Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" червня 2006 р. Справа № АС-41/04-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді , судді ,
при секретарі
за участю представників сторін:
позивача -
відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № ) на рішення господарського суду області від р. по справі №
за позовом ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в ос. ГПУ "Шебелинкагазвидобування", смт. Червоний Донець
до Балаклійська МДПІ у Харківській області, м. Балаклія
про скасування рішення
встановила:
Постановою господарського суду Харківської області 01.03.2006 року по справі № АС-41/04-06 (суддя Мінаєва О.М.) позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Балаклійської МДПІ у Харківської області від 09.09.2005 р. № 0002092301/2. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Крім того, з державного бюджету України на користь позивача стягнено 3,40 грн. судового збору.
Відповідач не погодився з постановою, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з’ясування обставин справи, порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Позивач вважає постанову місцевого господарського суду законною та обґрунтованою, у зв’язку з чим, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена планова документальна виїзна перевірка позивача з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2003 р. по 31.12.2004 р., про що складений акт перевірки від 17.05.2005 р. № 341/23-104/00153146. За результатами перевірки відповідачем, з посиланням на порушення позивачем п. 4.5. ст.4, пп.7.4.1, 7.4.2., 7.4.4. п. 7.4. ст.7, пп.7.2.1. п.7.2. ст.7, пп. 3.2.1. п. 3.2. ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість", донараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 23709864 грн. та винесені податкові повідомлення-рішення від 18.05.2005 р. № 0002092301/0 та від 14.06.2005 р. № 0002092301/1.
За результатами адміністративного оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень рішенням Державної податкової адміністрації у Харківській області № 3428/10/25-010 від 26.08.2005 р. податкові повідомлення-рішення скасовані в частині визначення податкового зобов'язання у сумі 13620,53 грн., отже, відповідно до пп. 6.4.1. п. 6.4. ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вони вважаються відкликаними.
У відповідності до п. 9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби у разі скасування в певній частині раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу).
Таким чином, предмет спору в частині позовних вимог про скасування податкових повідомлення-рішення відповідача № 0002092301/0 від 18.05.2005 р. та № 00002092301/1 від 14.06.2005 р. між сторонами відсутній, тому судом першої інстанції обгрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог про скасування відкликаних податкових повідомлень-рішень.
24 лютого 2006 року позивачем було отримано податкове повідомлення-рішення від 09.09.2005 р. № 0002092301/2 про нарахування податку на додану вартість у сумі 23696243,47 грн.
Щодо викладених у акті перевірки від 17.05.2005 р. № 341/23-104/00153146 висновків, на підставі яких прийняте вказане повідомлення-рішення колегія суддів зазначає наступне.
Що стосується посилання відповідача на порушення пп. 7.2.1. п. 7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (сторінки 52-53 акту, т. 1, а.с. 64-65) щодо включення до податкового кредиту податкових накладних у сумі 69285,31 грн., то як вказано вище, рішенням ДПА у Харківській області № 3428/10/25-010 від 26.08.2005 р. було скасовано повідомлення-рішення № 0002092301/0 та № 00002092301/1 в частині визначення податкового зобов'язання у сумі 13620,53 грн., тобто у загальній сумі податкового кредиту за податковими накладними № 22/2 від 29.04.2003 р. та № 714.019 від 14.07.2004 р.
Крім того, в рішенні ДПА зазначено, що податкові накладні №№ 04679, 35, 34, 32, 616.007, 624.014, 625.007, 630.052, 604.021 на загальну суму 55664,78 грн. оформлені з дотриманням вимог виписки податкових накладних. Однак, вказаним рішенням безпідставно не скасовано податкові повідомлення-рішення у частині нарахування податку на суму 55664,78 грн. Оскільки дана сума включена до загальної суми податкового повідомлення-рішення № 0002092301/2, то вказане рішення у відповідній частині має бути скасоване.
Щодо висновків акту від 17.05.2005 р. №341/23-104/00153146 (сторінки 46-52 акту, т. 1, а.с. 58-64) про порушення пп.7.4.1, пп.7.4.2., пп.7.4.4. п.7.4. ст.7, пп.7.2.1. п.7.2. ст.7, пп.3.2.1. п.3.2. ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо включення до податкового кредиту 32 175 418,15 грн., то згідно з договором міни від 30.11.2003 р. № ШГВ 353/3 (м)-О3 між Філією ДК "Укргазвидобування" ГПУ "Шебелинкагазвидобування" та ДДП "Ділове співробітництво" ДП "Ділове співробітництво та послуги" позивачем було відвантажено нафтопродуктів на загальну суму 85367187,17 грн., в тому числі ПДВ 14227864,53 грн., виписана податкова накладна № 3080 від 30.11.2003 р. в сумі 16010449,24 грн., в тому числі ПДВ на суму 2668408,21 грн. та податкова накладна № 3081 від 30.11.2003 р. в сумі 69356737,93 грн., в тому числі ПДВ на суму 11559456,32 грн.
В обмін на вище перераховані нафтопродукти позивач отримав прості векселі за актом приймання-передачі векселів (товару) до договору міни №353/3 (м)-О3 від 30.11.2003 р. на загальну суму 85367187,17 грн., в тому числі податок на додану вартість - 14227 864,53 грн., на що виписна податкова накладна від 30.11.2003 р. № 591. Крім того, згідно з договором міни від 30.12.2003 р. № 504 між Філією ДК "Укргазвидобування" ГПУ "Шебелинкагазвидобування" та ДДП "Ділове співробітництво" ДП "Ділове співробітництво та послуги" у відповідності до п.1.1. вказаного договору позивачем відвантажено нафтопродукти на загальну суму 56423596,04 грн., в тому числі ПДВ - 9403932,67 грн. В обмін на ці нафтопродукти, у відповідності до п.1.2. договору позивачем отримані прості векселі за актом приймання-передачі векселів (товару) до договору міни № 504 від 30.12.2003 р. на загальну суму 56423596,04 грн., в тому числі податок на додану вартість - 9403932,67 грн., на що виписна податкова накладна від 30.12.2003 р. № 680. Також згідно з договором міни від 31.01.2004 р. № 3101-04/УГВ між Філією ДК "Укргазвидобування” ГПУ "Шебелинкагазвидобування" та ДДП "Ділове співробітництво" ДП "Ділове співробітництво та послуги" позивачем відвантажено нафтопродуктів на загальну суму 51261725,71 грн., в тому числі ПДВ - 8543620,95 грн.
В обмін на вище перераховані нафтопродукти, у відповідності до п.1.2. розд.1 договору позивачем отримані прості векселі №№3000898762, 3000898763, 3000898764, 3000898765, 3000898766 на загальну суму 51261725,71 грн., в тому числі податок на додану вартість - 8543620,95 грн., на що виписана податкова накладна від 31.01.2004р. № 31/5.
Відповідач стверджує, що за вказаними операціями в порушення п.п.7.4.2. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"позивачем зайво віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені у зв'язку з придбанням товарів - векселів від ДДП "Ділове співробітництво" ДП "Ділове співробітництво та послуги" в сумі 32175418,15 грн., які в подальшому були пред'явлені до сплати та згідно з п.п. 3.2.1. п. 3.2. ст. 3 цього закону не об'єктом оподаткування.
Згідно з актом перевірки від 17.05.2005 р. (стор. 51, т. 1, а.с. 63) на підставі проміжного акту перевірки №239/23-104 від 08.04.2005 р. відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 12.04.2005 р. № 001942301/0 про донарахування податку на додану вартість за січень 2004 року в сумі 8543620,95 грн., тому в акті комплексної планової виїзної перевірки було донараховано податок на додану вартість лише в сумі 23631797,20 грн.
Згідно з п.1.6. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств” товарами, зокрема, є цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.
