ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Головуючий у 1-й інстанції: Закревський Л.В.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

УХВАЛА

іменем України

"25" квітня 2012 р. Справа № 2-а-7204/11

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

Мацького Є.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "03" жовтня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 03 жовтня 2011 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано протиправними дії відповідача та зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації провести перерахунок та виплатити ОСОБА_4 грошову допомогу, передбачену ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 40% від встановленого законодавством мінімального розміру мінімальної заробітної плати, починаючи з 09 березня 2011 року і до настання передбачених законодавством підстав для припинення виплати допомоги особисто позивачу, або до зміни законодавства, що регулює вказані виплати.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Переглянувши судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.195 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадови і службові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як видно з матеріалів справи, позивач, є особою, яка постійно проживає в с. Зелене, Володимирецького району, Рівненської області, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

Вказана грошова допомога проводилась відповідачем у розмірі, який передбачений постановою KM України від 26.07.1996 року за № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що є значно меншим ніж це передбачено ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Виходячи із засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні спору в частині того, яка сума підлягає стягненню з відповідача за визначений позивачкою період, застосуванню підлягають саме стаття 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Тому позивач, відповідно до ст. 37 Закону, має право отримувати допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 40% від мінімальної заробітної плати.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків суду 1-ї інстанції щодо застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Володимирецький районний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "03" жовтня 2011 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: М.М. Капустинський Є.М. Мацький

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 с. Зелене,Володимирецький район, Рівненська область,34371

3- відповідачу Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області вул.Соборна,23,смт.Володимирець,Рівненська область,34300