ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2012 р. Справа № 2а/0470/6732/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О.

при секретаріВасиленко К.Е.

за участю:

позивача представника позивача представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, третя особа ОСОБА_7 про часткове визнання незаконним та часткове скасування наказу № 63 від 26 березня 2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 15 червня 2012 року надійшла позовна заява ОСОБА_4 до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, третя особа ОСОБА_7, в якій позивач просив:

- визнати наказ від 26 березня 2012 року про оголошення догани - незаконним та скасувати наказ від 26 березня 2012 року про оголошення догани, як незаконний;

- визнати наказ від 02 квітня 2012 року про оголошення догани - незаконним та скасувати наказ від 02 квітня 2012 року про оголошення догани, як незаконний;

- визнати наказ від 02 квітня 2012 року про звільнення ОСОБА_4, з роботи - незаконним та скасувати наказ від 02.04.2012 року про звільнення з роботи, як незаконний і поновити ОСОБА_4 на посаді з 02.04.2012 року;

- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

27.06.2012 року, позивачем та його представником надано до суду зміну адміністративного позову, в якому позивач просить, визнати незаконним та скасувати наказ № 63 від 26 березня 2012 року в частині оголошення догани ОСОБА_4.

Під час розгляду справи по суті, позивач та його представник скориставшись своїм процесуальним правом, відповідно до вимог ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснили зміну адміністративного позову, шляхом зменшення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті, позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу, суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо, не оскаржується.

Так, частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

В судовому засіданні позивачем та представником позивача, було заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, у зв'язку з неодноразовим зверненням з оскарженням вищезазначеного наказу до Самарського районного суду м. Дніпропетровська, що підтверджується матеріалами справи. Ухвалами Самарського районного суду м. Дніпропетровська, було неодноразово відмовлено у відкритті провадження у справі у зв'язку з тим, що справа підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду, в порядку адміністративного судочинства.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявленого клопотання заперечував, просив у задоволенні клопотання відмовити та залишити адміністративний позов без розгляду, у з в'язку з пропущенням строку звернення до суду.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду даної справи повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, третя особа надала до суду клопотання про розгляд справи без її участі та залишення позову без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Суд вважає, що вищезазначене клопотання позивача та його представника, підлягає задоволенню, у зв'язку з тим, що позивач неодноразово звертався до Самарського районного суду м. Дніпропетровська та втратив час на оскарження вищезазначеного наказу у Дніпропетровському окружному адміністративному суді, цей факт, можно вважати поважною причиною пропуску строку звернення з позовом, та підставою для поновлення строку звернення до суду.

Змінена позовна заява обґрунтована тим, що на підставі подання прокуратури Дніпропетровської області, позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, датовано 07 березня 2011 року і вийшло воно із прокуратури 07 березня 2011 року. Штемпель із вхідною датою 11 березня 2012 року, поставлений у Державній екологічній інспекції у Дніпропетровській області. Спеціальна норма трудового законодавства, прописана у статті 148 КЗпП України, вказує на те, що у будь-якому випадку дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Наказ від 26 березня 2012 року, про оголошення догани, виданий через рік після винесення подання прокуратури (07 березня 2011 року), незважаючи на вчинення проступку задовго до подання прокуратури. Отже, наказ від 26 березня 2012 року, про оголошення догани ОСОБА_4, винесений з порушенням строків застосування дисциплінарного стягнення. Також, не було ознайомлено позивача з вищезазначеним наказом.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити, з підстав, викладених у зміненому адміністративному позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, надавши письмове заперечення, в якому зазначив, що Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області 19 березня 2012 року отримано подання прокуратури Дніпропетровської області від 07.03.2012 № 07/4-199вих12 «Про усунення порушень вимог законодавства при здійсненні державного контролю у сфері охорони лісових ресурсів, мисливського господарства та полювання», яке міститься в матеріалах справи.

У вказаному поданні зазначено цілу низку порушень, які були виявленні прокуратурою Дніпропетровської області під час проведення перевірки, додержання вимог законодавства в діяльності Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області при здійсненні державного контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів та у галузі мисливського господарства і полювання. Так, зокрема, виявлено порушення вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Лісового кодексу України, Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання, щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, який затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10 вересня 2008 року.

Також, було зазначено про притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, які винні у допущенні зазначених у поданні порушень, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів, прокурор має право, зокрема, вносити подання до державних органів, громадських організацій і посадових осіб про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», передбачено, що подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вноситься прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженням усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розгляду. Не пізніш, як у місячний строк, має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють і про наслідки повідомлено прокурору.

На виконання зазначених норм Закону України «Про прокуратуру», Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області, було розглянуто вищезазначене подання. За результатами розгляду подання, на підставі ст. 147 КЗпП, наказом від 26 березня 2012 року № 63, притягнуто до дисциплінарної відповідальності винних осіб, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи, заслухавши доводи позивача, його представника та представника відповідача, суд встановив наступне.

З 30 березня 2007 року по 30 грудня 2011 року, ОСОБА_4 працював у Державній екологічній інспекції України в Дніпропетровській області на посаді головного спеціаліста та був переведений на посаду начальника - старшого державного інспектора відділу екологічного контролю біоресурсів та природно - заповідного фонду, та був звільнений у зв'язку з ліквідацією установи за ст. 36 п. 5 КЗпП України.

03 січня 2012 року, ОСОБА_4 був прийнятий на роботу у Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області на посаду начальника відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду, рослинного та тваринного світу - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області у порядку переведення з Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області.

За результатами перевірки прокуратури Дніпропетровської області, Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області, 19 березня 2012 року отримано подання від 07.03.2012 № 07/4-199 вих12 «Про усунення порушень вимог законодавства при здійсненні державного контролю у сфері охорони лісових ресурсів, мисливського господарства та полювання».

У вказаному поданні зазначено цілу низку порушень, які були виявленні прокуратурою Дніпропетровської області під час проведення перевірки додержання вимог законодавства в діяльності Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області при здійсненні державного контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів та у галузі мисливського господарства і полювання. Так, зокрема, виявлено порушення вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Лісового кодексу України, Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, який затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10 вересня 2008 року.

26 березня 2012 року, ОСОБА_4 було оголошено догану, у зв'язку із надходженням поданням прокуратури Дніпропетровської області про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників та неналежним виконанням службових обов'язків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на вказаному поданні прокуратури Дніпропетровської області проставлено № 07/4 -199 вих. 12 -07.03.2011р.

Позивач та його представник безпідставно посилаються на 07.03.2011р. при складанні подання прокуратури Дніпропетровської області та даті відправки цього документу, не враховуючи той факт, що 2011 рік, є лише датою бланку, на якому вказано дату оформлення документу.

При посиланні позивачем та його представником на цей факт, не враховано номер, за яким винесено це подання, а саме, № 07/4 -199 вих. 12 -07.03.2011р. (на бланку). Саме № 07/4 - 199 вих.12, свідчить про вихідну кореспонденцію у 2012 році і якщо формально на бланку не виправлено дату 2011 рік, це не свідчить про те, що цей документ було відправлено, саме 2011 році.

Також, беззаперечним доказом направлення подання прокуратури Дніпропетровської області у 2012 році, є дата його реєстрації Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області, а саме, 19 березня 2012 року за номером 644, що підтверджується копією журналу вхідної кореспонденції, яка міститься в матеріалах справи та підтверджується копією самого наказу № 63 від 26 березня 2012 р., в якому, також, зазначене подання прокуратури Дніпропетровської області за № 07/4 - 199 вих.12.

При цьому, позивач та його представник, безпідставно зазначають, що пройшли всі строки, передбачені частиною 1 статті 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, які дозволяють притягувати працівника до дисциплінарної відповідальності.

Результати проведеної прокуратурою Дніпропетровської області перевірки, Інспекцією отримано лише 19 березня 2012 року. Отже, фактично, Інспекцією порушення виявлено лише, з дати отримання подання 19 березня 2012 року, а тому, строк для притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, які винні у скоєнні порушення обчислювався з 19 березня 2012 року. Наказ № 63 про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, Інспекцією винесено 26 березня 2012 року, тобто, з дотриманням вимог частини 1 статті 148 КЗпП України.

Крім того, представник позивача зазначив, що порушення, які виявлені прокуратурою, виникли у травні 2011 року, коли позивач працював у Державній екологічній інспекції України в Дніпропетровській області, яка ліквідована у зв'язку із реорганізацією, з якої його звільнено ще 30 грудня 2011 року. У новій організації Державній екологічній інспекції України у Дніпропетровській області, його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за проступок, який було вчинено у ліквідованій організації.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 року № 995 «Про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції»16.12.2011 р., в тому числі, утворено Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області.

Пунктом 2 зазначеної Постанови, встановлено, що територіальні органи Державної екологічної інспекції, які утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є правонаступниками прав та обов'язків відповідних державних екологічних інспекцій, як спеціальних підрозділів Міністерства охорони навколишнього природного середовища.

Отже, працівники, які працюють в екологічній інспекції - територіальному органі Державної екологічної інспекції України, несуть відповідальність за діяння, які ними були вчинені під час, коли вони працювали в екологічній інспекції - спеціальному підрозділі Мінприроди.

Також, твердження позивача та його представника про те, що Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області, через порушення ст. 149 КЗпП України, порушено його право надати письмові пояснення відносно подання прокуратури Дніпропетровської області від 07 березня 2012 року № 07/4-199 вих 12., спростовується, наданою та залученою представником відповідача в ході розгляду справи, копією пояснення наданого ОСОБА_4 26.03.2012 року.

В судовому засіданні, представник позивача, також, зазначив про те, що ОСОБА_4, не було ознайомлено з посадовою інструкцією.

Проте, посадові обов'язки ОСОБА_4, як начальника відділу, були прописані в Положенні про відділ екологічного контролю природно - заповідного фонду, рослинного та тваринного світу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, яке затверджено начальником Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області 03 січня 2012 року.

В матеріалах справи, міститься належним чином завірена копія Положення, з яким ОСОБА_4 було ознайомлено під підпис, що також, спростовує твердження позивача та його представника про не ознайомлення його зі своїми посадовими обов'язками.

Крім того, про обізнаність своїх обов'язків, також, може свідчити копія трудової книжки, яка міститься в матеріалах справи, з якої вбачається, що 26.01.2006 року, позивача було приведено до присяги державного службовця.

Відповідно до статті 139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 140 КЗпП України, передбачено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях, забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також, заохочення за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються, в необхідних випадках, заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Згідно з п. 7 Положення про відділ, начальник відділу, несе відповідальність: за своєчасне та якісне виконання покладених на відділ завдань і обов'язків, згідно з чинними законодавством; за раціональне і повне використання робочого часу, дотримання трудової та виконавчої дисципліни; за цільність інформації, що має службовий або конфіденціальний характер.

Пунктом 8 Положення про відділ, встановлена відповідальність, згідно чинного законодавства, начальника і працівників відділу за невиконання або неналежне виконання завдань і функцій, передбачених Положенням про відділ.

Щодо твердження позивача та його представника про не ознайомлення ОСОБА_4 з наказом від 26 березня 2012 року, про оголошення догани, в судовому засіданні встановлено наступне. Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника відповідача, ОСОБА_4, ознайомлений з вищезазначеним наказом, що підтверджується аркушем погодження від 26.03.2012 року, з яким ознайомлено позивача 28.03.2012 року, що не було спростовано під час розгляду справи самим позивачем.

З аналізу вищезазначеного, вбачається, що Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області обґрунтовано та на законних підставах винесено наказ від 26 березня 2012 року № 63 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4», тому законних підстав для визнання незаконним та скасування наказу відносно позивача, не має.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів, при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень, при цьому, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи, визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 8 КАС України).

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах, здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно до ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду, надають особи, які беруть участь у справі. Суд, може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані, як докази у справі.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин, не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Представником відповідача надано до суду всі необхідні докази, які спростовують твердження позивача та його представника, щодо неправомірності винесеного наказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Суд доходить висновку, що позовні вимоги, є не обґрунтованими, спростованими представником відповідача, а тому, не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 122, 137, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, третя особа ОСОБА_7 про часткове визнання незаконним та часткове скасування наказу № 63 від 26 березня 2012 року - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів, з моменту отримання копії постанови, відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька