Справа № 2-6407/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"01" червня 2012 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Бірси О.В.

при секретарі - Бушура Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»до ОСОБА_1, третя особа Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна»про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу посилаючись на те, що 16 вересня 2008 року на а/д Одеса-Мелітополь-Новоазовськ відбулася дорожньо-транспортна пригоди, за участю автомобіля «Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Пежо», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 Дана ДТП мала місце внаслідок порушення відповідачем ПДР. При розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В результаті ДТП автомобіль «Пежо»отримав механічні пошкодження, вартість відновлення яких, становила 18113 гривень 52 копійки. Оскільки між позивачем та власником автомобіля «Пежо»31 січня 2008 року було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, предметом якого був вказаний автомобіль, позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 17319 гривень 12 копійок. Оскільки винним у ДТП було визнано саме відповідача, позивач звернувся до суду і просив стягнути з відповідача на його користь сплачену суму в розмірі 17319 гривень 12 копійок та судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві..

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що автомобіль «Шевроле»державний номерний знак НОМЕР_1, яким він керував під час ДТП належав ТОВ «Інгріс», з яким він перебував у трудових відносинах, а саме працював водієм, й зазначений автомобіль було закріплено за ним відповідним розпорядженням. Його відповідальність, як водія, що перебував у трудових відносинах з ТОВ Інгріс», було застраховано згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів 1-го типу строком з 19 грудня 2007 року по 18 грудня 2008 року. Оскільки під час ДТП керуючи транспортним засобом він виконував свої трудові обов'язки, то вважає що не є належним відповідачем. Доповнив, що про настання страхового випадку було своєчасно повідомлено страховика, але позивач з відповідними заявами до них не звертався. В задоволенні позову просив відмовити.

Представник третьої особи ЗАТ «СК «Провідна»в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомили, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 вересня 2008 року о 18 годині 30 хвилин ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_1 на 176 км а/д Одеса-Мілітопполь-Новоазовськ, здійснив обгін транспортного засобу, який також здійснював обгін, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем «Пежо»та спричинено матеріальні збитки. Вина ОСОБА_1 в даній ДТП підтверджується постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 12 грудня 2008 року (а.с.21).

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

В результаті даної ДТП автомобіль «Пежо», державний номерний знак НОМЕР_2 отримав пошкодження, вартість матеріального збитку, згідно висновку спеціаліста № 30/10 автотоварознавчого дослідження, по визначенню матеріального збитку, нанесеного власнику ДТЗ від 13 жовтня 2008 складає 14756 гривень 82 копійки (а.с.23-34).

Оскільки між власником автомобіля «Пежо»ТОВ «Ілта»та ВАТ «Страхова компанія «Нова», 31 січня 2008 року було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, предметом якого був зазначений автомобіль, на підставі наряду-замовлення СТО ТОВ «Ілта»позивачем було складено страхові акти та здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 17319 гривень 12 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін на інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 ЗУ «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У відповідності до п.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За нормою ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В судовому засіданні встановлено, що власником автомобіля «Шевроле»державний номерний знак НОМЕР_1 на час ДТП було ТОВ «Інгріс», з яким відповідач перебував у трудових відносинах (а.с.73-77) та керував автомобілем відповідач у зв'язку з виконанням трудових обов'язків, що не передбачають виникнення у відповідача ОСОБА_1 права володіння зазначеним транспортним засобом.

А відтак, належним відповідачем в даному випадку, як власник, є саме ТОВ «Інгріс», до якого позовних вимог про відшкодування шкоди позивачем не заявлено.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є не належним відповідачем, а тому в задоволенні даного позову слід відмовити.

У зв'язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати позивача, відповідно до ст. 88 ЦПК України, відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»до ОСОБА_1, третя особа Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна»про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

С у д д я: