Справа № 2610/12561/2012
П О С Т А Н О В А
іменем України
07 липня 2012 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого-судді Трубнікова А.В.
при секретарі Попчук Т.М.
з участю прокурора Каденко Д.О.
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2
слідчого Коцюби І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднану скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління ГСУ СБ України майора юстиції Коцюба І.В. від 24.01.2012 року, в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України та на постанову старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління ГСУ СБ України майора юстиції Коцюба І.В. від 08.05.2012 року, про порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3, за фактом перевищення ним службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 365 КК України,
В С Т А Н О В И В :
У травні 2012 р. у провадження судді надійшла скарга ОСОБА_3, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України та на постанову старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління ГСУ СБ України майора юстиції Коцюба І.В. від 08.05.2012 року, про порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3, за фактом перевищення ним службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 365 КК України.
Постановою суду від 02.07.2012 року вказану вище скаргу було об'єднано в одне провадження зі скаргою ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління ГСУ СБ України майора юстиції Коцюба І.В. від 24.01.2012 року, в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.
У скарзі особою, яка її подала, наведено доводи, згідно яких кримінальну справу щодо нього порушено слідчим без належних на те приводів та підстав, а оскаржувані постанови винесено незаконно та з порушенням норм чинного законодавства. Так, твердження слідчого про наявність приводів та підстав в частині порушення кримінальної справи за ч.1 ст. 366 КК України у повному обсязі спростовуються наступним. Господарський суд м. Києва на лист слідчого №6/1035 від 28.11.2011 вже 02.12.2011 року повідомив та надав слідчому документи, за якими заява про заміну сторони правонаступником та про ознайомлення з матеріалами справи від 15.02.2007 року подана від ДП «Київський облавтодор»представником підприємства ОСОБА_5 Також ОСОБА_5 в заяві на Генеральну Прокуратуру України від 20.02.2012 року вказує що «...заява та додаткові пояснення виготовлені та подані мною...ОСОБА_5 До виготовлення та надання вказаних заяв ОСОБА_3 не мав та не має жодного відношення, заяви та доповнення я готував та подавав особисто, без будь-якої вказівки ОСОБА_3». Крім того заміна сторони у справі № 16/330 відбувалося за рішенням суду і не на підставі заяви представника ДП «Київський облавтодор», а на підставі оцінки пунктів 1.1 та 1.2 Статуту підприємства, а також актів Президента України та рішень Кабінету Міністрів, про які йшла мова в пункті 1.1 Статуту ДП «Київський облавтодор». Факт законності укладання договору купівлі-продажу боргових зобов'язань № 05/07-2010 від 05.07.2010 року був предметом окремого дослідження Господарського суду Донецької області 22.09.2011 року у справі № 39/126пд. Оцінивши законність укладання договору, суд визнав останній таким, що укладений в межах компетенції посадових осіб ДП «Київський облавтодор»та ТОВ «Скіф-Трейдінг». Підстава як те, що спірний борг належить Службі автомобільних доріг у Київській області за рішенням Київської облради від 19.02.2004 року теж досліджувалась і не визнана такою, що є беззаперечним доказом прав Служби автомобільних доріг у Київській області на борги ДП «Енергоринок»у справі № 16/330. Факт безпідставності рішення про порушення кримінальної справи проти ОСОБА_3 за ознаками ч.1 ст. 366 КК підтверджується листом-зверненням Головного слідчого управління СБУ № 6/2393 від 19.03.2012 року на Генеральну Прокуратуру України щодо перегляду за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду м. Києва від 03.04.2007 року по справі № 16/330. Господарський суд м. Києва відмовив з цього питання та залишив рішення суду без змін
Також твердження слідчого про наявність приводів та підстав про порушення кримінальної справи за ч.3 ст. 365 КК України у повному обсязі спростовуються наступним. Так, аналіз норм Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, відповідного Указу Президента України № 1056 від 08.11.2001 року, Постанови Кабінету Міністрів України № 221 від 28.02.2002 року, Наказу Укравтодору № 770 від 26.12.2003 року та Статуту ДП «Київський облавтодор»вказує, що Дочірнє підприємство «Київський облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»є юридичною особою приватного права і не містить ознак державного підприємства з того, що засновником підприємства є юридична особа - ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», що у відповідності до норм ст. 325 Цивільного кодексу України є об'єктом права приватної власності. Другою обставиною, яка вказує на безпідставне порушення кримінальної справи за ознаками ч. З ст. 365 КК України проти ОСОБА_3, є той факт, що договір купівлі-продажу боргових зобов'язань ДП «Енергоринок»№ 05/07-2010 від 05.07.2010 року досліджувався судом на предмет законності та визнаний таким, що укладений у відповідності до вимог норм чинного законодавства України. В описовій частині рішення Господарський суд Донецької області визнав, що висновок фахівців контрольно-ревізійного управління в м. Києві стосовно того, що Дочірнє підприємство «Київський облавтодор»не мало право розпоряджатися боргами ДП «Енергоринок», бо останні належать Службі Автомобільних доріг у Київській області не відповідає дійсності, бо не містить доведеного факту порушення закону при укладанні договору.
