ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
06 квітня 2012 р. Справа №2а-1855/12/0170/20
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Кисельової О.М., при секретарі Беловій І.С.,
за участю: представників позивача - ОСОБА_2,
відповідача - Загороднього М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Феодосійської об'єдненної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби
про скасування рішення та спонукання до виконання певних дій,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Феодосійської міжрайонної податкової інспекції АР Крим про скасування рішення та спонукання до виконання певних дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на його заяву від 25 січня 2012 року до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим про застосування спрощеної системи оподаткування він отримав 02 лютого 2012 року відповідь №1357/п/17-2 від 31.01.2012 року про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку, з посиланням на п. 4 п.п. 291.5.1 п.291.5 ст. 291 Податкового кодексу України стосовно того, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Вважає таку відмову незаконною та безпідставною, оскільки обмеження на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності поширюється тільки на суб'єктів господарювання, які здійснюють операції з сировиною, а не з готовою споживчою продукцією, а саме: видобуток (підклас 13.20.0 та підклас 14.50.0 КВЕД ДК 009:2005), виробництво (підклас 27.41.0), торгівлю (підклас 51.52.4 та підклас 51.56.0) дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, у тому числі органогенного утворення, що підтверджується листом Міністерства фінансів України, що адресований Державній податковій службі України від 19.01.2012 року №31-08160-10-18/1122, яке відокремлює діяльність з видобутку, виробництва та реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, від діяльності з виробництва та реалізації ювелірних виробів, листом Державної служби статистики України від 30.12.2011 року №14/3-12/636, в якому також розмежовується згідно КВЕД ДК 009:2005 будь - яка діяльність, пов'язана з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням від аналогічної діяльності з ювелірними виробами, а об'єктами класифікації в КВЕД є усі види економічної діяльності суб'єктів господарювання, які на вищих рівнях деталізації групуються у галузі та, відповідно, до статистичної методології, економічну діяльність за КВЕД класифікують в залежності від витрат на виробництво, процесу виробництва та випуску продукції та листом Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 27.01.2012 року №04-39/10-83 щодо того, що юридичні та фізичні особи-підприємці при здійсненні ними виробництва годинникових корпусів з дорогоцінних металів, виробництва ювелірних виробів з дорогоцінних металів, а також оптової та роздрібної торгівлі ювелірними виробами мають право обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та зареєструватися платником єдиного податку відповідно до норм Податкового кодексу України. Просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку, зобов'язати відповідача видати свідоцтво платника єдиного податку згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.
Ухвалою суду від 06.04.2012 року проведено заміну відповідача на Феодосійську об'єднану державну податкову інспекцію АР Крим Державної податкової служби.
Ухвалою суду від 06.04.2012 року прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог щодо визнання протиправними дії Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим щодо відмови ОСОБА_1 у застосуванні спрощеної системи оподаткування та видачу свідоцтва платника єдиного податку, що викладено в листі від 02.02.2012 року №643/д/17-237.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, що зазначені у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та вказав, що за результатами розгляду заяви позивача про застосування спрощеної системи оподаткування йому відмовлено у видачі свідоцтва платника єдиного податку, в зв'язку з невідповідністю даного суб'єкта господарювання вимогам статті 291 Податкового кодексу України, відповідно до якої не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
В зв'язку з тим, що у Податковому кодексі не визначено поняття «видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння». то воно використовується у понятті, визначеному іншим законом - Законом України «Про державне регулювання видобутку, виробництва, використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними», згідно з яким дорогоцінне каміння - це природні та штучні (синтетичні) мінерали у сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах), а відповідно до Інструкції про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів виріб з дорогоцінного металу - це будь-який ювелірний (побутовий) виріб, виготовлений зі сплавів дорогоцінних металів (золота, срібла, платини, паладію), який використовується як прикраса або предмет побуту
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, та оцінивши надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець 10.04.2006 року виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця.
Позивач є платником єдиного податку у Феодосійській МДПІ АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку від 01.01.2011 року НОМЕР_1, в якому видом діяльності позивача визначено рознічну торгівлю в спеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, рознічня торгівля ювелірними виробами.
25 січня 2012 року позивач звернувся до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування з 01 січня 2012 року, в якій ним було зазначено обрані види діяльності згідно з Класифікацією видів економічної діяльності КВЕД ДК 009:2005: 47.19 «інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах», 47.78 «роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах», 68.20 «надання в оренду й експлуатацію власного чи нерухомого майна (до 300 кв.м.)».
