Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 червня 2006р. Справа № АС-13/10-06
Судова колегія у складі:
головуючого судді Філатова Ю.М., суддів Івакіної В.О., Сіверіна В.І.
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача –Скакун Ю.Є.
відповідача –Данько Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1463 Х/1-7) на постанову господарського суду Харківської області від 23.03.2006 р. по справі № АС-13/10-06
за позовом ТОВ «Харківські геоінформаційні системи», м. Харків
до ДПІ у Київському районі м. Харкова
про визнання недійсним повідомлення - рішення
встановила:
Постановою господарського суду Харківської області від 23.03.2006 р. по справі № АС- 13/10-06 (суддя Водолажська Н.С.) позов задовольнив частково. Визнав недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в Київському районі м. Харків № 00000311702/0 від 17.01.06 р. та закрито провадження по справі в частині вимог про скасування протоколів про адміністративне правопорушення.
Відповідач, ДПІ у Київському районі м. Харкова, з постановою господарського суду не згоден, подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, посилаючись на порушення норм материального та процесуального права та неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просить скасувати постанову господарського суду першої інстанції від 13.03.2006 р. та відмовити у позові.
Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що вважає постанову господарського суду Харківської області від 23.03.2006 р. такою, що прийнята у відповідності до вимог законодавства, а тому підстав для її скасування не вбачає.
При розгляді матеріалів справи судова колегія встановила, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт №3053/23-3/31061655 від 29.12.05 р. документальної перевірки позивача працівниками відповідача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.04 р. по 30.09.05 р. , в якому були зроблені висновки про порушення позивачем приписів п. 8.1.1, п. 8.1.2 ст. 8, п. 17.2 „а" ст. 17 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" та п. 1.1 ст. 1 Порядку заповнення та надання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України № 451 від 29.09.03 р., зареєстрованого Мінюстом України за № 960/8281 від 22.10.03 р., що спричинило донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 9712,64 грн.
На думку відповідача порушення пов'язані з тим, що у період, який перевірявся, підприємство виплатило доход приватному нотаріусу Кошель Т.В. у вигляді плати за здійснення нотаріальних дій в сумі 65000,0 грн. Але при наданні податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків, і сум утриманого з них податків за формою 1-ДФ за 3-й квартал 2005 р. (період сплати нотаріусу доходів) не відобразило суму виплаченого доходу приватному нотаріусу Кошель Т.В. та відповідно не відобразило суму утриманого податку з доходів фізичних осіб. Факти виплати доходів приватному нотаріусу перевіряючими були виявлені при перевірці вірогідності та правильності оформлення авансового звіту, поданого гр. Хомою В.В.
Додатково відповідач вказує на те, що підприємством за вчинення нотаріальних дій приватному нотаріусу Кошель Т.В. сплачено 56550,0 грн. та податок з доходів фізичних осіб в сумі 8450,0 грн. Крім того, за даними відповідача, які не спростовані позивачем, відповідно довідки про сплату за вчинення нотаріальних дій, наданої приватним нотаріусом Кошель Т.В., а саме, посвідчення договору купівлі-продажу нежилої будівлі, сплачено плату на загальну суму 65000,0 грн., але не вказано суму податку з доходів фізичних осіб, який підлягає перерахуванню до державного бюджету.
Позивач зазначає, що згідно ст. 657 ЦК України приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Т.В. був посвідчений договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 07.07.05 р. і за вчинення цих нотаріальних дій підприємство заплатило приватному нотаріусу по рахунку-фактурі № 148 від 05.07.05 р. кошти в сумі 65000,0 грн. (довідка про сплату за вчинення нотаріальних дій б/н від 07.07.05 р. залучена до матеріалів справи, аркуш 46), з яких кошти в сумі 56550,0 грн. прийняті в оплату нотаріальних послуг, а в сумі 8450,0 грн. як податок з доходів фізичних осіб. Відповідно п. 17.2 „а" ст. 17 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" вказана сума податку з доходів фізичних осіб була перерахована приватним нотаріусом Кошель Т.В. до бюджету повністю, про що свідчить квитанція № 83 від 07.07.05 р. (аркуш справи47).
Проте, як вказує позивач, факт перерахування до бюджету прибуткового податку з доходів приватного нотаріуса самим нотаріусом не був врахований відповідачем при перевірці.
Судова колегія вважає, що господарський суд Харківської області цілком правомірно не прийняв квитанцію № 83 від 07.07.05 р. як доказ перерахування приватним нотаріусом Кошель Т.В. до бюджету прибуткового податку з доходу, отриманого за посвідчення договору купівлі-продажу, укладеного саме позивачем, оскільки квитанція не містить відомостей, які б підтвердили саме це.
Крім цього необхідно зазначити, що ст. 32 Закону України „Про нотаріат" встановлений обов'язок сплати прибуткового податку з доходів приватного нотаріуса, що свідчить про те, що підприємство, яке одержало послугу нотаріуса, не є податковим агентом стосовно його прибутку. Згідно п. 1.9, п. 1.19, п. 1.15, ст. 1 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" приватний нотаріус відноситься до самозайнятих осіб - платників податку, які самостійно здійснюють сплату податків до бюджету. Згідно п. 8.2.2 ст. 8 вказаного Закону особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності, або не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність. Таким чином, приватний нотаріус, здійснюючий незалежну професійну діяльність, є податковим агентом та сплачує податок з доходів відповідно до вказаних норм зазначеного Закону, а тому повинен був включити суму таких доходів до складу загального річного оподаткованого доходу при подачі річної декларації. В такому випадку відповідальність за недостовірність та неповноту проведеного нарахування та перерахування прибуткового податку з доходів несе саме приватний нотаріус.
Таким чином, утримання прибуткового податку в місці виплати доходу, тобто з позивача, приведе до подвійного оподаткування такого доходу.
Судова колегія вважає, що висновки акту перевірки є неправомірним, оскільки зроблені при довільному і неправильному тлумаченні норм чинного законодавства. Прийняте на підставі неправомірних висновків податкове повідомлення-рішення є також неправомірним, а тому позовні вимоги в цій частині правомірно були задоволені господарським судом Харківської області.
До позову позивачем були включені вимоги про визнання недійсними та скасування протоколів про адміністративне правопорушення від 29.12.05 р. № 2152 та № 2153, що були прийняті у відношенні директора та головного бухгалтера.
Але відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 р., вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскільки протоколи про адміністративне правопорушення були прийняті у відношенні посадових осіб, то саме вони мають бути позивачами або заявниками по справам про скасування цих протоколів. Зважаючи на те, що сторонами у справах, що розглядаються в господарських судах можуть бути тільки юридичні особи, господарський суд Харківської області цілком правомірно дійшов висновку, що провадження по даній справі в частині вимог про скасування протоколів про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в порядку ч.1 п. 1 ст. 157 КАС України.
На підставі викладеного судова колегія вважає, що господарський суд Харківської області правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування постанови господарського суду Харківської області від 23.03.2006 р. по справі № АС- 13/10-06 відсутні, керуючись статтями ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209 Кодексу адміністративного судочинства
ухвалила:
Апеляційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення, а постанову господарського суду Харківської області від 23.03.2006 р. по справі №АС –13/10-06, без змін.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право подати касаційну скаргу на дану ухвалу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Філатов Ю.М.
Судді Івакіна В.О.
Сіверін В.І.