Справа №22-ц-702                                                     Головуючий у 1 інстанції - Ярошенко Т.О.

категорія  -  21                                                              Суддя-доповідач   -  Криворотенко В.І.

 У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

10 червня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

            головуючого - Смирнової Т.В.

            суддів - Криворотенка В.І., Ведмедь Н.І.

            з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

            та осіб, які приймають участь у справі - апелянта ОСОБА_1, позивачки ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 31 березня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи: приватний нотаріус Охтирського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору дарування недійсним, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 31 березня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені.

Договір дарування квартири АДРЕСА_1 в м. Охтирка, укладений між: ОСОБА_2. та ОСОБА_5, який діяв від імені ОСОБА_1 від 13 квітня 2004 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1245-1246 визнано недійсним.

Стягнуно з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 285 гривень понесених нею витрат на оплату судового збору та витрат ІТЗ.

Вказане рішення ОСОБА_1. оскаржив в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин справи, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення,  яким відмовити в задоволенні позову.

Апелянт вказує, що суд невірно оцінив докази в даній спараві, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивачка даруючи квартиру чітко усвідомлювала суть цього правочину.

Судом встановлено, що 13 квітня 2004 року між сторонами був укладений договір дарування, за яким ОСОБА_2. подарувала ОСОБА_1. квартиру АДРЕСА_1, м. Охтирка. Від імені відповідача діяв за дорученням ОСОБА_5.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_2. зазначила, що вважала, що син ОСОБА_1. буде її та чоловіка ОСОБА_3. утримувати, допомагати матеріально, але відповідач не виконував таких умов, тому і змушена звернутися до суду, оскільки, під впливом помилки уклала договір дарування.

Заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду - без зміни, з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Суд першої інстанції вірно з'ясував спірні правовідносини, повно, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи у відповідності зі ст. 212 ч. 1 ЦПК України, дослідив всі наявні докази в справі та дав їм оцінку, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні.

В апеляційній скарзі не наведені обставини та докази, які б ставили під сумнів законність рішення місцевого суду.

Відповідно до ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" від 28 квітня 1978 року № 3 під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття, стороною суб'єкта, предмета чи інших істотних умов угоди, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого за обставинами справи можна вважати, що угода не була б укладена.

Як встановлено судом позивачка та її чоловік ОСОБА_3. іншого житла, окрім вказаної квартири не мають, як і раніше продовжували проживати в зазначеній квартирі, що свідчить про те, що позивачка та її чоловік укладаючи вказаний договір не мали наміру позбавити себе права володіння даною квартирою.

Як зазначила в суді позивачка, нотаріус їй при оформленні угоди нічого не роз'яснив та не зачитав договір, а лише вказав де поставити підпис, що вона і зробила, однак, помилялася підписуючи таку угоду.

ОСОБА_5. на підтвердження показів позивача вказав, що в нотаріуса їм нічого не роз'яснювали, оскільки, там було багато людей, а лише вказали, де треба поставити підпис. Про це також підтвердила свідок ОСОБА_6., яка зазначила, що позивачка має поганий зір через похилий вік, недочуває, тому ніяких документів у нотаріуса вона не читала, нічого їм не роз'яснювалось, а лише було вказано, де поставити підписи, хоча фактичної передачі квартири не було.

При цьому колегія суддів враховує, що позивачка має похилий вік, поганий зір, слух. Стан здоров'я позивачки підтверджується довідками, що маються в справі. Такий похилий вік позивачки та стан здоров'я сприяли тому, що вона помилилася при укладенні угоди.

Неправильне сприйняття істотних умов угоди вплинуло на її волевиявлення.

Про це також підтвердив у суді і її чоловік, який зазначив, що вони мали намір, щоб син їх утримував за те, що йому передано квартиру у власність, тобто фактично під договором дарування вони розуміли іншу угоду.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з дотриманням вимог ст.ст. 212, 213, 215 ЦПК України належним чином визначився із характером спірних правовідносин і дійшов обгрунтованого висновку про відсутність у позивачки волевиявлення на безоплатне відчуження квартири, а також наявність того факту, що вона діяла під впливом помилки.

Доводи апелянта висновків суду не спростовують, оскільки апелянт в порушення вимог ст. 60 ЦПК України не довів ті обставини, на які посилається.

За таких обставин, коли суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни, чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст.303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 31 березня 2008 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили але може бути оскаржена на протязі двох місяців до Верховного Суду України з часу її проголошення.

Головуючий - Смирнова Т.В.           

Судді - Криворотенко В.І., Ведмедь Н.І.