, здійснює виконавчий комітет місцевих Рад народних депутатів.

Згідно ст. 24 ЖК України, житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належність його використання.

Згідно п. 1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 р. № 76 (далі - Правила), переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої ради народних депутатів відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 189 ЖК України, особи, винні у самовільному переплануванні та переобладнанні жилих будинків і жилих приміщень, та використанні їх не за призначенням, несуть відповідальність згідно чинного законодавства.

У відповідності до положень п. 1.4.6 зазначених Правил, власник жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласники зобов'язанні брати участь у збереженні спільного майна, а не у його руйнуванні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Що стосується зустрічного позову, то він також не підлягає задоволенню, оскільки не надано доказів того, що вартість проведення ремонтних робіт по відновленню саме попереднього стану конструктивних елементів квартири в сумі 61730 грн.

З точки зору суду ОСОБА_4 не надано достатніх та допустимих доказів, які б свідчили про спричинення їй моральної шкоди відповідачем за обставин, викладених вище.

З урахуванням зазначеного вище, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - задоволенню не підлягають, оскільки не ґрунтуються на чинному законодавстві та не доведені в судовому засіданні.

На підставі ст. ст. 24,154,189 ЖК України, 360, 391 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_3 в позові до ОСОБА_4, 3-я особа: Комунальне підприємство «Виноградар» про відшкодування витрат - відмовити.

ОСОБА_4 в позові до ОСОБА_3, 3-я особа: Комунальне підприємство «Виноградар» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

СУДДЯ Зарицька Ю. Л.