Листом ДПІ в м. Сімферополі від 02.02.2012 року вих. №643/д/17-237 про розгляд заяви, позивачу повідомлено про відсутність законних підстав для застосування спрощеної системи оподаткування відповідно до пункту 4 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України, якою передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, в зв'язку з чим позивачу відмовлено у видачі свідоцтва платника єдиного податку.
Перевіряючи обґрунтованість таких дій відповідача судом встановлено наступне.
Законом України від 04.11.2011 року № 4014-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності", який набрав чинності з 1 січня 2012 року, встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Згідно із пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України(далі -ПК кодексу України) юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПК України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.
Пунктом 299.1 статті 299 ПК України визначено, що свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.
У разі відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов'язаний надати протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку(п.299.8 ст. 299).
Згідно до п.299.9 ст. 299 ПК України підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є виключно:
1) невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам статті 291 цієї глави;
2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
3) подання протягом календарного року більше одного разу заяви про перехід на спрощену систему оподаткування.
Відповідно до положень статті 291 ПК кодексу України однією із вимог можливості застосування спрощеної системи оподаткування є вид господарської діяльності, який обрано суб'єктом господарювання (пункт 291.4 статті 291 ПК кодексу України).
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
За змістом п. 291.5 статті 291 ПК України встановлюється неможливість бути платниками єдиного податку за певними видами господарської діяльності для суб'єктів господарської діяльності.
При цьому, відповідно до пункту 298.3 статті 298 та пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України вид господарської діяльності згідно з КВЕД безпосередньо зазначається у заяві та свідоцтві платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця.
Підпунктом 4 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України, яка надає перелік видів господарської діяльності, яку здійснюють суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи підприємці), які в зв'язку з цим не можуть бути платниками єдиного податку, встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку, зокрема, суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Як вбачається з вищенаведеного листа відповідача за результатами розгляду заяви позивача про застосування спрощеної системи оподаткування в 2012 році, підставою для прийняття рішення про відмову в видачі свідоцтва, податковий орган зазначає частину 4 підпункту 291.5.1., статті 291 ПК України, згідно до якої не мають право бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництва та реалізацію дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
В обґрунтування зазначеного представник відповідача в судовому засіданні також посилався на статтю 1 Закону України від 18.11.1997 №637/97-ВР "Про державне регулювання видобутку, виробництва та використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння", де зазначено, що дорогоцінні метали - це золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо). Дорогоцінне каміння - це природні та штучні (синтетичні) мінерали у сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах).
Поняття "вироби з дорогоцінного металу" визначено в Інструкції про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 N 244 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 25.03.2004 року за N 369/8968.
Так, виріб з дорогоцінного металу - це будь-який ювелірний (побутовий) виріб, виготовлений зі сплавів дорогоцінних металів (золота, срібла, платини, паладію), який використовується як прикраса або предмет побуту.
Суд не погоджується з думкою податкового органу про те, що вид підприємницької діяльності, який зазначений позивачем у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування є тотожним виду підприємницької діяльності з видобутку, виробництва та реалізації дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
При цьому, оскільки відповідно до пункту 298.3 статті 298 та пункту 299.11 статті 299 ПК вид господарської діяльності згідно з КВЕД безпосередньо зазначається у заяві та свідоцтві платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, а статтею 291.4 вид господарської діяльності, який обрано суб'єктом спрощеної системи оподаткування, податковим органом повинні розглядатися та оцінюватися ти види діяльності, які зазначив заявник.
Згідно із КВЕД ДК 009:2005 діяльність щодо видобутку дорогоцінних металів належить до підкласу 13.20.0 "Добування руд інших кольорових металів", а діяльність щодо видобутку дорогоцінного каміння - до підкласу 14.50.0 "Інші галузі добувної промисловості, не віднесені до інших групувань".
Діяльність щодо виробництва дорогоцінних металів належить до підкласу 27.41.0, що включає виробництво та афінаж необроблених дорогоцінних металів: золота, срібла, платини тощо; виробництво сплавів з дорогоцінних металів; виробництво напівфабрикатів з дорогоцінних металів; нанесення покриття з срібла на недорогоцінні метали; нанесення покриття з золота на недорогоцінні метали та срібло; нанесення покриття з платини або металів платинової групи на золото, срібло та недорогоцінні метали. При цьому, цей підклас не включає:
- виробництво годинникових корпусів з дорогоцінних металів (клас 33.50);
- виробництво ювелірних виробів з дорогоцінних металів (клас 36.22).
