Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" червня 2006 р. Справа № 37/53-06
судова колегія у складі:
головуючого судді Токара М.В., судді Лакізи В.В., судді Шепітько І.І.
при секретарі Саутенко К.О.
за участю представників сторін: позивача - не з'явився,
1-го відповідача - Тарасов А.Г. дов. №673/08-11 від 17.05.2006 р., 2-го відповідача - не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. НОМЕР_1) на рішення господарського суду Харківської області від 21.03.06 р. по справі № 37/53-06
за позовом Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Харків
до
1. Харківської міської ради, м. Харків
2. Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", м. Харків
про визнання права власності та зобов'язання проведення державної реєстрації
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 21.03.2006 р. по справі № 37/53-06 (суддя Доленчук Д.О.) у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на самовільно реконструйований павільйон очікування з добудованим торговим залом і торговими приміщеннями, розташованими за АДРЕСА_1, та зобов"язання КП БТІ м. Харкова провести його державну реєстрацію, відмовлено у зв"язку з їх безпідставністю.
Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, просить рішення господарського суду Харківської області від 21.03.06 р. по справі № 37/53-06 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Перший відповідач вважає рішення законним і обгрунтованим, у зв"язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.
Другий відповідач також вважає рішення законним і обгрунтованим, у зв"язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.
20.06.2006 р. через канцелярію суду другий відповідач надав клопотання, в якому просить суд розглянути апеляційну скаргу за відсутністю другого відповідача.
Позивач в судове засідання 21.06.2006 р. не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив. Враховуючи, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розгляд справи за відсутністю позивача за наявними матеріалами справи.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представника першого відповідача, колегія суддів встановила наступне.
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив суд визнати за позивачем право власності на самовільно реконструйований павільйон очікування з добудованим торговим залом і торговими приміщеннями, розташованими за АДРЕСА_1, зобов'язати другого відповідача провести його державну реєстрацію.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було самовільно реконструйовано павільйон очікування, розташований за АДРЕСА_1, а саме: позивачем був добудований торговий зал до існуючої конструкції з вбудованими торговими приміщеннями.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про основи містобудування", забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно з ч. 1 ст. 376 Цивільного Кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до ч. З ст. 376 Цивільного Кодексу України, право власності на самочинно забудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Згідно зі ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України, землі які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за її межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень, зокрема міських рад на території міст, належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, а також надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.
Таким чином, власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 є територіальна громада м. Харкова, в особі Харківської міської ради.
Як вказав представник першого відповідача, Харківська міська рада не приймала ніяких рішень про надання земельної ділянки позивачу в м. Харкові по АДРЕСА_1, у користування (оренду) або власність.
Таким чином, позивач на час звернення з позовом до суду не набув права на користування земельною ділянкою по по АДРЕСА_1, оскільки ним не надано суду документів, які б підтверджували права власності або права користування зазначеною земельною ділянкою.
За таких обставин, господарський суд правомірно зазначив, що позовні вимоги позивача до першого відповідача щодо визнання права власності на зазначений позивачем об"єкт нерухомості є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача в частині зобов'язання другого відповідача провести державну реєстрацію зазначеного об"єкта також не підлягають задоволенню, оскільки другий відповідач є лише органом, що здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно на підставі правовстановлювальних документів згідно п.п.1.3., 1.4. "Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно".
Враховуючи, що позивачем не було надано другому відповідачеві документів необхідних для здійснення другим відповідачем державної реєстрації зазначеного об"єкта, у позивача відсутні правовстановлюючі документи на спірніий об"єкт нерухомого майна, за таких обставин, позовні вимоги позивача до другого відповідача є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2006 р. по справі № 37/53-06 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -
постановила:
Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2006 р. по справі № 37/53-06 залишити без змін.
Головуючий суддя Токар М.В.
cуддя Лакіза В.В.
суддя Шепітько І.І.