ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 травня 2012 р. 10:45 Справа №2а-4323/12/0170/23
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Алексєєвої Т.В., при секретарі Гришанкові К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління Держкомзему в м.Ялта АРК
про спонукання до виконання певних дій
За участю:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
Обставини справи: Позивач- ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Управління Держкомзему в м. Ялта АРК, в якому просить зобов'язати відповідача скасувати запис в Поземельній книзі про реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_6
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_6 не набув право власності на земельну ділянку, а також, що договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,775 га. кадастровий №0111946200:01:003:0675 розірваний в судовому порядку.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином про причини не явки не повідомив.
Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, на підставі наявних доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд,
ВСТАНОВИВ:
20.03.2012 р. позивач звернувся із заявою до управління Держкомзему м. Ялта з проханням скасувати реєстрацію права власності за ОСОБА_4, однак, Управління Держкомзему у своїй відповіді від 02.04.2012р. відмовило позивачу у скасуванні відповідного запису до Поземельної книги з тих підстав, що відповідно до Постанови КМ України від 09.09.2009р. № 1021, запис в Поземельної книги скасовується виключно на підставі рішення суду.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Як вбачається з матеріалів справи, 29 грудня 2009 р. (реєстровий № 3077) позивачем було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0775 га, кадастровий номер 0111946200:01:003:0875 з Покупцем ОСОБА_6. Зазначений вище договір передбачав розстрочку з оплати за земельну ділянку (п.8 договору) протягом 30 місяців з моменту його нотаріального посвідчення. Також договором було передбачено підтвердження факту повного розрахунку за земельну ділянку шляхом підписання позивачем (Продавцем за договором) заяви про повний розрахунок за договором (п.12 договору). В п.20 договору було встановлено, що право власності на земельну ділянку виникає у Покупця - ОСОБА_6 з моменту нотаріального посвідчення, повного розрахунку та державної реєстрації цього договору.
На підставі вказаного договору, приватний нотаріус Ялтинського міського нотаріального округу Козлов М.А. проставив на державному акті на зазначену вище земельну ділянку відмітку про перехід права власності на земельну ділянку до Покупця ОСОБА_6.
Надалі, покупець ОСОБА_6, звернувся в Управління Держкомзему м. Ялта за реєстрацією на своє ім'я права власності на земельну ділянку за вказаним вище договором та 09.03.2010р. управління Держкомзему у м. Ялта зареєструвало за ОСОБА_6 право, власності на зазначену вище земельну ділянку шляхом внесення відповідного запису з реєстровим № 007010030875093 до Поземельної книг та проставило відповідну відмітку на державному акті.
Як встановлено судом, з липня 2011 р. Покупець земельної ділянки ОСОБА_6 припинив здійснювати передбачені договором купівлі-продажу земельної ділянки щомісячні платежі з оплати за земельну ділянку, що змусило позивача звернутися до суду за розірванням договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.12.2009р. за реєстровим № 3077.
06 лютого 2012 р. Ялтинський міський суд АР Крим прийняв рішення про розірвання зазначеного вище договору купівлі-продажу земельної ділянки та повернення її продавцю, яке вступило в законну силу 17.02.2012р.
У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно положень ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Приписами ст. 331 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.
До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.
Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (ст. 334 ЦК України).
У відповідності до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України.
При набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки.
На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про відчуження земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження.
Орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку на підставі документа про її відчуження, складеного та посвідченого в порядку, встановленому законом, протягом 14 календарних днів з дня подання до цього органу зазначеного документа. Забороняється вимагати для здійснення відмітки та державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень документи, не передбачені цією статтею.
Згідно положень ст. 697 ЦК України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару. Якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару.
Продавець має право вимагати від покупця повернення товару також у разі ненастання обставин, за яких право власності на товар мало перейти до покупця.
Як встановлено рішенням Ялтинського міського суду від 06.02.12 р. по справі 2/0124/510/2012 право власності на земельну ділянку та житловий будинок виникло б у ОСОБА_6 з моменту повного розрахунку згідно укладених договорів.
Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
На час розгляду справи діє Постанова КМУ № 1021 від 09.09.2009 р., якою затверджений Порядок ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі Порядок №1021). У п. 1 цього Порядку вказано, що він визначає процедуру ведення за формою згідно з додатком Поземельної книги - документа, який є складовою частиною державного реєстру земель, містить відомості про земельну ділянку, обмеження на використання земельної ділянки, суб'єктів прав на земельну ділянку та правовстановлюючі документи, а також дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, її цільове призначення, склад земельних угідь. Поземельна книга є власністю держави.
Відповідно до п. 3 Порядку №1021 облік поземельних книг ведеться відповідно до Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 1998 р. N 1893. Територіальний орган Держкомзему забезпечує зберігання поземельних книг з метою запобігання їх викраденню, втраті, знищенню або пошкодженню. Відповідальність за організацію зберігання поземельних книг несе керівник територіального органу Держкомзему згідно із законодавством. Поземельні книги зберігаються довічно.
Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється після визначення кадастрового номера в установленому порядку та прийняття відповідним органом, який здійснює розпорядження землями, рішення про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність (користування) чи після формування земельної ділянки на підставі документації із землеустрою за рішенням власника земельної ділянки про поділ або об'єднання земельних ділянок (п.13-1 Порядку №1021).
Відповідно до п. 27 Порядку №1021 запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) посадовою особою територіального органу Держземагентства на підставі рішення суду. Скасування (поновлення) запису здійснюється шляхом внесення до автоматизованої системи відомостей про скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів посадової особи, яка скасувала (поновила) запис, та формування з використанням автоматизованої системи нових аркушів Поземельної книги, що засвідчується підписом посадової особи та скріплюється печаткою територіального органу Держземагентства (п. 28 Порядку №1021).
За таких підставі, з урахуванням того, що на час розгляду справи, набрало чинності рішення суду згідно якого, договір купівлі-продажу розірваний, а земельна ділянка та житловий будинок витребувані від ОСОБА_6, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями ст.ст.158,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Зобов'язати Управління державного комітету із земельних ресурсів у м. Ялта скасувати запис в Поземельної книги про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0111946200:01:0030875 за ОСОБА_6.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Алексєєва Т.В.