У судовому засіданні особа, яка подала скаргу -ОСОБА_3 та його захисники підтримали скаргу та просили про її задоволення у повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржувані постанови є незаконними. Також захисники у судовому засіданні доповнили підстави для скасування оскаржуваних постанов, зазначаючи, що слідчим, у порушення вимог ст. 112 КПК України, оскільки кримінальна справа за статтями 365 та 366 КК може бути порушена і розслідуватися слідчими СБУ лише при умові коли ці злочини пов'язані зі злочином за ознаками якого вже порушена кримінальна справа (частина 1 та 5 статті 112 КПК). Крім того, статтею 97 КПК встановлений максимальний термін 10 днів для прийняття рішення про порушення кримінальної справи. Слідчий у своїх постановах не зазначив місце і час виявлення ним ознак злочинів передбачених статтями 366, 365 та 365-1 КК, або інші приводи, визначені частиною 1 статті 94 КПК. При цьому слідчий СБ України не віднесений до осіб, уповноважених ініціювати перегляд, і більше того, визначати законність судових документів, на які він спирається у свої постановах як на достатні дані для порушення кримінальної справи.
Слідчий у судовому засіданні зазначив, що приводом до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст. 366 КК України та ч.3 ст. 365 КК України стало безпосереднє виявлення ознак складу злочину у його діях під час розслідування кримінальної справи №709, підставами -наявність достатніх даних у матеріалах вказаної кримінальної справи, які вказують на наявність у діях ОСОБА_3 ознак службового підроблення, легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом та перевищення службових повноважень.
Прокурор у справі, просив залишити скаргу без задоволення, посилаючись на те, що у постановах про порушення кримінальної справи зазначені приводи і підстави для винесення зазначених постанов, у зв'язку з чим органом досудового слідства правомірно було порушено справу.
Вивчивши матеріали, на підставі яких було порушено справу, заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, думку прокурора, суд приходить до висновку, що скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 15 статті 236-8 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 04.06.2010 р. «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи»розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя повинен перевірити: чи були наявними на час порушення справи передбачені частиною першою статті 94 КПК приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (частина друга статті 94 КПК), законність джерел отримання цих даних; чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (стаття 98 КПК).
Відповідно до частині першій статті 94 КПК зазначено вичерпний перелік приводів до порушення кримінальної справи.
Підставою для порушення кримінальної справи згідно з частиною другою статті 94 КПК є достатні дані, за умови законності джерел їх отримання, що вказують на наявність ознак злочину та свідчать про реальність конкретної події злочину, на основі яких після порушення справи встановлюються об'єктивні ознаки скоєного або підготовленого злочину.
Як вбачається з матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, у провадженні ГСУ СБ України з листопада 2011 року перебуває кримінальна справа, порушена за фактом розтрати майнових прав вимоги боргу в особливо великих розмірах на суму 17 955 544,25 гривень службовими особами Служби автомобільних доріг у Київській області, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою з службовими особами ДП «Енергоринок», ВАТ «ЕК«Дніпрообленерго», ДП «Київський облавтодор»та ТОВ «Скіф-Трейдінг», тобто за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
У подальшому, 24.01.2012 р. старшим слідчим в ОВС 4 відділу 1 управління ГСУ СБ України майором юстиції Коцюба І.В. винесено постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за фактом вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст. 366,ч.2 ст. 365-1 та ч.2 ст. 209 КК України.
Враховуючи те, що особою, яка подала скаргу, вказана постанова оскаржується лише в частині порушення кримінальної справи відносно нього за ч.1 ст. 366 КК України, тому суд досліджує наявність приводів і підстав для порушення кримінальної справи саме за цією статтею КК України.
Як вбачається з оскаржуваної постанови та матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, приводом для порушення зазначеної кримінальної справи стало безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину під час розслідування кримінальної справи №709, а підставами -наявність достатніх даних, які містяться у матеріалах справи та вказують на наявність ознак злочину у діях ОСОБА_3
Дані ознаки складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України у діях ОСОБА_3, слідчим було виявлено у матеріалах розслідуваної кримінальної справи № 709, а саме: рішеннях Господарського суду м.Києва, наказах Укравтодору, наказах ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги», заяві про заміну позивача, акті про наявність та розмір заборгованості з ДП «Енергоринок», договорі купівлі-продажу боргових зобов'язань, інших матеріалах кримінальної справи у їх сукупності.
Таким чином підставами для порушення кримінальної справи в частині її порушення за ч.1 ст. 366 КК України щодо ОСОБА_3 стали дані, які вказують на наявність у його діях ознак складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, які старший слідчий в ОВС 4 відділу 1 управління ГСУ СБ України майор юстиції Коцюба І.В. вважав достатніми.
Вивчивши матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, суд приходить до висновку, що на час порушення справи щодо ОСОБА_3 за ознаками складу злочинів, передбачених ч.1 ст. 366 КК України були наявні передбачені статтею 94 КПК приводи для порушення кримінальної справи, слідчий, який порушив справу, мав достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину у діях ОСОБА_3
Також в подальшому, 08.05.2012 р. старшим слідчим в ОВС 4 відділу 1 управління ГСУ СБ України майором юстиції Коцюба І.В. винесено постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за фактом перевищення ним службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 365 КК України.
Як вбачається з оскаржуваної постанови та матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, приводом для порушення зазначеної кримінальної справи стало безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину під час розслідування кримінальної справи №709, а підставами -наявність достатніх даних, які містяться у матеріалах справи та вказують на наявність ознак злочину у діях ОСОБА_3
Дані ознаки складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 365 КК України у діях ОСОБА_3, слідчим було виявлено у матеріалах розслідуваної кримінальної справи № 709, а саме: наказах Укравтодору, наказі ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги», заяві про заміну позивача, акті про наявність та розмір заборгованості з ДП «Енергоринок», договорі купівлі-продажу боргових зобов'язань, інших матеріалах кримінальної справи у їх сукупності.
Таким чином підставами для порушення кримінальної справи в частині її порушення за ч.3 ст. 365 КК України щодо ОСОБА_3 стали дані, які вказують на наявність у його діях ознак складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 365 КК України, які старший слідчий в ОВС 4 відділу 1 управління ГСУ СБ України майор юстиції Коцюба І.В. вважав достатніми
Вивчивши матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, суд приходить до висновку, що на час порушення справи щодо ОСОБА_3 за ознаками складу злочинів, передбачених ч.3 ст. 365 КК України були наявні передбачені статтею 94 КПК приводи для порушення кримінальної справи, слідчий, який порушив справу, мав достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину у діях ОСОБА_3
Посилання захисників ОСОБА_3, якими вони доповнили скаргу, а саме щодо порушення слідчим вимог ч.1 та 5 ст. 112 КПК України у повному обсязі спростовуються наявними матеріалами порушеної кримінальної справи, оскільки, як вбачається з вказаних матеріалів, у провадженні ГСУ СБ України з листопада 2011 року перебуває кримінальна справа, порушена за фактом розтрати майнових прав вимоги боргу в особливо великих розмірах на суму 17 955 544,25 гривень службовими особами Служби автомобільних доріг у Київській області, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою з службовими особами ДП «Енергоринок», ВАТ «ЕК«Дніпрообленерго», ДП «Київський облавтодор»та ТОВ «Скіф-Трейдінг», тобто за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а кримінальну справу за статтями 366 ч.1 та 365 ч.3 відносно ОСОБА_3 було порушено саме в рамках порушеної кримінальної справи за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, що узгоджується з вимогами ч.5 ст. 112 КПК України.
Посилання захисників ОСОБА_3 на те, що слідчим при порушення кримінальної справи не було дотримано 10-денного строку, який відведено ст. 97 КПК України для прийняття рішення про порушення кримінальної справи суд не може прийняти до уваги, оскільки у рамках розгляду скарги на постанову про порушенні кримінальної справи, визначеного ст. 236-8 КПК України, суд уповноважений лише перевіряти наявність приводів і підстав для винесення оскаржуваної постанови, законність джерел їх отримання.
Усі інші посилання особи, яка подала скаргу та його захисників, викладені у скарзі і надані у судовому засіданні, щодо непричетності ОСОБА_6 до вчинення дій, які йому інкримінують, із посиланням на наявність фактів, які можуть це спростувати та містяться у рішеннях судів, наказах, статуті ДП «Київський облавтодор»тощо, суд не може прийняти до уваги, оскільки суд не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті. Оцінка доказів, яка повинна здійснюватися судом під час розгляду кримінальної справи по суті, на стадії розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи, є недопустимою.
Враховуючи те, що слідчим під час порушення кримінальної справи у повному обсязі було дотримано вимоги ст.ст. 94 та 98 КПК України, кримінальну справу порушено, а постанови про її порушення винесено слідчим було за наявності належного приводу та на підставі достатніх даних, що вказували на наявність діях ОСОБА_3 ознак злочину, передбачених ч.1 ст. 366 та ч.3 ст. 365 КК України, у зв'язку із чим постанови старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління ГСУ СБ України майора юстиції Коцюба І.В. від 24.01.2012 року та від 08.05.2012 року, скасуванню не підлягають.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 94-98, 236-8 КПК України,
П О С Т А Н О В И В :
Об'єднану скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління ГСУ СБ України майора юстиції Коцюба І.В. від 24.01.2012 року, в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України та на постанову старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління ГСУ СБ України майора юстиції Коцюба І.В. від 08.05.2012 року, про порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3, за фактом перевищення ним службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 365 КК України - залишити без задоволення.
На постанову суду протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суд м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя : А.В.Трубніков