Справа № 2-6712/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"27" червня 2012 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Бірси О.В.

при секретарі - Бушура Ю.В., Косенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чернокур Олена Михайлівни про визнання договору іпотеки недійсним, скасування реєстрації та виключення договору іпотеки з Державного реєстру іпотек, скасування реєстрації заборони відчуження квартири, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до суду з позовом про визнання іпотечного договору недійсним, скасування реєстрації та виключення договору іпотеки з Державного реєстру іпотек, скасування реєстрації заборони відчуження квартири посилаючись на те, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27 лютого 2004 року, що залишено без змін ухвалою Верховного Суду України від 19 січня 2006 року квартиру АДРЕСА_1 визнано спільною сумісною власністю позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Разом з тим, під час розгляду зазначеної справи, між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 28 жовтня 2005 року було укладено договір міни спірної квартири, а по дальшому, 07 грудня 2005 року відповідач ОСОБА_3 передав зазначену квартиру в іпотеку ПАТ «Кредитпромбанк»й на квартиру було накладено обтяження у виді заборони відчуження та внесено до реєстру іпотек. Договір міни від 28 жовтня 2008 року на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09 квітня 2009 року також визнано недійсним й сторони за договором міни повернуто у попередній стан, а саме власниками квартири АДРЕСА_1 визнано саме позивачів. Право власності позивачів на спірну квартиру було зареєстровано у встановленому порядку, але у виключенні квартири з реєстру іпотек та Єдиного реєстру обтяжень нерухомого майна відповідач ПАТ «Кредитпромбанк»відмовив, тим самим, порушуючи їх прав власників. Тому позивачі звернулись до суду та просили визнати договір іпотеки укладений між ОСОБА_3 та ПАТ «Кредитпромбанк», предметом якого є належна їм квартира, недійсним, скасувати реєстрацію та виключити договір іпотеки з Державного реєстру іпотек, скасувати реєстрації заборони відчуження квартири

В судовому засіданні позивачі, їх представники, заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник ПАТ «Кредитпромбанку»в судовому засіданні проти позову заперечував, в подальшому в судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомили, про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Третя особо приватний нотаріус КМНО Чернокур О.М. в судове засідання не з'явилась, направила до суду клопотання про слухання справи за її відсутності.

Вислухавши пояснення позивачів, їх представників, представника відповідача ПАТ «Кредитпромбанку», дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, 07 грудня 2005 року між відповідачами ОСОБА_3 та ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк», було укладено іпотечний договір, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_3 на підставі договору міни, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Біляєвим В.О. 28 жовтня 2005 року (а.с.9-13, 23-24).

Звертаючись до суду, позивачі просили визнати зазначений договір недійсним у зв'язку з тим, що договір міни рішенням Дніпровського см. Києва від 09 квітня 2009 року визнано недійсним та сторони повернуто до попереднього стану відповідно до якого власниками квартири АДРЕСА_1 (а.с.14-22).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Так, ч. 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства.

Згідно ст. 236 ЦК України договір міни є недійсним з моменту його вчинення.

Тобто договір міни укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 28 жовтня 2005 року є недійсним з моменту його укладення.

Таким чином, на час укладення іпотечного договору 07 грудня 2005 року ОСОБА_3 не був власником спірної квартири, й відповідно, не мав право на розпорядження зазначеним майном.

Аналізуючи доводи і заперечення сторін, обставини, встановлені в судовому засіданні у сукупності з наданими письмовими доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання іпотечного договору недійним є обґрунтованим й підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування реєстрації та виключення договору іпотеки з Державного реєстру іпотек, скасування реєстрації заборони відчуження квартири, оскільки вчинення зазначений дій здійснюється відповідно до Закону України «Про нотаріат» в порядку виконання судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203, 215, 226 ЦК України, ст. ст. 10,11, 58, 59, 60, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 217, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чернокур Олена Михайлівни про визнання договору іпотеки недійсним, скасування реєстрації та виключення договору іпотеки з Державного реєстру іпотек, скасування реєстрації заборони відчуження квартири -задовольнити частково.

Визнати недійсним іпотечний договір № 33/82/11/3-05 від 07 грудня 2005 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариства «Кредитпромбанк», та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур Оленою Михайлівною 07 грудня 2005 року за реєстровим номером 4620д, предметом якого є квартира АДРЕСА_1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

С у д д я :