РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 2/0109/1412/2012Головуючий суду першої інстанції:Сенько М.Ф.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Онищенко Т. С.
РІШЕННЯ
"11" липня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіОнищенко Т.С.,
СуддівСокола В.С, Куриленка О.С.,
При секретаріУрденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, за участю третьої особи - Служби у справах дітей Сімферопольської міської ради за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19.04.2012
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач - ОСОБА_6 в березні 2012 року звернувся до суду з даним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач ОСОБА_7 зі своїм неповнолітнім сином ОСОБА_8 з серпня 2010 року і до цього часу не проживають без поважних причин в домоволодінні АДРЕСА_1 /арк. с. 2-3/.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19.04.2012 даний позов задоволено /арк. с. 47/, а саме:
- визнано ОСОБА_7 та ОСОБА_8 такими, що втратили право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1;
- стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 107,30 грн. у відшкодування судового збору.
Не погодившись з даним судовим рішенням, відповідач по справі - ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення по справі - про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування і недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального і процесуального права /арк. с. 52-56/.
Заслухавши суддю-доповідача, сторони та їх представників, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та заявлених у суді першої інстанції вимог, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, з заступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності заявлених вимог.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.
Матеріалами цивільної справи встановлено, що позивач є власником домоволодінняАДРЕСА_1 /арк. с. 5/.
В даному домоволодінні зареєстровані позивач - ОСОБА_6 як власник житла, ОСОБА_9 і відповідач - ОСОБА_7, як члени сім'ї власника житла (дружина і дочка відповідно) /арк. с. 7/.
В квітні 2011 року ОСОБА_6 вже звертався до Київського районного суду м. Сімферополя з позовом до ОСОБА_7 та ОСОБА_8
справа № 22ц-/0190/4037/2012 головуючий - суддя першої інстанції: Сенько М.Ф.
доповідач - суддя апеляційної інстанції: Онищенко Т.С.
ОСОБА_8 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням (справа №2-2106/11), обґрунтовуючи свої вимоги з урахуванням наданих 26.07.2001 уточнень тим, що відповідачі з серпня 2010 року не проживають без поважних причин в домоволодінні АДРЕСА_1, оскільки виїхали у добровільному порядку на постійне місце проживання у м. Суми /арк. с. 76-77/.
15.08.2011 ОСОБА_6 (позивач по даній справі, а також позивач по попередній справі №2-2106/11) звернувся до суду з заявою про відмову від позову.
01.09.2011 ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим закрито провадження у справі №2-2106/11 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, у зв'язку з відмовою позивача від позову і прийняттям судом цієї відмови /арк. с. 24/.
Дана ухвала суду не оскаржена ОСОБА_6 і у встановленому законом порядку набрала законної сили.
Відповідно до частини 3 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається, про що суд зазначив в ухвалі від 01.09.2011.
Отже, враховуючи викладені обставини та наслідки закриття провадження у справі, передбачені частиною 3 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України, повторне звернення ОСОБА_6 до суду з приводу спору між тими самими сторонами (між ним і ОСОБА_7 та її неповнолітнім сином ОСОБА_8), про той самий предмет (визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, розташованим в домоволодінні по АДРЕСА_1 в м. Сімферополі) і з тих самих підстав (не проживання відповідачів з серпня 2010 року по 26.07.2011 без поважних причин в домоволодінні АДРЕСА_1, у зв'язку з виїздом в добровільному порядку на постійне місце проживання у м. Суми) не допускається.
За таких обставин, період з серпня 2010 року по 26.07.2011 не може бути підставою заявлених вимог по даному позову, оскільки спір між тими самими сторонами (між ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та її неповнолітнім сином ОСОБА_8), про той самий предмет (визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, розташованим в домоволодінні по АДРЕСА_1 в м. Сімферополі) і з тих самих підстав (не проживання відповідачів з серпня 2010 року по 26.07.2011 без поважних причин в домоволодінні АДРЕСА_1, у зв'язку з їх виїздом в добровільному порядку на постійне місце проживання у м. Суми) вже розглядався судом і провадження по цій справі (№2-2106/11) закрито у зв'язку з відмовою позивача ОСОБА_6 від позову, що унеможливлює застосування вказаного періоду як підстави позову при повторному зверненні з аналогічним позовом.
Відповідно до статті 405 Цивільного кодексу України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Отже, законодавство втрату членом сім'ї власника житла права на користування цим житлом пов'язує з його відсутністю без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Період з 27.07.2011 по даний час не перевищує одного року, внаслідок чого відсутні правові підстави, передачені частиною 2 статті 405 Цивільного кодексу України, для задоволення цього позову, тобто для визнання відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням, розташованим в домоволодінні по АДРЕСА_1 в м. Сімферополі.
Колегія суддів відхиляє доводи позивача та його представника стосовно обставин, на які вони посилаються як на підставу заявлених вимог, оскільки вони спростовуються іншими доказами, що містять в матеріалах цивільної справи.
Зокрема, як вбачається з довідки-характеристики, виданої 27.07.2011 старшим дільничним інспектором, відповідач ОСОБА_7 проживає за місцем реєстрації - м. Сімферополь, АДРЕСА_1 /арк. с. 28/.
Також, проживання ОСОБА_7 за місцем реєстрації - м. Сімферополь, АДРЕСА_1 підтверджується двома постановами (від 04.08.2011 і від 30.08.2011, згідно з якими відповідач неодноразово зверталася до міліції з приводу конфліктів між нею та її батьком /арк. с. 29-30/.
Крім цього, як встановлено під час розгляду даної справи, відповідач ОСОБА_7, на даний час проживає з батьками за місцем реєстрації - м. Сімферополь, АДРЕСА_1.
Суд першої інстанції не врахував вищезгаданих обставин, на надав належної оцінки ухвалі Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 01.09.2011 про закриття провадження у справі №2-2106/11 (за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням), на яку відповідач посилалася як на підставу своїх заперечень, і задовольнив даний позов, при цьому не повно з'ясувавши обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосуавши вищенаведені норми матеріального права.
Відповідно до статті 309 Цивільного процесуального кодексу України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення або неправильне застосування норм матеріального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
За таких обставин, рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19.04.2012 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по справі про відмову у задоволенні позову.
Враховуючи викладене і керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19.04.2012 скасувати.
Ухвалити по даній справі нове рішення.
Відмовити ОСОБА_6 у задоволенні позову до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, за участю третьої особи - Служби у справах дітей Сімферопольської міської ради в повному обсязі.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Онищенко Т.С. Сокол В.С. Куриленко О.С.