Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" липня 2006 р. Справа № 37/84-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Токара М.В. , судді Лакізи В.В. , судді Філатова Ю.М.
при секретарі Саутенко К.О.
за участю представників:
позивача –Михайлова Д.Д. директор, Курочкін В.М. дов. №20 від 04.07.2006 р.,
1-го відповідача –не з”явився,
2-го відповідача - Макаренко Л.Д. довіреність в матеріалах справи,
3-ї особи - Оганян Л.Л. дов. №01-62-юр 6248 від 20.10.2005 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача вх. № 1860Х/1-10 на рішення господарського суду Харківської області від 04.05.06 по справі № 37/84-06
за позовом Виробничого підприємства "Харківполімернитка" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків
до 1.Виконавчого комітету Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, с. М.Данилівка
2.Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-2029", с. М.Данилівка
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерна компанія "Харківобленерго", м. Харків
про визнання права власності та заборонення виконувати дії
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від від 04.05.06 по справі № 37/84-06 (суддя Доленчук Д.О.) відмовлено в задоволенні позовних вимог позивача щодо визнання права власності на трансформаторну підстанцію КТП № 717 у складі: підстанції тип КТП 100-10/4 кВ, 5- Гц, зав. №839, 1974 р. випуску та трансформатора типу Н250/10-014, 250 кВ, зав. №27204, 1973 р. випуску, кабельні лінії та повітряні лінії ВЛ –10 (600м), розташовані смт. М.Данилівка, вул. Гагаріна, 24 та заборони відповідачам вчинювати дії по передачі та прийманню трансформаторної підстанції КТП № 717 у складі: підстанції тип КТП 100-10/4 кВ, 5- Гц, зав. №839, 1974 р. випуску та трансформатора типу Н250/10-014, 250 кВ, зав. №27204, 1973 р. випуску, кабельні лінії та повітряні лінії ВЛ –10 (600м), розташовані смт. М.Данилівка, вул. Гагаріна, 24.
Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 04.05.06 по справі № 37/84-06 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Позивач посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків, викладених в рішенні суду фактичним обставинам справи.
Перший відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.
30.06.2006 р. через канцелярію суду перший відповідач надав клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі представника першого відповідача. Судова колегія розглянувши надане клопотання дійшла висновку про задоволення заявленого клопотання та розгляд справи за відсутністю представника першого відповідача за наявними матеріалами справи.
Другий відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, однак в судовому засіданні зазначив про те, що вважає рішення господарського суду Харківської області від 04.05.06 по справі № 37/84-06 законним та обгрунтованим, в зв”язку з чим просить залишити вказане рішення без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.
Третя особа особа надала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд рішення господарського суду Харківської області від 04.05.06 по справі № 37/84-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення, мотивуючи тим, що вказане рішення є законним та обгрунтованим.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представників позивача, другого відповідача та третьої особи, колегія суддів встановила наступне.
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив суд визнати за позивачем право власності на трансформаторну підстанцію КТП № 717 у складі: підстанції тип КТП 100-10/4 кВ, 5- Гц, зав. №839, 1974 р. випуску та трансформатора типу Н250/10-014, 250 кВ, зав. №27204, 1973 р. випуску, кабельні лінії та повітряні лінії ВЛ – 10 (600м), розташовані смт. М.Данилівка, вул. Гагаріна, 24 та заборонити відповідачам вчинювати дії по передачі та прийманню трансформаторної підстанції КТП № 717 у складі: підстанції тип КТП 100-10/4 кВ, 5- Гц, зав. №839, 1974 р. випуску та трансформатора типу Н250/10-014, 250 кВ, зав. №27204, 1973 р. випуску, кабельні лінії та повітряні лінії ВЛ –10 (600м), розташовані смт. М.Данилівка, вул. Гагаріна, 24.
Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що 12.03.2001 року між позивачем та ТОВ ПНП "Харьковнить" було укладено договір поставки обладнання № 12/03, відповідно до якого позивачу було поставлено підстанцію типу КТП 100-10/4, 100 кВ, 50 Гц, зав. №839 та транссрорматор типу Н 250/10-014, 250 кВ зав. № 27204, 1973 року випуску. Згідно акту приймання - передачі від 12.03.2001 року до договору поставки від 12.03.2001 року № 12/03 позивачем було прийнято підстанцію типу КТП 100-10/4,100 кВ, 50 Гц, зав. № 839 та трансформатор типу Н 250/10-014, 250 кВ зав. № 27204, 1973 року випуску.
Крім того, позивач вказує, що право власності на майно зазначене в позові виникло у позивача на підставі ч.1 ст. 331 Цивільного кодексу України, тобто із факту створення позивачем нової речі створенної господарським способом. Позивач вказує, що факт створення нової речі підтверджується актами приймання-передачі основних засобів від 02.11.2002 р. та даними, які містяться в оборотно-сальдовій відомості по рахунку №10 “основні засоби”.
Рішенням господарського суду Харківської області від від 04.05.06 по справі № 37/84-06 було відмовлено в задоволенні позовних вимог позивача.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, другий відповідач 04.10.2005 року звернувся з листом до Малоданилівської селищної ради з проханням безоплатно прийняти на баланс селищної ради трансформаторну підстанцію КТП №717, кабельні лінії 10 кВ та повітряні лінії, які забезпечують електроенергією житлові будинки.
На підставі вищевказаного листа, виконавчим комітетом Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області було прийняте рішення від 08.11.2005 року №389 про прийняття в комунальну власність територіальної громади селища Мала Данилівка трансформаторної підстанції КТП № 717, кабельні лінії 10 кВ і повітряні лінії вирішено передати безоплатно з комунальної власності Малоданилівської селищної ради трансформаторну станцію КТП № 717, кабельні лінії 10 кВ і повітряні лінії у власність АК “Харківобленерго".
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Таким чином, виходячи зі змісту рішення виконавчого комітету Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 08.11.2005 року №389, право комунальної власності правомірно було набуте першим відповідачем.
Згідно статті 35 Закону україни “Про власність” об'єктами права комунальної власності є майно, що забезпечує діяльність відповідних Рад і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об'єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв'язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території ; у комунальній власності перебуває також майно, передане у власність області, району чи іншої адміністративно-територіальної одиниці іншими суб'єктами права власності.
Статтею 49 Закону України “Про власність” встановлено, що володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, третейським судом.
Відповідно ч.1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Позивачем не було заявлено позовних вимог щодо скасування рішення виконавчого комітету Малоданилівської селищної ради Дергачівскього району Харківської області від 08.11.2005 року №389 про прийняття в комунальну власність територіальної громади селища Мала Данилівка трансформаторну підстанцію КТП № 717, кабельні лінії 10 кВ і повітряні лінії.
Таким чином, на теперішній час рішення виконавчого комітету Малоданилівської селищної ради Дергачівскього району Харківської області від 08.11.2005 року №389 не оскаржене та не скасоване у встановленому законом порядку, тобто вказане рішення єчинним і зазначене позивачем в позовній заяві майно правомірно знаходиться в комунальній власності у першого відповідача.
Крім того, слід зазначити про те, що згідно з ч. 1 ст. 376 Цивільного Кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до ч. 3 ст. 376 Цивільного Кодексу України, право власності на самочинно забудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації.
Позивач документів зазначених у ст. 125 Земельного кодексу не надав, тобто він не є власником або користувачем земельної ділянки, на якій розташована підстанція КТП № 717.
Таким чином, позивач на час звернення з позовом до суду не набув права власності чи користування на земельну ділянку розташовану за адресою смт. М. Данилівка, вул. Гагаріна, 24, на якій знаходиться трансформаторна підстанція КТП № 717, оскільки, як вже зазначалося, позивачем не надано суду документів, які б підтверджували право власності або право користування зазначеною земельною ділянкою.
На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 04.05.06 по справі № 37/84-06 прийняте при належному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні, у зв’язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -
постановила:
Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 04.05.06 по справі № 37/84-06 залишити без змін.
Головуючий суддя Токар М.В.
суддя Лакіза В.В.
суддя Філатов Ю.М.