ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2012 р. Справа № 94280/12
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Запотічного І.І.,
суддів Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області на постанову Снятинського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04.05.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та їх виплату згідно Закону, -
ВСТАНОВИЛА :
05 квітня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та їх виплату згідно Закону.
В адміністративному позові ОСОБА_1 покликається на те, що є потерпілою внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції четвертої категорії, і їй призначена пенсія, яку відповідач виплачує менше передбаченого розміру, встановленого чинним законодавством. Позивач вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) має право на отримання доплати до пенсії, як непрацюючий пенсіонер в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, тоді як виплата здійснювалась у сумі 5,20 гривень щомісячно. Не відповідає також вимогам ч. 3 ст. 51 Закону нарахування і виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, оскільки особам, віднесеним до 4-ї категорії, така додаткова пенсія призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється на рівні прожиткового мінімуму та не може будь-яким чином обмежуватися.
Позивач ОСОБА_1 просить визнати дії управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області неправомірними та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру у розмірі однієї мінімальної заробітної плати з 09.07.2007 року по даний час, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну-здоров'ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року - по даний час відповідно до вимог ст.ст. 39, 51,ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України Про Державний бюджет України на відповідний рік або іншим відповідним законодавством та надалі виплачувати доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та їх виплату згідно Закону.
Оскаржуваною постановою Снятинського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04.05.2011 року вказаний позов задоволено, а саме зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за місяць, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15%р мінімальної пенсії за віком за період з 05.10.2010 року з урахуванням розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, встановлених Законом України Про Державний бюджет України на відповідний рік або іншим відповідним законодавством з урахуванням виплачених сум до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення спірних правовідносин.
У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог позивачки відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області здійснює свої повноваження по ефективному та цільовому використанню коштів Пенсійного фонду України. Останній виступає як розпорядник коштів державного бюджету і отримавши асигнування із державного бюджету, виплачує бюджетні кошти за цільовим призначенням, тобто проводить фінансування пенсій і допомоги вищевказаної категорії громадян. Відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території посиленого радіологічного контролю, було призначено підвищення. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» його розмір встановлено в сумі 5,20 грн. і дійсне по даний час. Фінансування виплат, призначених відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проводиться з Державного бюджету, а Державним бюджетом профінансовано Пенсійний фонд у тих розмірах, які і були виплачені, тому Пенсійний фонд немає підстав для виплати сум, які вимагає позивач. З 1 січня 2008 року позивачу виплачувалась доплата за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до змін внесених Законом про бюджет на 2008 рік, а з 22 травня 2008 року по даний час - у розмірі 5 % від прожиткового мінімуму для-непрацездатних осіб. А до 1 січня 2008 року додаткова пенсія виплачувалась згідно діючого на той час Закону про «чорнобильців», де в ст. 51 передбачено розмір додаткової пенсії в залежності від мінімальної пенсії за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком, який використовувався для обрахунку цих доплат передбачено в Постанові Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року. В даній постанові вказано, що виходячи з розміру 19,91 грн. провадиться розрахунок додаткових пенсій, передбачених Законом про «чорнобильців». Щодо вимог позивача відносно нарахування та виплати в подальшому пенсії з дотриманням зазначених в позовній заяві вимог, то вважають, що задоволенню не підлягають з підстав відсутності фактів порушення пенсійних прав позивача в майбутньому.
Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд виходив з того, що дія положення ст. 39 даного Закону була зупинена Законом України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет на 2007 рік» і визначено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Проте рішенням Конституційного Суду України №-6-рп/2007 від 9 липня 2007 року внесення таких змін до Закону визнано-неконституційним, оскільки «не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України».
Станом на 2007 рік ч. 3 ст. 51 Закону передбачала, що особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком. З 1 січня 2008 року внесено зміни до ст. 51 Закону .в частині встановлення додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до 4 категорії, в розмірі 5 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 «законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватись окремі закони». Тому внесення змін до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вказаним рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційними.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, частково відповідають нормам матеріального права.
Колегією суддів встановлено, що позивач ОСОБА_1 є непрацюючим пенсіонером, яка проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується посвідченням громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю четвертої категорії, серії НОМЕР_1, виданим 14 липня 1995 року Івано-Франківською облдержадміністрацією.
Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" непрацюючим пенсіонерам, які проживають - на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 51 цього Закону особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
З відповіді управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі вбачається, що позивачу ОСОБА_1 доплата до пенсії виплачувалась в сумі 5,20 гривень щомісячно згідно постанови Кабінету Міністрів України № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи». Тобто така доплата проводилась не на рівні мінімальної заробітної плати, як це передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, з моменту призначення пенсії виплачувалась в розмірі 15 % спеціально встановленого ПКМУ розміру 19,91 грн., а з 01.01.2008 року у розмірі 5% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесені зміни до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" саме в частині встановлення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 836 у 1996 році розмір щорічної допомоги - громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженим споживанням продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства та допомога громадянам, які являються пенсіонерами, не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими законами України.
Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме норми Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та законодавство щодо розмірів мінімальних заробітних плат, а не постанова Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.96 р. № 836. Розмір мінімальної заробітної плати визначається Законом України про державний бюджет на відповідний рік і цей розмір береться до розрахунку на момент виплати доплати.
Дія положення ст. 39 даного Закону була зупинена Законом України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет на 2007 рік» і визначено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Проте рішенням Конституційного Суду України №-6-рп/2007 від 9 липня 2007 року внесення таких змін до Закону визнано-неконституційним, оскільки «не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України».
Станом на 2007 рік ч. 3 ст. 51 Закону передбачала, що особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком. З 1 січня 2008 року внесено зміни до ст. 51 Закону в частині встановлення додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до 4 категорії, в розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно рішення Конституційного суду України від 22 травня "2008 року № 10-рп/2008 «законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватись окремі закони». Тому внесення змін до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вказаним рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, зміни внесені до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» припинили свою чинність з 22 травня 2008 року.
Вищезазначеними рішеннями Конституційного Суду України визначено, що вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Статтею 99 КАС України визначаються строки звернення до адміністратив ного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юри дичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вва жатися спірними після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дії управління Пенсійного воду України в Снятинському районі неправомірними та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі здійснити перерахунок доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру у розмірі однієї мінімальної заробітної плати з 09 липня 2007 року по 04.10.2010 року додаткової пенсії за шкоду, заподіяну-здоров'ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 04.10.2010 року відповідно до вимог ст.ст. 39, 51,ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України Про Державний бюджет України на відповідний рік або іншим відповідним законодавством вірно залишено без розгляду.
Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення без розгляду адміністративного позову (ч.1 ст. 100 КАС України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції).
На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на виплату щомісячної грошової доплати, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, за період з 05.10.2010 року, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком, за періоди з 05.10.2010 року, тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судді,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Снятинського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 травня 2011 року по адміністративній справі № 2а- 1822/11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.І.Запотічний
Судді С.М.Кузьмич
Р.М.Шавель