Діяльність у сфері торгівлі ювелірними виробами відноситься до інших підкласів згідно з КВЕД ДК 009:2005, а саме: підклас 52.48.2 "Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами"; підклас 52.12.0 "Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту", який включає в себе роздрібну торгівлю ювелірними виробами; підклас 51.47.9 "Оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, н. в. і. г.", який включає в себе оптову торгівлю ювелірними виробами.
Правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними регулює Закон України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18.11.1997 N637/97-ВР.
Статтею 1 цього Закону визначено, що:
- дорогоцінні метали - золото, срібло, платина і метали платинової групи паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо) (пункт 1);- дорогоцінне каміння - природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах) (пункт 2);
- дорогоцінне каміння органогенного утворення - перли і бурштин в сировині, необробленому та обробленому вигляді (пункт 3);
- видобуток дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів з надр і відходів гірничо-збагачувального або металургійного виробництва (хвости збагачення, відвали, шлаки, шлами, недогарки) усіма можливими способами (пункт 5);
- видобуток дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння - вилучення дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння з гірських порід усіма можливими способами (пункт 6);
-виробництво дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів із комплексних руд, концентратів та інших напівпродуктів, відходів і брухту, що містять ці метали, та афінаж дорогоцінних металів (пункт 7);
-використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння - переробка, обробка, використання і застосування дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння для виробничих, наукових, соціально-культурних та інвестиційних потреб (пункт8);
-афінаж дорогоцінних металів - металургійний процес одержання дорогоцінних металів високої чистоти шляхом відділення від них забруднюючих домішок (пункт 19).
Жоден із зазначених видів діяльності не містить робіт, які б включали або були б пов'язані з виготовленням ювелірних та побутових виробів з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням. Зазначені види діяльності не передбачають наявність як результату їх провадження кінцевого продукту (товару) у вигляді ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, що можуть бути реалізовані кінцевим споживачам.
Таким чином, не можуть обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності юридичні особи і фізичні особи - підприємці, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, за сферою регулювання Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" та вищевказаними кодами КВЕД ДК 009:2005.
На підставі наведеного суд робить висновок, що під час зайняття господарською діяльністю з роздрібної торгівлі мається на увазі торгівля готовими для споживання товарами, а під час проведення діяльності з реалізації дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення - продаж сировини для наступного виробництва товарів придатних для безпосереднього споживання.
А, отже, обмеження на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності поширюється тільки на суб`єктів господарювання, які здійснюють операції дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням як сировиною, а не з готовою продукцією споживчого призначення.
Таким чином, достатніми умовами для застосування спрощеної системи оподаткування відповідно до норм Податкового кодексу України є здійснення виробництва годинникових корпусів з дорогоцінних металів, виробництва ювелірних виробів з дорогоцінних металів, а також оптової та роздрібної торгівлі ювелірними виробами. При цьому, про такі види діяльності фізична особа-підприємець зазначає у заяві при обранні спрощеної системи оподаткування.
Приймаючи до уваги безпідставність тверджень відповідача про невідповідність обраних позивачем видів діяльності вимогам статті 291 Податкового кодексу України, з урахуванням застосування статті 1 Закону України від 18.11.1997 №637/97-ВР "Про державне регулювання видобутку, виробництва та використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння" дії відповідача щодо відмови позивачу у застосування спрощеної системи оподаткування в 2012 році є протиправними. І відповідно, як наслідок, підлягає задоволенню вимога про зобов'язання відповідача видати позивачу свідоцтво платника єдиного податку згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування на 2012 рік.
В порядку ст. 94 КАС України, пропорційно до задоволених вимог, на користь позивача з Державного бюджету України підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 32,19 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити .
Визнати протиправними дії Феодосійської міжрайонної податкової інспекції АР Крим щодо відмови Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 у застосуванні спрощеної системи оподаткування з 2012 року, яку викладено у листі від 02.02.2012 року вих. №643/д/17-237.
Зобов'язати Феодосійську об'єднану державну податкову інспекцію АР Крим Державної податкової служби видати Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 свідоцтво про сплату єдиного податку на підставі поданої заяви від 25.01.2012 року про застосування спрощеної системи оподаткування .
Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 32,19 гривень, шляхом списання органом Державного казначейства з відповідних рахунків відповідача.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кисельова О.М.