Відповідно до п.1.17 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.1.19 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для цілей оподаткування податком на додану вартість "бартер (товарний обмін) - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг)".
ГПУ "Шебелинкагазвидобування" та ДДП "Ділове співробітництво" за договорами міни було здійснено операції з продажу нафтопродуктів та продажу цінних паперів (векселів).
Здійснений згідно з договорами міни №ШГВ 353/3 (м)-03 від 30.11.2003 р., № 504 від 31.12.2003 р. та від 31.01.2004 р. № 3101-04/УГВ продаж цінних паперів (векселів) не передбачав зарахування коштів на рахунок продавця - ДДП "Ділове співробітництво".
Таким чином, господарські операції з продажу ДДП "Ділове співробітництво" підприємству ГПУ "Шебелинкагазвидобування" векселів є бартерними. Посилання відповідача на дані бухгалтерському обліку позивача спростовуються наданими відповідачем та позивачем первинними документами про здійснені господарські операції. Такий висновок щодо суті господарської операції підтверджується практикою Верховного суду України у постанові № 3-844к04 від 27.04.2004р.
Згідно з пп. 3.1.1. Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, яка діяла на дату здійснення операції) операції з продажу товарів є об'єктом оподаткування ПДВ, а відповідно до пп. 3.2.1. вказаного Закону не є об'єктом оподаткування операції з продажу цінних паперів за кошти. Оскільки операції з продажу цінних паперів не за грошові кошти є об'єктом оподаткування податком на додану вартість (п. 3.1. Закону України "Про податок на додану вартість"), то ДДП "Ділове співробітництво" зобов'язано було здійснити нарахування податку на додану вартість на операції з продажу векселів. Тому, оскільки операції з продажу цінних паперів не за грошові кошти є об'єктом оподаткування податком на додану вартість на загальних підставах відповідно до п.3.1. Закону України "Про податок на додану вартість", то посилання відповідача на пп.7.4.2. п.7.4. вказаного Закону є необгрунтованими, оскільки у вказаному пункті зазначено про продаж товарів, які звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування.
Крім того, що стосується посилань відповідача на п. 7.6. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", то згідно з пп. 7.6.2. вказаного Закону норми п. 7.6. поширюються на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами. Таким чином, за змістом пп.7.6.1.-7.6.2. вказаного Закону окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами здійснюють торговці цінними паперами та інші платники податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами. Відповідно до ст.4 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" торгівля цінними паперами - здійснення цивільно-правових угод з цінними паперами, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику на підставі договорів доручення чи комісії за рахунок своїх клієнтів (брокерська діяльність) або від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу третім особам (дилерська діяльність), крім випадків, передбачених законодавством.
Позивачем не було отримано векселі від ДДП "Ділове співробітництво" за рахунок та в інтересах третіх осіб, а також з метою перепродажу третім особам. Отже, оскільки позивач не є торгівцем цінними паперами та не здійснював операцій з торгівлі цінними паперами (ні брокерську, ні дилерську діяльність), то згідно з пп.7.6.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" норми п.7.6. не поширюються на операції позивача з придбання векселів. Відповідно до абз. 4 пп.7.6.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" всі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з торгівлі цінними паперами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених вказаним Законом.
Таким чином, витрати позивача на придбання простих векселів відносяться до складу його валових витрат згідно з п. 5.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а сплачений (нарахований) у зв'язку із придбанням вказаних цінних паперів податок на додану вартість в сумі 23631797,20 грн. правомірно включено до складу податкового кредиту у листопаді-грудні 2003 року та в сумі 8543620,95 грн. у січні 2004 року.
Позивачем надано до матеріалів справи ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2005 р. по справі № 42/257-05, якою визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 12.04.2005 р. № 001942301/0 про донарахування податку на додану вартість в сумі 8543620,95 грн. у зв'язку з невідповідністю висновків проміжного акту №239/23-104 від 08.04.2005 р. положенням чинного законодавства.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0002092301/2 має бути скасоване у частині нарахування податку на додану вартість в сумі 23631797,20 грн. як таке, що не відповідає фактичним обставинам та нормам діючого законодавства.
Що стосується висновків акту перевірки від 17.05.2005 р. № 341/23-104/00153146 (сторінки 45-46 акту, т. 1, а.с. 57-58) про порушення п. 4.5. ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо нарахування податкового зобов'язання у сумі 33496,62 грн. колегією суддів встановлено наступне.
Відповідач стверджує, що в порушення п. 4.5. ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем при списанні безнадійної кредиторської заборгованості, яка виникла по строку позовної давності на загальну суму 200979,74 грн. не було нараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 33496,62 грн. Зокрема, у проміжному акті перевірки № 239/23-104 від 08.04.2005 р. донараховано податок на додану вартість в сумі 24714,77 грн. При проведенні комплексної документальної виїзної перевірки з даного питання відповідачем донараховано податок на додану вартість в сумі 8781,85 грн.
Однак, що стосується списання позивачем кредиторської заборгованості, то актом від 17.05.2005 р. № 341/23-104/00153146 (стор. 35, т. 1, а.с. 47) встановлено, що позивач у відповідності до п.п. 4.1.6. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" включив суму безповоротної фінансової допомоги до складу валового доходу у відповідних податкових періодах, але не "відкоригував"валові витрати.
Таким чином, актом від 17.05.2005 р. встановлено, що позивачем згідно з пп.4.1.6. п.4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, була включена до складу валового доходу. Проте відповідач без посилання на будь-які норми вказаного Закону вважає, що позивач зобов'язаний також відкоригувати валові витрати та відповідно збільшити податкові зобов'язання з податку на додану вартість. Однак, положення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачають будь-якого коригування валових витрат при включенні до валових доходів безповоротної фінансової допомоги.
Зокрема, в акті перевірки від 17.05.2005 р. зазначено про зменшення на підставі проміжного акту від 08.04.2005 р. валових витрат на суму 123573,86 грн. та нарахування податку на додану вартість у сумі 24714,77 грн. у зв'язку із тим, що позивачем не відкориговані валові витрати.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на те, що при списанні безнадійної кредиторської заборгованості за товари у січні-лютому 2004 року в сумі 148288,63 грн. позивачем не було нараховано податкове зобов'язання у сумі 24714,77грн., оскільки рішенням господарського суду Харківської області від 31.08.2005 р. у справі № А-42/258-05 визнано недійсним прийняте на підставі акту перевірки №239/23-104 від 08.04.2005 р. податкове повідомлення-рішення про донарахування податку на прибуток. З урахуванням вказаного судового рішення ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2005 р. по справі № 42/257-05 визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 12.04.2005 р. № 001942301/0 про донарахування податку на додану вартість у сумі 24714,77 грн.
Оскільки висновки проміжного акту перевірки від 08.04.2005 р. є ідентичними до висновків, викладених у кінцевому акті перевірки від 17.05.2005 р., вказане підтверджує необґрунтованість останнього щодо донарахування податку на додану вартість у сумі 8781,85 грн.
Враховуючи вищевикладене, податкове повідомлення-рішення Балаклійської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області від 09.09.2005 р. № 00002092301/2 обгрунтовано скасоване судом першої інстанції.
Викладене свідчить, що постанова господарського суду Харківської області від 01.03.2006 р. по справі № АС-41/04-06 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства та матеріалів справи, тому колегія суддів вважає, що господарський суд дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим, підстави для скасування зазначеної ухвали відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 195, 196, п. 1 ст. 198, статтями 206, 209, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів апеляційного господарського суду, -
ухвалила:
У задоволенні апеляційної скарги відмовити .
Постанову господарського суду Харківської області від 01.03.2006 р. по справі № АС-41/04-06 залишити без змін.
Ухвала набуває набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали у повному обсязі.
Справу направити до господарського суду Харківської області.
Ухвалу складено у повному обсязі 7 червня 2006 р.
Головуючий суддя
Судді