У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2012 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого судді - Боймиструка С.В., суддів: Бондаренко Н.В., Буцяка З.І.,

секретар судового засідання -Панас Б.В.,

з участю ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Рівненського міського суду від 15 червня 2011 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Рівненського міського суду від 15 червня 2011 року позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк" заборгованість за кредитним договором від 16 листопада 2007 року № 014/2628/73/06771 в розмірі 20017,73 доларів США, що згідно курсу Національного банку України становить 158940,77 грн., 1700 грн. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій покликався на його незаконність та необгрунтованість через порушення судом норм процесуального права.

Вказував, що 15 червня 2011 року подав до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з його хворобою, на підтвердження чого надав листок непрацездатності, однак суд дане клопотання відхилив та постановив заочне рішення.

Про розгляд заяви про перегляд заочного рішення його жодного разу не повідомили, про отримання повісток ні він, ні члени його сім'ї не розписувалися.

Доводить, що порушив умови кредитного договору у зв'язку з світовою фінансовою кризою, в результаті якої погіршився його фінансовий стан. Стверджує, що до жовтня 2008 року свої зобов'язання за кредитним договором виконував належним чином.

Вважає неправомірним дострокове стягнення з нього всієї суми заборгованості.

З цих підстав просить рішення Рівненського міського суду від 15 червня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення по суті.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник порушив умови п.п.1.3, 5.2 кредитного договору щодо своєчасного часткового погашення кредиту та відсотків за користування ним, а тому відповідно до п. 6.5 цього договору стягнув виниклу заборгованість, включаючи нараховані відсотки та штрафні санкції.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду, оскільки він є вірним та обґрунтованим умовами кредитного договору та нормами закону.

Судом установлено, що 16 листопада 2007 року ОСОБА_2 уклав з ПАТ „Ерсте Банк" кредитний договір № 014/2628/73/06771 на суму 26700 доларів США строком до 14 листопада 2014 року під 11,5 % річних (а. с. 10-12).

Банк виконав взяті на себе умови договору та надав позичальникові кредит в сумі 26700 доларів США (а.с.15)

Позичальник узяті на себе зобов'язання за укладеним кредитним договором порушив.

Станом на 01 лютого 2010 року сума простроченої заборгованості відповідача перед банком за кредитом та відсотками склала -20017,73 доларів США (а. с. 3-4).

____________________________________________________________________________________________________________

Справа № 2-2766/11 Головуючий у 1-й інст. - Ковальов І.М.

Провадження №22-ц 1790/1119/2012р. Доповідач -Боймиструк С.В.

Посилання ОСОБА_2 в судовому засіданні на можливу неправильність нарахованої банком суми заборгованості за його кредитним договором, колегія суддів не бере до уваги, оскільки правильність нарахування заборгованості в поданій апеляційній скарзі апелянтом не оспорювалася та не була підставою оскарження рішення суду першої інстанції.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Укладеною кредитною угодою передбачено, що позичальник зобов'язаний достроково повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі, що визначені кредитним договором, у разі невиконання або неналежного виконання умов цього договору (п. 6.5.).

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до цілком правильного висновку про те, що позовні вимоги ПАТ „Ерсте Банк" до ОСОБА_2 про дострокове стягнення боргу за кредитним договором є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Доводи поданої відповідачем апеляційної скарги правильності зробленого місцевим судом висновку не спростовують.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів достатніх підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, не вбачає.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Рівненського міського суду від 15 червня 2011 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення. Вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: