У Х В А Л А

18 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/6705/12

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О.,

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ

14.06.2012 р. гр. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України, в якому просить:

- визнати дії Генеральної прокуратури України щодо відмови від розгляду моєї заяви від 14 лютого 2012 року про скоєння злочину протиправними;

- зобов'язати відповідача прийняти заяву від 14 лютого 2012 року про скоєний злочин, здійснити належну перевірку викладених в ній фактів та за результатами проведення такої перевірки прийняти рішення про порушення стосовно винних осіб кримінальної справи або про відмову в порушенні стосовно них кримінальної справи.

Проаналізувавши зміст вимог, норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що зазначену вище позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративного суду можуть бути оскарженні будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунк 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, містить визначення терміну, що є справою адміністративної юрисдикції, а саме: справа адміністративної юрисдикції -це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін, є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції і відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Як вбачається, зі змісту заявленого позову, підставою для звернення до адміністративного суду, є надіслання позивачу відмови відповідача, відповідно до ст. 97 КПК України, порушувати кримінальну справу за ст. 367 КК України, відносно винних осіб МОЗ України, про що Генеральна прокуратура України повідомила позивача за його зверненням листом від 23.02.2012 року за № 0711/1-18459-11, який і є предметом спору.

Однак, спірні правовідносини, які виникли між прокуратурою та позивачем щодо відмови порушувати кримінальну справу, не є адміністративним спором, оскільки, прокуратура в даному випадку, законодавчо не уповноважена владно керувати поведінкою позивача, не приймала щодо позивача обов'язкових до виконання рішень, а діяльність посадових осіб прокуратури врегульована Кримінально-процесуальним кодексом України, має свої особливості та не належить до управлінської сфери, відповідно до рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2001 від 23.05.2001р. (справа щодо конституційності статті 248-3 ЦПК України).

Крім того, оскаржуваний лист Генеральної прокуратури України від 23.02.2012 р. за № 0711/1- 18459-11 на звернення в порядку ст. 94 КПК України, не є актом індивідуальної дії, який породжує будь-які обов'язки для позивача, а носить інформативний характер.

Виходячи з наведеного, такий спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки, даний спір не містить ознак публічно-правового спору, не направлений на захист будь-якого права позивача у сфері публічно-правових відносин із суб'єктом владних повноважень та підлягає вирішенню в порядку Кримінального судочинства.

У відповідності до ч. 3 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 17, п.1 ч.1 ст. 109, 160, 165 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу за зазначеною у позовній заяві адресою.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 109 КАС України, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, згідно ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька