АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Апеляційного суду м. Києва у складі:

Головуючого - Одинця В.М.,

суддів - Присяжнюк О.Б., Глиняного В.П.,

за участю прокурора - Мінакової Г.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи, на постанову попереднього розгляду Печерського районного суду м. Києва від 04 квітня 2012 року.

Цією постановою попереднього розгляду кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 повернуто прокурору Печерського району м. Києва, який затвердив обвинувальний висновок для усунення виявлених порушень.

Згідно постанови, справа направлена для усунення виявлених порушень, оскільки органами досудового слідства були допущенні істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, які не можуть бути усунуті судом в ході судового розгляду справи і тому перешкоджають призначенню справи до розгляду по суті, вказуючи при цьому, що прокурором при одержані від слідчого кримінальної справи з обвинувальним висновком не були додержані вимоги ст. 228, ст. 229 КПК України, оскільки слідчим по справі не було розглянуто клопотання обвинуваченого та потерпілої ОСОБА_2 про закриття кримінальної справи у зв'язку з примирення винного з потерпілим. Крім того, згідно довідки про судові витрати, додатку до обвинувального висновку, такі витрати - проведення судово авто-технічної експертизи 565 грн. 52 коп., проте дані про призначення, проведення, або висновок такої експертизи у справі відсутній. Крім того, суд вказує на порушення органами слідства ст. 98-2 КПК України, щодо негайного вручення копії постанови про порушення кримінальної справи потерпілому, а також внаслідок дій ОСОБА_1 ОСОБА_3, яка є інвалідом ІІ групи, заподіяна шкода, проте вид та її розмір не з'ясовувався, а питання в порядку ст. 49 КПК України чи 50 КПК України щодо ОСОБА_3 та в порядку ст. 97 КПК України щодо ОСОБА_1 не вирішувались.

В своїй апеляції прокурор, просить постанову скасувати та повернути кримінальну справу до Печерського районного суду м. Києва на новий судовий розгляд в іншому складі суду, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт зазначає, що постанова незаконна та підлягає скасуванню, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Посилаючись при цьому, що заяви потерпілої та обвинуваченого ОСОБА_1 адресовані на адресу Печерського районного суду, тому слідчий не мав права розглядати дане клопотання. Щодо безпідставного зазначення судових витрат на проведення судово-авто-технічної експертизи, прокурор посилається на технічну помилку, яку можливо виправити при розгляді справи по суту. Крім того, вказує, що характер, вид та розмір шкоди заподіяної свідку ОСОБА_3, та вирішення процесуальних питань в порядку ст. 49, 50 КПК України суд має право вирішити шляхом визнання потерпілим або цивільним позивачем в судовому розгляді справи.

Заслухавши доповідь судді доповідача, думку прокурора, який просив задовольнити апеляцію прокурора та скасувати постанову, думку ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, провівши судові дебати, судова колегія вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, доводи апеляції прокурора, щодо неможливості розгляду слідчим клопотань обвинуваченого ОСОБА_1 від 07.03.2012 року (а.с. 60) та потерпілої ОСОБА_2 (а.с. 43), оскільки вони були адресовані Печерському районному суду м. Києва, колегія судді, визнає надуманими та безпідставними.

Як вбачається з заяви потерпілої ОСОБА_2, без дати, вона була прийнята слідчим Розінкевич В.В., теж без зазначення дати, як процесуальною особою, в провадженні якої знаходилась кримінальна справа, а заява обвинуваченого ОСОБА_1 датована 07.03.2012 роком, тобто, була подана ним, до оголошення обвинуваченому про закінчення досудового слідства, а тому, колегія суддів, визнає обґрунтованими висновки суду, щодо порушення прокурором, який затвердив обвинувальний висновок вимог ст. 228 п. 3 КПК України, оскільки при перевірці справи, яка надійшла від слідчого з обвинувальним висновком, він не перевірив чи немає в справі обставин, що тягнуть за собою закриття справи.

Також, колегія суддів, знаходить необґрунтованими доводи апеляції прокурора в частині технічної помилки при зазначенні в додатку до обвинувального висновку даних про судові витрати на проведення судово-авто-технічної експертизи по справі, та можливість її виправлення при розгляді справи по суті, оскільки в апеляції прокурора не наведено переконливих доводів, з відповідними посиланнями на вимоги закону та механізм виправлення цієї технічної помилки, та приходить до висновку, що прокурором, при перевірці справи з обвинувальним висновком, не дотримано вимоги ст. 228 КПК України, та не перевірено, чи додержано вимог закону при складанні обвинувального висновку, який містить відомості, які суперечать матеріалам справи.

Щодо доводів апеляції прокурора, в частині можливості, при розгляді справи по суті судом, винести ухвалу про визнання потерпілим або цивільним позивачем в судовому засіданні, колегія суддів відкидає їх як необґрунтовані, оскільки органами досудового слідства порушенні вимоги ст. 64 КПК України п. 4, а саме, не встановлено характер і розмір шкоди, завданої злочином ОСОБА_3

На підставі викладеного, колегія суддів, не вбачає підстав для скасування чи зміни постанови.

Керуючись ст. ст. 365, 366, КПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи - залишити без задоволення.

Постанову попереднього розгляду Печерського районного суду м. Києва від 04 квітня 2012 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України прокурору Печерського району м. Києва для усунення виявлених порушень - залишити без змін.

Судді:

_________________ _________________ ________________